Рішення № 89109373, 28.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року Справа № 160/1339/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до загального стажу роботи при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 періоду роботи з 23.11.1979 року по 16.04.1985 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати з 04.01.2019 року розмір призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням періоду роботи на Дніпропетровському виробничому об`єднанні птахофабрик з 23.11.1979 року по 16.04.1985 року (записи №№7,8,9 в трудовій книжці НОМЕР_2 ).

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачу органом Пенсійного фонду з 04.01.2019 року була призначена пенсія за віком. Оскільки у позивача виникли сумніви відносно розміру пенсії, останній 10.12.2019 року звернувся із заявою до відповідача про надання інформації щодо правильності призначення пенсії за віком. Однак, позивачем була отримана відповідь від 23.12.2019 року, в якій відповідач послався на те, що при призначенні позивачу пенсії за віком її розмір обчислено, виходячи із загального стажу, зарахованого по 02.01.2019 року, що складає 34 роки 07 місяців 08 днів. А період роботи позивача з 24.11.1979 року по 18.04.1985 року на Дніпропетровському виробничому об`єднанні птахофабрик не був зарахований до трудового стажу для призначення пенсії, так як запис №7 містить виправлення в даті прийому на роботу. Вважаючи такі дії Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою.

26.03.2020 року від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує. В мотивування означеного посилається на те, що 04.01.2019 р. позивачу призначена пенсія за віком, відповідно до норм Закону України від 09.07.2003 №1058 XI «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зі змінами внесеними Законом України від 03.10.2017 р №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Чинним механізмом нарахування пенсій, відповідно до Закону №1058 передбачено, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально, залежно від набутого стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались внески. При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу залежно від кількості відпрацьованих місяців та коефіцієнт заробітної плати. При призначенні пенсії позивачу, розмір пенсії обчислено, виходячи із загального стажу зарахованого по 02.01.2019 р., що складає 34 роки 07 місяців 08 днів. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 5912,06 грн. з 01.07.2000-02.01.2019 за даними персоніфікованого обліку з урахуванням показника середньомісячної заробітної плати по Україні за 2016,2017,2018 (6188,89 грн.) та індивідуального коефіцієнту для обчислення - 0,95525. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року в розмірі 1% склав 0,34583. Розмір пенсійної виплати з 04.01.2019 складав 2044,57 грн. (5912,06 * 0,34583). В трудовій книжці присутні некоректні записи за період роботи з 24.11.1979 р.-18.04.1985 р. на Дніпропетровському виробничому об`єднанні птахофабрик (запис №7 містить виправлення в даті прийому на роботу). Відповідно до п. 3 Постанови №637 від 12.08.1993 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій - за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідач також зауважує на тому, що позивач у прохальній частині позовної заяви невірно вказав періоди роботи, які просить зарахувати - з 23.11.1975 р. -16.04.1985 р., що в свою чергу не відповідають записам, згідно трудової книжки позивача НОМЕР_2 . Отже, відповідно до записів трудової книжки позивача, періоди роботи з 24.11.1975 р. - 18.04.1985 р. не можливо зарахувати до загального стажу роботи (графи №7,8,9 трудової книжки НОМЕР_2 ).

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2020 року зазначена вище справа розподілена та 04.02.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 10.02.2020 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після досягнення пенсійного віку та набуття права на отримання пенсії за віком подав заяву до Лівобережного відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про призначення останньому пенсії за віком з 04.01.2019 року і до заяви позивачем були додані документи, в тому числі і трудова книжка.

04.01.2019 р. позивачу призначена пенсія за віком, відповідно до норм Закону України від 09.07.2003 №1058 XI «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зі змінами внесеними Законом України від 03.10.2017 р №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, оскільки у останнього виникли сумніви щодо розміру призначеної йому пенсії, тому 10.12.2019 року позивач звернувся з письмовою заявою про надання інформації щодо правильності призначення пенсії за віком.

Водночас, листом від 23.12.2019 року за №9200/Б-09 пенсійний орган повідомив позивачу про те, що при призначенні пенсії обчислено, виходячи із загальногостажу, зарахованого по 02.01.2019, що складає 34 роки 07 місяців 08 днів. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії – 5912,06 грн. з 01.07.2000 по 02.01.2019 за даними персоніфікованого обліку з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016, 2017, 2018 (6188,89 грн.) та індивідуального коефіцієнту для обчислення – 0,95525. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року в розмірі 1% склав 0,34583. Розмір пенсійної виплати з 04.01.2019 складав 2044,57 (5912,06*0,34583). В трудовій книжці присутні некоректні записи за період роботи з 24.11.1979 по 18.04.1985 на Дніпропетровському виробничому об`єднанні птахофабрик (запис №7 містить виправлення в даті прийому на роботу). Відповідно до п.3 Постанови №637 від 12.08.1993 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній – документи, що підтверджують трудовий стаж за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 4 Закону № 1058 встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

За змістом статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.

