Ухвала суду № 89104315, 06.05.2020, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 433/519/20

УХВАЛА

іменем України

06 травня 2020 року м.Сватове

Суддя Сватівського районного суду Луганської області Половинка В.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, представник позивача – адвокат Вітровчак В.А.,-

встановив:

До провадження судді Сватівського районного суду Луганської області Половинки В.О. надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.

Зазначена цивільна справа передана за підсудністю до Сватівського районного суду Луганської області на підставі ухвали Троїцького районного суду Луганської області від 02.04.2020 року.

У відповідності до вимог ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а саме: в позові заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі); відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти відповідача ОСОБА_2 , хоча в тексті позовної заяви представник позивача - адвокат Вітровчак В.А., посилається на те, що відповідачу були здійсненні телефонні дзвінки (а.с. 1).

Також, відсутнє підтвердження адреси проживання відповідача, а саме в позовній заяві зазначена адреса місця проживання відповідача ОСОБА_2 як: АДРЕСА_1 , однак, як вбачається з розписки від 16.10.2009 року, підписаної ОСОБА_2 , адресою проживання відповідача є: АДРЕСА_2 (а.с.5).

Відповідно до ч.1 ст.27 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, з метою дотримання правил територіальної підсудності при розгляді даного позову, позивачу необхідно надати підтвердження зареєстрованого місця проживання або перебування відповідача, або місцезнаходження його майна чи місце постійного заняття (роботи) відповідача із зазначенням доказів в підтвердження таких обставин.

Також, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представником позивача подано позов, який містить вимогу майнового характеру.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, при зверненні до суду з даним позовом повинен був сплачений судовий збір.

Представником позивача всупереч норм цивільного процесуального законодавства не надано квитанцій про сплату судового збору, однак заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що майновий стан позивача не дозволяє сплатити судові витрати внаслідок того, що він має скрутне матеріальне становище.

Так, відповідно до статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Отже, порядок відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від сплати судового збору встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» із змінами і доповненнями.

Згідно зі статтею 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від сплати судового збору є врахування одночасно як майнового стану сторони, так і наявність однієї із умов визначеної цією статтею, перелік яких є вичерпним.

Крім того, у пункті 29 Постанови Пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви представник позивача - адвокат Вітровчак В.А. не надав жодних доказів на підтвердження того, що за своїм майновим станом ОСОБА_1 не має можливості сплатити судовий збір за подання позову. Таким чином, клопотання адвоката Вітровчак В.А. про звільнення позивача від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Також, адвокат Вітровчак В.А. звертається до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу та ціну позову вказує 65000 доларів США.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду України цивільних і кримінальних справ (див. пункт 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.14 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах») щодо застосування наведеної вище норми закону роз`яснив, що порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, у випадках та на умовах, встановлених законом (частина третя статті 533 ЦК), передбачено в абзаці 2 частини першої статті 6 Закону № 3674-VI. У цьому випадку ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.

Таким чином, позивачу необхідно визначити ціну позову як в іноземній валюті, так і в так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день сплати судового збору.

Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви, адвокатом Вітровчак В.А. на підтвердження своїх повноважень здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 у Троїцькому районному суду Луганської області було надано ордер серія КС № 721856, який підписаний адвокатом та не містить підпису керівника адвокатського об`єднання.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви пропоную позивачу або його представнику:

-вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі) та надати підтвердження адреси проживання відповідача;

-вказати відомі номери засобів зв`язку відповідача ОСОБА_2 ;

-визначити ціну позову як в іноземній валюті, так і в так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день сплати судового збору та надати оригінал документу про сплату судового збору на р/р UA348999980313141206000012271, отримувач: УК у Сватівському районі/Сватівський район/22030101, код отримувача: 37928384, призначення: судовий збір;

-надати оригінал ордера з підписом керівника адвокатського об`єднання.

Відповідно до положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

постановив:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Вітровчак В.А. про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу – залишити без руху.

Надати позивачу та його представнику строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальний строк щодо залишення позовної заяви без руху продовжується на строк дії такого карантину.

Роз`яснити позивачу та його представнику, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.О.Половинка