Рішення № 89110317, 07.05.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2020 року м. Рівне №460/720/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області доКомунального некомерційного підприємства "Острозька центральна районна лікарня" Острозької районної ради Рівненької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Острозька районна рада Рівненької області про застосування заходів реагування, -В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі іменується – позивач) звернулося з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства «Острозька центральна районна лікарня» Острозької районної ради Рівненської області (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у формі повного зупинення роботи будівлі поліклініки Комунального некомерційного підприємства «Острозька центральна районна лікарня» Острозької районної ради Рівненської області за адресою: Рівненська область, Острозький район, м. Острог, вул. Татарська, 185, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки – шляхом опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що співробітниками Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснено позапланову перевірку Комунального некомерційного підприємства «Острозька центральна районна лікарня» Острозької районної ради Рівненської області, за результатами якої складено акт про встановлення порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки. Позивач вказує, що подальша експлуатація будівлі поліклініки створює загрозу життю та здоров`ю людей, а тому наявні усі правові підстави для застосування заходів реагування. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 12.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Острозьку районну раду Рівненської області та встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву (відзив), а третій особі запропоновано подати до суду пояснення по суті позовної заяви, призначено підготовче судове засідання.

Відповідачем, у строк встановлений судом, подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що твердження позивача по суті позову є припущеннями та не ґрунтуються на належних, допустимих, достовірних та достатніх доказах. Також, вказує, що позивачем жодним чином не обґрунтовано застосування такого заходу реагування, як повне зупинення роботи будівлі, не наведено жодного аргументу чому інші заходи реагування не можуть бути застосовані, зокрема, такий захід реагування як часткове зупинення роботи. Крім того, відповідач звернувся до в.о. начальника управління охорони здоров`я Рівненської обласної державної адміністрації для виділення відповідних коштів на обладнання закладу системою протипожежної безпеки. За таких обставин, вважає позов безпідставним та необґрунтованим. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Острозькою районною радою Рівненської області, у строк встановлений судом, не подано до суду пояснення по суті позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.03.2020 відкладено підготовче засідання у справі до 01.04.2020.

Ухвалою суду від 01.04.2020 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 06.05.2020 об 12:00 год.

Представник позивача у судове засідання призначене на 06.05.2020 о 12:00 год. не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 06.05.2020 о 12:00 год. не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи на стороні відповідача у судове засідання призначене на 06.05.2020 о 12:00 год. не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частин першої та дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, ухвалою суду від 06.05.2020 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Так, Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області у період з 23.12.2019 по 28.12.2019, на підставі наказу від 16.12.2019 № 12 та посвідчення від 23.12.2019 № 112, проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки Комунального некомерційного підприємства «Острозька центральна районна лікарня» Острозької районної ради Рівненської області, розташованого за адресою: 35800, Рівненська область, Острозький район, місто Острог, вулиця Татарська, 185 (а.с. 6-9).

За результатами проведення позапланового заходу складено Акт від 28.12.2019 №114, у якому зафіксовано порушення у частині приміщення поліклініки відповідачем пунктів 1.2 Розділу V (приміщення не обладнано установками автоматичної пожежної сигналізації та системою оповіщення); пункту 1.21 Розділу ІV (будівлю не захищено від прямих попадань блискавки); пункту 3.6 Розділу V (приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння); пункту 2.3 Розділу ІІІ (на шляхах евакуації не виконано евакуаційне освітлення з живленням не залежним від основного); пункту 1.6 Розділу ІV (з`єднання жил проводів електромережі виконано у скрутки); пункту 2.2 Розділу V (в приміщенні пожежні крани не укомплектовані рукавами, стволами, не здійснено напис «ПК» та номер виклику пожежної охорони); пункту 2.27 Розділу ІІІ (двері на шляхах евакуації з поліклініки відчиняються не у напрямку виходу з будівлі) Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі іменується - Правила №1417) (а.с. 10-17).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 №877-V (далі іменується - Закон України №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону України №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Пунктами 1 та 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі іменується Положення №1052), визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, що утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, та який здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 №33 “Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України”, територіальним органом ДСНС на території Рівненської області є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області.

Підпунктами 39 та 42 пункту 4 Положення №1052 визначено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання, та зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за:

- вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону;

- діяльністю аварійно-рятувальних служб, станом їх готовності до реагування на аварії та надзвичайні ситуації, а також вживає заходів до зупинення діяльності неатестованих аварійно-рятувальних служб у порядку, визначеному законодавством;

- дотриманням періодичності навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів цивільного захисту, та вживає заходів для усунення виявлених недоліків.

В свою чергу, відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, регулюється Кодексом цивільного захисту України.

В силу вимог статей 64, 65, 66 Кодексу цивільного захисту України, Головне управління ДСНС України у Рівненській області здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд встановлюють Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі іменується - Правила №1417).

Так, пунктами 2.27, 2.31 Розділу ІІІ Правил №1417 встановлено, що двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень). За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.21 Розділу ІV Правил №1417 з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”.

