Вирок № 89104774, 02.04.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/266/2020

Справа № 428/10285/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря судового засідання Солошенка П.В.,

прокурора Новохацької І.Г., Джунь І.В., Савчук М.В., Вихрової Н.В.,

захисника Гавриленка О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12171303702249 від 29.07.2017, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сватове Луганської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей чи інших осіб не має, на обліку у лікарів - психіатра та нарколога не перебуває, зареєстрованого та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого: - 21.04.2017 року Сєвєродонецьким міським судом за ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 190 КК України, до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік; - 26.02.2019 року Сєвєродонецьким міським судом за ч. 2 ст. 185, ст.71 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2017, приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , маючи злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до магазину «Продукти-329» ТОВ «АТБ-маркет», який розташований за адресою: м. Сєверодонецьк, пр. Гвардійський, 38-В.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, протиправно, незаконно, усвідомлюючи противоправний характер своїх злочинних дій, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, маючи ціль на незаконне заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і не може йому перешкодити, таємно, шляхом вільного доступу, взяв з торговельних стелажів у приміщенні магазину та поклав у кошик для продуктів наступну продукцію: пляшку бренді виноградний витриманий ординарний "Шабо Х .О. " ємністю 0,5 літра; пляшку коньяку "Шабо" 5 зірок, ємністю 0,5 літра; 6 пляшок пива "Хардмікс Цитрус"; 3 пачки сухариків "Хрустик" зі смаком буженини; чіпси "Teys" курячі крильця; 6 упаковок рибних виробів " «Жовтий смугастик "своя лінія - сушений.

Після цього ОСОБА_1 не розплатившись за вищевказану продукцію, яка знаходилась у кошику для товарів, та виконавши всі необхідні дії для доведення злочину до кінця, з викраденим майном вийшов з приміщення магазину та зник з місця скоєння злочину.

Згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 346 від 22.08.2017, вартість пляшки бренді виноградний витриманий ординарний "Шабо Х .О. " ємністю 0,5 літра, складає 264 гривні 95 копійок, пляшки коньяку "Шабо" 5 зірок, ємністю 0,5 літра, 119 гривень 90 копійок, 6 пляшок пива "Хардмікс Цитрус", 13 гривень 55 копійок за кожну, 3 пачки сухариків "Хрустик" зі смаком буженини, 6 гривень 55 копійок за кожну, чіпси "Leys" курячі крильця, 21 гривна 95 копійок, 6 упаковок рибних виробів «Жовтий смугастик» своя лінія - сушений, 17 гривень 80 копійок за кожну, чим спричинив потерпілому - юридичній особі ТОВ «АТБ-маркет» матеріальну шкоду на загальну суму 614 гривень 55 копійок.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, який виразився у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, які відповідають дійсності і він їх у повному обсязі підтверджує пояснив, що 19.07.2017, приблизно о 21 годині 00 хвилин, він зайшов до магазину ТОВ «АТБ-маркет», який розташований по пр.Гвардійський. Впевнившись, що за його діями не спостерігають, він взяв зі стелажів магазину та поклав у кошик пляшку бренді, коньяку, декілька пляшок пива, сухарики, чіпси; упаковки рибних виробів. Після цього не розплатившись вийшов з товаром з приміщення магазину. Просив суворо його не карати, так як зробив належні висновки та аподіяний збиток він добровільно відшкодував.

Представник потерпілого ТОВ «АТБ-маркет», Карпенко В.В. у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно з поданою заявою просив розглядати справу у його відсутність та у заяві зазначив, що матеріальних претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов ним не заявлявся, а отже покарання просить призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності позиції обвинуваченого, роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку присутніх в судовому засіданні учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена поза розумним сумнівом.

Отже, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинене повторно.

Пункт 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Отже таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 Кримінального Кодексу України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Відомості про особу обвинуваченого, який раніше судимий, хоча відомостей про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності суду не надано, на обліку у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває, групи інвалідності не має, за місцем проживання характеризується задовільно, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував завданий збиток.

Враховуючи викладене, на думку суду, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку. При цьому встановлені у судовому засіданні обставини свідчать, що згідно зі ст. 67 КК України, обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, характеру вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого йому злочину, який свою провину визнав, зробив належні висновки та дав критичну оцінку своїм злочинним діям, а також враховуючи думку представника потерпілого, який не наполягав на суворому покарання, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України, виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі, так як тільки таке покарання зможе попередити вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст. 69, 69-1, 75 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує, що як вже ним було наведено, ОСОБА_1 раніше був засуджений, зокрема 26.02.2019 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Отже, злочин, який інкриміновано ОСОБА_1 вчинений ним до постановлення вказаного вироку, що свідчить про необхідність призначення покарання обвинуваченому за положеннями ч. 4 ст. 70 КК України, а саме за сукупністю злочинів. При цьому особистісні відомості обвинуваченого свідчать про можливість призначення покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Під час досудового розслідування у відношенні обвинуваченого обирався запобіжний захід - домашній арешт, строк дії якого сплинув. Під час розгляду кримінального провадження, клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходило, а тому підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід обчислювати з дня набуття вироком законної сили, оскільки згідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком.

При цьому, оскільки як вбачається з попереднього вироку Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26.02.2019, ОСОБА_1 вже відбуває покарання у виді позбавлення волі, а судом прийнято рішення про поглинання призначеного покарання у виді позбавлення волі, тому у знов призначене покарання слід зарахувати вже відбуте обвинуваченим покарання, починаючи з 31.08.2019 до набуття вироком законної сили.

Цивільний позов у провадженні не заявлений. Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст. 7, 100, 118-124, 368-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного даним вироком, більш суворим, призначеним вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26.02.2019 у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з набуття вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбутого покарання, відбуте покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26.02.2019, а саме з 31.08.2019 до набуття вироком законної сили.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.М. Олійник