Частиною першою статті 48 Кодексу законів про працю України визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За правилами п.п.1.1 п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (чинної на момент заведення трудової книжки на ОСОБА_1 ) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Крім того, у п.3 Порядку зазначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.

Як вбачається з копії трудової книжки (серія НОМЕР_2 ), наявної в матеріалах справи, позивач в період з 24.11.1979 року по 18.04.1985 року працював на Дніпропетровському виробничому об`єднанні птахофабрик.

Запис № 7 містить відомості щодо прийняття позивача на роботу 24.11.1979 токарем на підставі наказу №124 – к від 23.11.1979, запис №8 містить відомості щодо переведення позивача на посаду слюсаря, запис №9 містить відомості щодо звільнення з роботи 18.04.1985 на підставі наказу № 39-к від 16.04.1985.

При цьому, підставою для відмови відповідачем в зарахуванні до стажу роботи позивача вищевказаного періоду слугувало те, що в трудовій книжці присутні некоректні записи за період роботи з 24.11.1979 по 18.04.1985 на Дніпропетровському виробничому об`єднанні птахофабрик (запис №7 містить виправлення в даті прийому на роботу).

Слід зазначити, що на період прийняття позивача на роботу діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162.

Згідно п. 2.3. вказаної Інструкції (мовою оригіналу) " Все записи в трудовой книжке о приеме на работу, переводе на другую постоянную работу или увольнении, а также о награждениях и поощрениях вносятся администрацией предприятия после издания приказа (распоряжения), но не позднее недельного срока, а при увольнении - в день увольнения и должны точно соответствовать тексту приказа (распоряжения).

Записи производятся арабскими цифрами (число и месяц двузначными). Например, если рабочий или служащий принят на работу 5 января 1984 г., в графе 2 трудовой книжки ранее установленного образца (1938 г.) записывается: "1984.05.01", в трудовых книжках, выданных после 1 января 1975 г.; "05.01.1984".

Записи производятся аккуратно, перьевой или шариковой ручкой, чернилами черного, синего или фиолетового цвета".

Таким чином, запис №7, а саме графа 2, виконаний не відповідно до вказаної Інструкції, в частині прийняття на роботу ОСОБА_1 , дійсно містить деяку неточність та не відповідає нормам діючої на момент його внесення Інструкції.

В той же час, Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року по справі № 490/12392/16-а звернув увагу, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

У постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Також, у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 вказано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією а отже, й не може впливати на її особисті права.

Слід зазначити, що окрім записів у трудовій книжці факт роботи позивача у спірний період не підтверджується ніякими іншими документами.

Суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи № 229/3431/16-а 9 (постанова від 12.12.2019) з аналогічного спору Верховний Суд дійшов висновку про безпідставність таких доводів скаржника, оскільки обставини, які підлягали встановленню судами у даній справі і доказуванню, значно віддалені у часі, при цьому враховуючи ступінь вини позивача (її відсутність) неможливості надати повний об`єм необхідних для реалізації його прав документів та повноти записів у наявних підтверджуючих страховий стаж документах з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

Така правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 159/4178/16-а.

Враховуючи проаналізовані норми законодавства та висновки Верховного Суду, суд зазначає про наявність правових підстав для визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до загального стажу роботи при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 періоду роботи з 23.11.1979 року по 18.04.1985 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати з 04.01.2019 року розмір призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням періоду роботи на Дніпропетровському виробничому об`єднанні птахофабрик з 23.11.1979 року по 18.04.1985 року (записи №№7,8,9 в трудовій книжці НОМЕР_2 ).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією №125 від 03.02.2020 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до загального стажу роботи при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 періоду роботи з 23.11.1979 року по 18.04.1985 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати з 04.01.2019 року розмір призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням періоду роботи на Дніпропетровському виробничому об`єднанні птахофабрик з 23.11.1979 року по 18.04.1985 року (записи №№7,8,9 в трудовій книжці НОМЕР_2 ).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник