Рішення № 89110030, 06.05.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 р. № 400/821/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м.Миколаїв,54020

про:визнання протиправним та скасування рішення; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про розмір поновленої пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести розрахунок пенсії починаючи з 23.11.2017 року у розмірі відповідно до ч.2 ст.40 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застосувавши коефіцієнт заробітної плати позивача, показник середньої заробітної плати за три роки до розрахунку пенсії, з проведенням перерахунку, відповідно до вимог діючого законодавства та щоквартального підвищення розміру пенсії, починаючи з 23.11.2017 року, з проведенням індексації і компенсацією витрат частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми позивачу, починаючи з 23.11.2017 року до їх фактичної виплати.

Обгрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначила, що є громадянкою України, отримувала пенсію за віком та у 2015 році виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю. Виплату пенсії було припинено у зв`язку з її виїздом за кордон. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 року по справі №814/1296/18 (яке залишено без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду) було визнано неправомірним та скасовано рішення Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва про відмову в поновлені пенсії за віком та зобов`язано поновити та виплачувати пенсію за віком позивачці з 23.11.2017 року.

Відповідно до даних з електронного кабінету Порталу Електронних Послуг та даних, які були надані безпосередньо відповідачем, а саме - відповідно до розрахунку заробітку для обчислення, позивачці було поновлено пенсію. Однак, ОСОБА_1 не погоджується з розрахунками УПФУ нарахованої їй пенсії, та вважає їх невірними та помилковими, які не відповідають вимогам діючого законодавства України та звернулася до суду за захистом її порушеного права.

12.03.2020 року відповідач проти позову заперечив, надав відзив, в обґрунтування якого зазначив, що для пенсій, які були призначені до 1 січня 2008 року застосовується показник заробітної плати (доходу) за 2006 рік - 928,81 грн, а з 01.05.2012 року (з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.202 №327 "Про підвищення рівнів соціального захисту населення") - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, а саме - 1197,91 грн. Отже, позивачу при поновлені пенсії враховано показник середньої заробітної плати за 2007 рік -1197,91 грн. у відповідності до норм чинного законодавства. Щодо посилання позивача на ч.2 ст.40 Закону №1058 зазначив, що ця норма застосовується при призначенні пенсії, тому відсутні підстави для її застосування при поновленні пенсії . З таких підстав просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 20.02.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника позивача надішло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням заявленого клопотання та керуючись ч. 3 ст.194 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, оцінив їх за власним внутрішнім переконанням суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, отримувала пенсію за віком та у 2015 році виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю. Виплату пенсії було припинено у зв`язку з її виїздом за кордон. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 року по справі №814/1296/18 (яке залишено без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду) було визнано неправомірним та скасовано рішення Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва про відмову в поновлені пенсії за віком та зобов`язано поновити та виплачувати пенсію за віком позивачці з 23.11.2017 року.

Відповідно до даних з електронного кабінету Порталу Електронних Послуг та даних, які були надані безпосередньо відповідачем, а саме - відповідно до розрахунку заробітку для обчислення, позивачці було поновлено пенсію. Однак, ОСОБА_1 не погоджується з розрахунками УПФУ нарахованої їй пенсії, та вважає їх невірними та помилковими, які не відповідають вимогам діючого законодавства України та звернулася до суду за захистом її порушеного права.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Стаття 4 Закону №1058-IV, передбачає, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно статті 5 Закону №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно- правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються:

-види пенсійних виплат;

-умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат;

-пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком;

-мінімальний розмір пенсії за віком;

-порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону №1058-IV, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядом, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1).

Згідно з пунктом 1.5 Порядку №22-1 заява, зокрема про поновлення виплати пенсії, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

Пунктом 2.8 Порядку №22-1 передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Згідно з абзацами 4 та 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV, для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

Судом встановлено, що пенсія позивачці була призначена у 2001 році, тобто до набрання чинності Законом №1058-IV, у зв`язку з чим, для визначення заробітної плати для обчислення пенсії позивача, повинні застосовуватись норми законодавства, що діяло раніше.

Законом, що діяв до набрання чинності Законом №1058-IV, є Закон України «Про пенсійне забезпечення», який є чинним і на даний час.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.

Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету.

Відповідно до статті 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Статтею 65 цього Закону передбачено, що середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсій береться (за вибором того, хто звернувся за пенсією): за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі.

Відповідно до Закону України від 28.12.2007 №107-VI "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузі економіки України, за 2006 рік - 928,81 грн, підлягали пенсії, призначені відповідно до Закону №1058, які були обчислені із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України, за 2002-2005 роки.

Враховуючи вищезазначене, для пенсій які були призначені до 1 січня 2008 року застосовується показник заробітної плати (доходу) за 2006 рік - 928,81 грн, а з 01.05.2012 року (з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.202 №327 "Про підвищення рівнів соціального захисту населення") - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, а саме - 1197,91 грн.

Отже, позивачці при поновлені пенсії враховано показник середньої заробітної плати за 2007 рік -1197,91 грн. у відповідності до норм чинного законодавства. Щодо посилання позивачки на ч.2 ст.40 Закону №1058 ця норма застосовується при призначенні пенсії, тому відсутні підстави для її застосування при поновленні пенсії .

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було здійснено поновлення пенсії позивачці у розмірі, який був встановлений станом на час припинення виплати такої пенсії, а не призначалась заново.

З огляду на наведене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Кфар Саба ,Ізраїль ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м.Миколаїв,54020 код ЄДРПОУ 13844159) -відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. П. Фульга