Ухвала суду № 89105897, 06.05.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Матвієвська Г. В..

Справа № 644/192/18

Провадження № 1-кп/644/441/20

06.05.2020

Справа № 644/192/18

н/п 1-кп/644/441/20

У Х В А Л А

Іменем України

06 травня 2020 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів : головуючого - судді Матвієвської Г.В., судді Ізмайлова І.К., судді Шевченка С.В., за участю: секретаря судових засідань – Онюшкіної О.В., прокурора – Максюк О.О., захисника обвинувачених ОСОБА_1 А. Свічкара В.В., Момота С.М. та ОСОБА_2 – адвоката Віленка Ю.М., захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Гончарова М.С., обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно у режимі відео конференції під час трансляції з Державної установи « Харківський слідчий ізолятор» та з Броварського міськрайонного суду Київської області, у приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова в залі судових засідань № 2-А, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016220490004696 від 26.07.2016 року відносно обвинувачених : ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 121 КК України; ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судом поставлено питання щодо доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.

Прокурором заявлено про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ..

Доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 прокурором обґрунтована з посиланням на ті обставини, що ОСОБА_3 , перебуваючи на свободі може переховуватися від суду, обвинувачується в ряді тяжких злочинів, судовий розгляд не закінчено, раніше надані обґрунтування такої позиції підтримує, які полягали в тому, що обвинувачений може впливати на свідків та потерпілих, дві потерпілі особи ще не допитані,оцінка їх показів в суді не надана та вони можуть змінити показання, крім того обвинувачений роботи не мав, може продовжувати злочинну діяльність, тобто ризики, передбачені ст.. 177 КПК України, які враховані при застосуванні такого запобіжного заходу щодо обвинуваченого продовжують існувати, не зменшилися, більш м`який захід неспроможний забезпечити його належну процесуальну поведінку.

В межах обговорення поставленого судом питання, сторона захисту зазначила, що прокурором не надано належного обґрунтування доцільності тримання обвинуваченого під вартою, минуло майже три роки з моменту затримання ОСОБА_3 , потерпілі та свідок обвинувачення вкотре не прибули в судове засідання, обвинувачення не надає докази його винуватості, раніш надано документи про те що обвинувачений має хронічні захворювання, які потребують термінового належного обстеження та лікування, яке неможливе в умовах СІЗО, адміністрація якого не вживає належних дій щодо стабілізації тяжкого стану здоров`я ОСОБА_3 й на цей час існує ризик зараження коронавірусом в умовах слідчого ізолятора, в якому відсутні умови для самоізоляції, та у зв`язку з оголошенням карантину з 16.03.2020 року через загрозу розповсюдження вірусу COVID -19, якого в установі неможливо дотримуватися, вважали за можливе змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.

На виконання вимог ч.3 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, бо судове провадження не було завершене до його спливу.

Підставою для обрання такої суворої міри запобіжного заходу, як тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового слідства або суду; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно вплинути на потерпілого чи свідка; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується.

З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України, що єтяжкими злочинами та особливо тяжкими.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 26.05.2017 року ОСОБА_3 обрано мірою запобіжного заходу – тримання під вартою.

Ухвалами колегії суддів Орджонікідзевського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою.

Судом встановлено, що на момент затримання ОСОБА_3 офіційно працевлаштований не був ( відсутні належні документи про це), постійного джерела до існування не мав, в будь-якому випадку такого підтвердження матеріали справи не містять, раніше не судимий, на момент затримання був не одружений ( одружився під час перевірки судом обґрунтованості даного обвинувачення), що було достатніми підставами вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі має можливість переховуватись від суду, а посилання захисту на вище перелічені обставини спростовуються відповіддю Харківської міської медичної частини № 27 Філії у Харківській та Луганській областях Державної установи « Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» від 16.03.2020 року № 1699-вих20, отриманої судом 05.05.2020 року Вх № 16642/20, якою повідомлено, що з урахуванням рекомендацій лікарів, ОСОБА_3 в період з 11.03.2020 року по 17.03.2020 року буде оглянутий лікарем-хірургом Темнівської багатопрофільної лікарні № 100 з метою призначення симптоматичного лікування та на даний час загальний стан здоров`я ОСОБА_3 задовільний. На цей час існують ті ж обставини. Жодних даних, що вказують на необхідність самоізоляції останнього через коронавірус не встановлено.

Беззаперечних аргументів на доведення відсутності на цей час доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою захистом не наведено, належних медичних документів щодо неможливості за станом здоров`я тримання обвинуваченого під вартою та необхідності «самоізоляції» суду не надано, перевірка обґрунтованості обвинувачення на даний час триває, для дослідження залишилася менша його частина, тому суд продовжує щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначаючи підстави для подальшого застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 такого виняткового виду запобіжного заходу, суд враховує обставини, визначені в ст.178 КПК України, а також тяжкість обвинувачення, а також вважає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_3 злочинів, які свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, у сукупності із тяжкістю можливого покарання та даними про його особу, спростовують доводи захисту про недоведеність та необґрунтованість ризиків, передбачених ч.І ст.177 КПК України.

Таким чином, дослідивши наведені аргументи та представлені матеріали, суд приходить до висновку про те, що побоюючись відповідальності за скоєне, обвинувачений ОСОБА_3 може спробувати ухилитися від суду, вплинути на його хід чи спробувати продовжити свою злочинну діяльність, що виключає можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо нього, при цьому викладені захистом обставини, не знаходить такими, які виключають існування зазначеного прокурором ризику та унеможливлюють неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого. Судом встановлено, що на цей час стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_3 задовільний, рекомендацій лікарів до самоізоляції через коронавірус щодо останнього не існує.

Відповідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо розумності строку тримання під вартою, яка має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи. Перевірка обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_3 , в даному випадку, потребує забезпечення його процесуальної поведінки під час судового провадження саме вказаним заходом.

Таким чином, виходячи з цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним з урахуванням часу, необхідного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід щодо обвинуваченого за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, застосований 26.05.2017 року у кримінальному провадженні № 12016220490004696 - продовжити до 03 .07. 2020 року включно.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію ухвали направити до Харківської установи виконання покарань (№ 27).

Ухвала може бути оскаржена відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року до Харківського апеляційного суду.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя