Рішення № 89109232, 06.05.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/2642/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправною відмову відповідача у виплаті позивачу пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018; 2) зобов`язати відповідача області здійснити виплату пенсії позивачу за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 із врахуванням раніше виплачених сум, а саме 24687,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що він є пенсіонером Міністерства оборони України, перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідач провів перерахунок пенсії позивача у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з 01.01.2018, однак пенсійні виплати у спірний період проводив з урахуванням розстрочки, передбаченої пунктом 2 згаданої Постанови, що, на переконання позивача, є безпідставним, оскільки рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, пункт 2 Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 визнано протиправним та не чинним.

Ухвалою судді від 24.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В поданому до суду відзиві від 07.04.2020 № 0300-0802-7/8363 відповідач позовних вимог не визнав та просить відмовити в їх задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачу було відомо про порядок перерахунку його пенсії (в т.ч. відсотки обрахунку основного розміру пенсії) в травні 2018 року, коли отримав новий перерахований розмір пенсії. Тобто, позивач володів інформацією про відсотки обчислення основного розміру пенсії з дати отримання пенсії. Отже, він пропустив встановлений ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду, а тому відповідно до вимог встановлених ст. 123 КАС України адміністративний позов залишається без розгляду, через пропущений строк звернення до суду.

Також, позивач зазначає, що оскільки на момент проведення перерахунку пенсії позивачу положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року за №103 «Про перерахунок пенсії особам, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» були чинними, зокрема пункти 1, 2, не були визнані протиправними, головним управлінням правомірно здійснено перерахунок пенсії позивачу. При цьому, продовжує відповідач, при проведенні перерахунку та виплаті пенсії позивачу він не мав правових підстав для неврахування та незастосування до спірних правовідносин положення норм ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в частині наданого Уряду права встановлювати такі умови порядку виплати пенсії, зокрема як передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року за №103, та в інший спосіб здійснювати таку виплату перерахованої пенсії.

На думку відповідача вимога про виплату заборгованості одним платежем є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 "Питання погашення заіборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" передбачено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою. Крім того, аналогічний спір є предметом розгляду Верховного Суду у зразковій справі №160/3586/19 (Пз/9901/12/19). Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2019 в даній справі відкрито апеляційне провадження за скаргою головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а, отже, рішення суду, від 06.08.2019 у зразковій справі №160/3586/19 (Пз/9901/12/19), на яке посилається позивач, не набрало законної сили.

Також відповідач вважає безпідставною вимогу позивача щодо зобов`язання здійснити виплату пенсії за період з 01.01.2008 по 31.12.2019 в сумі 24687,84 грн. Самостійно визначена позивачем сума доплати не належить позивачу, не була нарахована відповідачем у встановленому законом порядку та не може вважатись недоплаченою.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 25.12.2010 призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 60% грошового забезпечення.

На виконання Постанови №103 ГУ ПФУ у Волинській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, виходячи із розміру 60% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Волинського обласного військового комісаріат від 23.03.2018 №ХА18371, основний розмір перерахованої пенсії складає 4638,55 грн., що підтверджується перерахунком пенсії.

Зазначеним перерахунком пенсії визначено, що відповідно до постанови КМУ №103 від 21.02.2018 підвищення пенсії складає 2743,10 грн., з яких виплачується з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення: 1371,55 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення: 2057,33 грн.; з 01.01.2020 100% щомісячно від підвищення: 2743,10 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області листом від за № 172-185/Ш-02/8-0300/20 відмовило ОСОБА_1 у виплаті призначеної з 01 січня 2018 року пенсії у повному обсязі.

Відтак, спірні правовідносини виникли у зв`язку з проведеним перерахунком пенсії позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року за №103 «Про перерахунок пенсії особам, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, позивач не погоджується із тим, що з 01.01.2018 року йому виплачувалось 50% різниці між розміром перерахованої та розміром отримуваної до цього перерахунку, а із 01.01.2019 року виплачується у розмірі 75% різниці між розміром перерахованої та розміром отримуваної до цього перерахунку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 06.08.2019 ухвалено рішення у зразковій адміністративній справі за №160/3586/19, відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Кабінет Міністрів України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Дане рішення залишено без змін та набрало законної сили згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020.

Ознаками типової справи є:

- позивачами є особи, звільнені з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб";

- відповідачами є суб`єкти владних повноважень (територіальні органи Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку яких перебувають позивачі;

- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку з неперерахунком та невиплатою (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачеві з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року);

- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року).

Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України, при ухвалені рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатам розгляду зразкової справи, суд повинен враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатам розгляду зразкової справи.

Оскільки, дана адміністративна справа в частині позовних вимог про визнання протиправною відмови відповідача у виплаті позивачу пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, відповідає ознакам типової справи, суд при її вирішенні враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні 06.08.2019 ухвалено рішення у зразковій адміністративній справі за №160/3586/19.

Перерахунок призначених відповідно до Закону №2262-XII пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).

Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим.

Поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії було передбачено пунктом 2 Постанови №103, відповідно до якого виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50%; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%; з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 й зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Відтак із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верхового Суду від 09.04.2020 у справі №640/19928/18.

Суд під час розгляду даної справи також враховує висновки, сформовані Верховним Судом у справі №160/3586/19.

У рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, залишеного без змін за результатами апеляційного перегляду постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020, зазначено: «У зв`язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вказав, що з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100% суми підвищення пенсії».

Таким чином, беручи до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, від 09.04.2020 у справі №640/19928/18, слід дійти висновку про те, що оскільки у 2018 році та в період з 01.01.2019 по 05.03.2019 норми пункту 2 Постанови №103 були чинними, тому відповідач правомірно здійснював у вказаний період поетапну виплату пенсії ОСОБА_1 .

Разом з тим, враховуючи, що п.2 Постанови №103 втратив чинність з 05.03.2019, тому виплата позивачу пенсії в розмірі 75% суми підвищення пенсії за цим пунктом постанови з 05.03.2019 є безпідставною.

Водночас, 14.08.2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - Постанова №804), якою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

Постанова №804 набрала чинності з 04.09.2019.

З огляду на те, що Постанова №804 набрала чинності 04.09.2019, виплата позивачу пенсії в розмірі 75% суми підвищення пенсії є безпідставною лише в період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у виплаті позивачу пенсії за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно) в розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області провести виплату пенсії позивачу з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно) у розмірі 100% суми підвищення пенсії з урахуванням проведених виплат.

При цьому доводи позивача про зобов`язання відповідача виплатити суму заборгованості по пенсії у розмірі 24687,84 грн. суд вважає безпідставними, оскільки матеріали справи не містять доказів того, як обчислювалася вказана сума пенсії, яким чином був проведений такий розрахунок, а тому у суду відсутні підстави для зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити виплату пенсії в сумі, зазначеній позивачем.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Водночас суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, з таких підстав.

Як встановлено судом, перерахунок розміру пенсії позивачу у зв`язку з набуттям чинності Постановою №988 та Законом України від 23.12.2015 №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», яким внесено доповнення до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не проведений з 01.01.2018 саме з вини державних органів, на яких покладено обов`язок щодо перерахунку та виплати пенсії, відтак право позивача щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не належить стягувати зі сторін.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 пенсії за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно) в розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, код ЄДРПОУ 13358826) провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно) у розмірі 100% суми підвищення пенсії з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з врахуванням вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.

Суддя Ф. А. Волдінер