Ухвала суду № 89105085, 06.05.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2/641/1360/2020 Справа № 641/3374/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 року суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Богдан М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», треті особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Наталія Олександрівна про захист прав споживачів,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», треті особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Наталія Олександрівна про захист прав споживачів, в якій просить визнати недійсним договір №104 про відступлення прав вимоги від 15.08.2019 р., укладений між Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК», ЄДРПОУ 20971504 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Довіра та гарантія» ЄДРПОУ 38750239, в частині відступлення прав вимог до фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №09-0842 від 25.12.2007 року та додаткової угоди №1 до нього від 14.01.2009 року. Визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та іпотечними договорами від 15.08.2019 р., укладений поміж Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК», ЄДРПОУ 20971504 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Довіра та гарантія» ЄДРПОУ 38750239, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. та зареєстрований в реєстрі за №11230, в частині відступлення прав вимог до фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №09-0842 від 25.12.2007 року та додаткової угоди №1 до нього від 14.01.2009 року. Виключити зі спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію іпотеки за №32913968, предметом якої є квартира АДРЕСА_1 , здійснену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.08.2019, індексний номер 48343141.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Проте в позовній заяві відсутнє таке обгрунтування позовних вимог.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, ЗУ «Про банки та банківську діяльність», ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»)

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись.

Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись.

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Однак в порушення даних вимого закону, позивач у своїй позовні заяві взагалі не посилається зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Від змісту позовної заяви залежать позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплаті підлягає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 840,80 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З врахуванням вищезазначеного, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищезазначене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позову.

Керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», треті особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Наталія Олександрівна про захист прав споживачів - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали виправити зазначені в ухвалі недоліки.

Роз`яснити, що у разі невиконання ним зазначених вимог ухвали в наданий строк, заява буде визнана неподаною та повернута.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -М. В. Богдан