Ухвала суду № 89105854, 05.05.2020, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/293/20

провадження № 2/631/524/20

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

05 травня 2020 року селище міського типа Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2020 року представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» -Гребенюк Олександр Сергійович, який діє на підставі довіреності № 367-К-Н-О від 31 січня 2019 року, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором від 21 березня 2011 року у розмірі 13492 гривні 31 копійка та судові витрати по справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2020 року головуючим суддею визначено суддю Трояновську Т. М.

23 квітня 2020 року, в порядку, передбаченому статтею 187 Цивільного процесуального кодексу України, судом було зроблено запит щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача по справі – ОСОБА_1 , 1956 року народженняна території Нововодолазького району Харківської області.

04 травня 2020 року на електронну адресу суду надійшли відомості від Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області,які були зареєстровані за вхідним № ЕП – 972/20 – вх та № ЕП – 973/20 – вх., з яких вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала за адресою: АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 35 від 04 листопада 2019 року, складений Станичненською сільською радою Нововодолазького району Харківської області.

Вирішуючи питання щодо належних процесуальних дій суду у разі встановлення факту смерті відповідача, що настала до моменту подання позову, слід виходити з визначення цивільної процесуальної правоздатності як передумови виникнення процесуальних відносин між сторонами.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 42 Цивільного процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільного процесу є позивач і відповідач (стаття 48 Цивільного процесуального кодексу України).

Зі змісту статті 46 наведеного вище кодифікованого процесуального закону України вбачається, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Статтею 47 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Виходячи зі змісту наведених статей, необхідно зробити висновок, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.

При цьому відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у день її смерті.

Результати аналізу зазначених правових норм дають підстави для висновку про те, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред`явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог частини 4 статті 25 Цивільного кодексу України припинилася.

Із матеріалів справи вбачається, що представник Акціонерного товариства Комерційний банк«Приватбанк» звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте судом встановлено, що остання померла ще ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто майже за півроку до звернення позивача до суду.

Окрім того, за змістом статті 55 Цивільного процесуального кодексу України процесуальне правонаступництво у цивільній справі допускається у разі, якщо позов пред`явлено до сторони фізичної особи за її життя і вже після пред`явлення позову фізична особа померла, а правовідносини допускають правонаступництво. У разі, якщо фізична особа померла до пред`явлення позову, а права і обов`язки померлого переходять до його спадкоємців, кредитор повинен пред`явити позов безпосередньо до його спадкоємців.

Таким чином, норми Цивільного процесуального законодавства України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, Цивільний процесуальний кодекс України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона – учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі з єдиним унікальним номером №183/4229/14-ц, а також у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц.

Згідно з нормами пункту 6 частини 1 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Разом з цим необхідно зазначити, що позивач не позбавлений можливості пред`явити вимоги до спадкоємців померлого боржника в порядку, передбаченому статтею 1281 Цивільного кодексу України, і отримати в установленому законом порядку інформацію щодо їх кола та обсягу спадкового майна.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись статями 2, 5, 13, 46, 47, 55, пунктом 6 частини 1 статті 186, статтями 258 – 260, 261, 352 – 355 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, суд –

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкриття провадження у справі № 631/293/20 (провадження 2/631/524/20) за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Копію ухвали та матеріали, що були надані до позову повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Нововодолазький районний суд Харківської області (відповідно до п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України) протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя: Т. М. Трояновська