Пунктами 1.2, 2.2, 3.6 Розділу V Правил №1417 передбачено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам:

1) внутрішні пожежні кран-комплекти слід установлювати в доступних місцях. При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей;

2) кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними;

3) пожежний плоскоскладальний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в «гармошку» або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново;

4) використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов`язаних з пожежогасінням, не допускається;

5) у вибухопожежонебезпечних приміщеннях за наявності пилу пожежні крани повинні бути укомплектовані пожежними стволами, що подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим;

6) пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

7) спосіб установлення пожежного кран-комплекту повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання;

8) на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

9) пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання;

10) зовнішні патрубки з приєднуваними головками, засувки, зворотні клапани для приєднання рукавів пожежних машин повинні утримуватись у справному стані;

11) у неопалюваних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водопроводу повинна зливатись. При цьому біля пожежних кранів-комплектів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити всіх працівників цього об`єкта;

12) за наявності в неопалюваному приміщенні (будинку) трьох і більше пожежних кранів-комплектів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водопроводу в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. Її відкриття та пуск насоса слід здійснювати дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині шафок пожежних кран-комплектів.

Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

До початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153.

Вказані норми Правил №1417 у будівлі поліклініки Комунального некомерційного підприємства «Острозька центральна районна лікарня» Острозької районної ради Рівненської області, що розташована за адресою: Рівненська область, Острозький район, м. Острог, вул. Татарська, 185, відповідачем не дотримано.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Підпунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

В силу вимог частини першої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, підставою для повного або часткового зупинення діяльності підприємства є встановлення органом державного нагляду (контролю) на підставі акта, складеного за результатами перевірки, факту створення реальної загрози життю та здоров`ю людей у зв`язку з експлуатацією об`єкта з порушеннями вимог законодавства.

Обов`язковою передумовою для застосування судом заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення експлуатації приміщення є існування таких порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті, які створюють реальну загрозу здоров`ю та життю людей.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 “Класифікатор надзвичайних ситуацій”, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457 (далі - Класифікатор), надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також, розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій унаслідок пожеж та вибухів.

Згідно з положеннями ДСТУ 2272-06 “Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять”, небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Суд констатує, що описані в Акті перевірки виявлені порушення безумовно становлять загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд враховує, що подальша робота об`єкта з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи поліклініки, безпеки відвідувачів, лікарів та співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

Так, суду слід зазначити, що право на життя та здоров`я, яке передбачене статтею 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року є основоположними правами, а виявлені у акті перевірки порушення створюють їм пряму загрозу.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Крім того, частиною четвертою статті 43 Конституції України кожному гарантовано право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Суд зазначає, що при такому становищі відвідувачі та працівники закладу відповідача постійно перебувають в умовах, коли існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Таким чином, при вирішенні справи суд враховує баланс інтересів та вважає, що життя та здоров`я людини, а також безпечні та здорові умови праці є пріоритетними та превалюють над іншими правами та інтересами, зокрема правом на працю.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах 16 травня 2019 року у справі № 812/1296/18, від 27 червня 2019 року у справі №814/2356/17, від 23 квітня 2020 року у справі №812/1262/18.

Судом встановлено, що комунальне некомерційне підприємство «Острозька центральна районна лікарня» Острозької районної ради Рівненської області 18.12.2019 звернулася до в.о. начальника управління охорони здоров`я Рівненської обласної державної адміністрації для виділення відповідних коштів на обладнання закладу системою протипожежної безпеки. В свою чергу, коштів не отримала.

Однак, суд звертає увагу, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від обов`язку виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

До того ж суд враховує, що з часу проведення планової перевірки, яка відбулась у грудні 2019 року та результати якої оформлені Актом від 28.12.2019 № 1114, у відповідача було достатньо часу для усунення виявлених порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, чого однак не було зроблено.

Станом на момент розгляду справи, відповідачем не надано доказів, які свідчили б про повне чи часткове усунення порушень, встановлених Актом перевірки.

Згідно Акта від 28.12.2019 № 114, складеного посадовими особами Головного управління ДСНС України у Рівненській області за результатами проведеної перевірки щодо додержання (виконання) суб`єктом господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки, зафіксовані порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року.

Указані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

Згідно частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З огляду на викладене, суд при прийняті рішення приймає до уваги приписи статті 3 Конституції України, і вважає, що перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог законодавства, що створює загрозу життю та здоров`ю відвідувачів та персоналу поліклініки. А відтак, позовні вимоги позивача щодо застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є законними, обґрунтованими та відповідають легітимній меті, а отже, підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосування до відповідача заходу реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (вулиця Полуботка, 37, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 38610634) до Комунального некомерційного підприємства «Острозька центральна районна лікарня» Острозької районної ради Рівненської області (35800, вулиця Татарська, 185, місто Острог, Рівненська область, код ЄДРПОУ 01999833), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Острозької районної ради Рівненської області (35800, Рівненська область, місто Острог, проспект Незалежності, будинок 14), про застосування заходів реагування – задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі поліклініки Комунального некомерційного підприємства «Острозька центральна районна лікарня» Острозької районної ради Рівненської області, що розташована за адресою: Рівненська область, Острозький район, м. Острог, вул. Татарська, 185 – шляхом опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення, за винятком проведення робіт щодо усунення виявлених порушень згідно Акта складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 28 грудня 2019 року №114, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 07 травня 2020 року.

Суддя Зозуля Д.П.