Ухвала суду № 89110176, 07.05.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/3326/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 травня 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Макарова Юрія Юрійовича про визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Макарова Юрія Юрійовича, із вимогами:

-визнати неправомірними дії головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Макарова Юрія Юрійовича щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 26.04.2017 року, винесену в рамках виконавчого провадження ВП №52644206 та щодо не зняття арешту з майна при поверненні виконавчого документа за заявою стягувача ПАТ «Універсал банк» в рамках виконавчого провадження ВП №52644206;

-визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Макарова Юрія Юрійовича про стягнення виконавчого збору від 26.04.2017 року ВП №52644206;

-визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Макарова Юрія Юрійовича про арешт майна боржника та заборону на його відчуження від 08.12.2016 року ВП №52644206.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Приписами ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, необхідним є роз`яснити, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної особи чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішення про визнання грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішень відповідача - суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

У даному випадку, ОСОБА_1 оскаржується, окрім іншого, постанова головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Макарова Юрія Юрійовича про стягнення виконавчого збору від 26.04.2017 року ВП №52644206, згідно якої із позивача постановлено стягнути виконавчий збір у розмірі 122458,90 грн., а тому з урахуванням наведеного, заявлена позовна вимога є вимогою майнового характеру.

Загалом, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із відповідними змінами і доповненнями).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 грн.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за подання до суду даного позову, що містить дві вимоги немайнового характеру (про визнання неправомірними дій та скасування постанови про арешт майна боржника та заборону на його відчуження) позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. + 840,80 грн., а за вимогу майнового характеру (про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору) - у розмірі 1224,59 грн.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Водночас, як стверджується матеріалами позовної заяви, позивачем надано квитанцію №26437 від 24.04.2020 року, що підтверджує сплату судового збору у сумі 840,80 грн. (сума охоплює сплатою першу вимогу немайнового характеру) та квитанцію №14789 від 29.04.2020 року, що лише підтверджує сплату судового збору у сумі 1681,60 грн. (сума охоплює сплатою третю вимогу немайнового характеру - 840,80 грн. та частково другу вимогу майнового характеру).

Отже, за подання до суду даної позовної заяви позивачу необхідно доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі, що дорівнює різниці між сумою судового збору, що підлягає сплаті та сумою сплаченого судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Залізничному районі м.Львів/Залізничний/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA978999980313101206084013003; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: «судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і «Судова влада України».

Згідно ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Позивачем в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у позові зазначено - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк».

З врахуванням викладеного, суддя роз`яснює позивачу його право звернутись до суду із відповідним клопотанням про залучення Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в якому необхідно обґрунтувати доцільність залучення третьої особи та вказати на стороні позивача чи відповідача вона її слід залучити.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В силу ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як слідує з матеріалів позову, спірні постанови винесені 08.12.2016 року і від 26.04.2017 року, однак до Львівського окружного адміністративного суду із цим позовом позивач звернувся 29.04.2020 року, тобто із пропуском встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України десятиденного строку звернення до адміністративного суду.

Суддя не приймає до уваги помилкові твердження позивача з приводу дотримання ним шестимісячного строку звернення до суду із цим позовом, оскільки до даних правовідносин положення ч.2 ст.122 КАС України не застосовуються.

Заяв про поновлення пропущеного строку (десятиденного строку) звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску позивачем до матеріалів позовної заяви не додано.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, позивачу слід надати суду заяву щодо поновлення строку звернення до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Макарова Юрія Юрійовича про визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування постанов.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали - п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сасевич О.М.