Ухвала суду № 89103508, 06.05.2020, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/734/17

Провадження №: 1-кп/0343/41/20

У Х В А Л А

про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

06 травня 2020 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:

головуючого - судді Андрусіва І.М.,

суддів: Монташевич С.М., Керніцького І.І.,

в присутності запасного судді Тураша В.А.,

секретаря судового засідання - Оленяк С.І.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні 12015240200000409 відносно обвинувачених:

ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч.4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262 КК України,

ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю: прокурора-Орищенка І.В.,

перекладача- Мікадзе М.Т.,

захисників: Вороняка В.А., Шкварка П.І., Стрипи І.С., Войцеховської Т.М.,

В С Т А Н О В И В:

в Долинському районному суді Івано-Франківської області на розгляді перебуває вказане вище кримінальне провадження.

З урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з настпними змінами, листа голови Ради суддів України 16 березня 2020 року про запровадження особливого режиму роботи судів України та внесених змін до Перехідних положень КПК України, колегія суддів Долинського районного суду Івано-Франківської області 05.05.2020 та 06.05.2020 постановила ухвали про здійснення дистанційного судового провадження шляхом одночасної відеоконференції між Долинським районним судом Івано-Франківської області, куди прибув прокурор та доставили обвинувачених через їх відмову брати участь дистанційно, Івано-Франківським міським судом, куди прибули захисники Войцеховська Т.М., Шкварок П.І., Вороняк В.А., Стрипа І.С. та Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, куди прибула перекладач грузинської мови Мікадзе М.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 18.03.2020 в судовому засіданні ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 16 травня 2020.

Прокурор Орищенко І.В. в судовому засіданні заявив клопотання та подав їх у електронному вигляді 29.04.2020 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених на строк 60 днів. В обгрунтування клопотання покликається на те, що метою продовження дії запобіжного заходу обвинуваченим є забезпечення виконання обвинуваченими покладених процесуальних обов"язків. ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні низки тяжких та особливо тяжких злочинів у різних регіонах України, за вчинення яких передбачене максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. До злочинів готувались заздалегідь розробленим та узгодженим між всіма учасниками детального плану, вживали заходів конспірації та уникнення викриття вчинених злочинів, використовували зброю, транспорт та засоби зв"язку, а тому є підстави вважати, що кожен з них буде вчиняти перешкоди, спрямовані на знищення доказів у кримінальному провадженні, впливати на потерпілих та їх рідних, свідків, відомості про яких стали відомі під час ознайомлення з матеріалами відповідно до вимог ст. 290 КПК України з метою уникнення кримінальної відповідальності, завдавши значної шкоди для швидкого судового розгляду. З метою уникнення від кримінальної відповідальності, обвинувачені можуть переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у даному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обвинувачені ніде офіційно не працевлаштовані, джерела отримання доходів невідомі, ОСОБА_6 .Тереладзе та ОСОБА_7 є громадянами іншої держави і фактично не мають постійного місця реєстрації в Україні, натомість зареєстровані в республіці Грузія. ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий, являється жителем Житомирської області м. Новоград -Волинська. ОСОБА_1 зареєстрований в с АДРЕСА_1 та фактично проживає в АДРЕСА_2 , раніше несудимий в порядку ст. 89 КК України. Судовий розгляд вказаного кримінального провадження триває. Вважає, що ризики, які виправдовують тримання під вартою обвинувачених не зменшились. З наведених підстав просив задовольнити подані клопотання.

Захисники заперечили щодо заявленого клопотання прокурора.

Зокрема, захисник Петрюка В.В. - Степанков М.В. у письмовому клопотанні, яке він подав 06.05.2020 в електронній формі, просить обрати його підзахисному більш м"який запобіжний захід, не пов"язаний з триманням під вартою у вигляді застави в межах ч. 5 ст. 182 КПК України. В обгрунтування покликається на те, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не містить альтернативи щодо внесення застави. Також зазначив, що суд не може оцінювати ризик уникнення обвинуваченого від слідства і суду виключно на підставі ступеня тяжкості інкримінованого злочину та суворості можливого вироку. Суд повинен вказати чому інші заходи не забезпечили б присутності обвинуваченого та послатись на конкретні фактори, що робили б ймовірну втечу обвинуваченого, його переховування або інше ухилення від правосуддя. Просив врахувати погіршення стану здоров"я його підзахисного в умовах утримання під вартою.

Інші захисники, заперечуючи проти заявлених клопотань прокурора, вказали, що ризики, вказані у них, необгрунтовані та нічим не підтверджені. Просили змінити запобіжний захід на більш м"який, не пов"язаний з утриманням під вартою обвинувачених, зокрема домашній арешт з можливістю носіння електронного браслету.

Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 підтримали думку своїх захисників.

Суд у складі колегії суддів, заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

В силу вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обраний відносно обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених, колегія суддів враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Суд погоджується з посиланням захисника Степанкова М. ОСОБА_8 про те, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою ("Мюллер проти Франції" 13/1996/632/816), однак таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Крім цього, відповідно до п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Так, ст. 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 "Про взяття під варту до суду" вказує, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Доцільність залишення під вартою особи, яка підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.

Перевіряючи обґрунтованість обвинувачення, колегія суддів виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтоване обвинувачення, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.

Суд у складі колегії суддів погоджується з доводами прокурора про те, що деякі з ризиків, передбачені ст. 177 КПК України, які встановлені під час досудового розслідування кримінального провадження та у суді, продовжують існувати.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що згідно з обвинувальним актом, кожному з обвинувачених інкриміновано ряд умисних тяжких та особливо тяжких злочинів, які вчинені групою осіб та супроводжувались зухвалою поведінкою виконавців із застосуванням зброї та використанням заходів конспірації для уникнення викриття кримінальних правопорушень, за які, у разі визнання їх винуватими, передбачена відповідальність виключно у виді позбавлення волі; ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 без будь-яких сталих офіційних матеріальних доходів та соціальних зв"язків (протилежного матеріали справи не містять) а, отже, усвідомлюють неминучість покарання, що може спонукати їх переховуватись від суду та перешкоджати судовому провадженню. Також вагомим аргументом у підтвердження посилань прокурора в поданих клопотаннях є те, що ОСОБА_2 ОСОБА_3 є громадянами іншої держави, вони без постійного місця реєстрації в Україні. ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий. ОСОБА_1 є жителем м. Долини Івано-Франківської області, який до моменту інкримінованих йому дій, спілкувався з потерпілим ОСОБА_9 .

Слід зазначити, що жодних даних про те, що ОСОБА_1 одружений чи має на утриманні неповнолітню дитину та батьків похилого віку, про що вказує захискик ОСОБА_10 в клопотанні від 06.05.2020, суду не надано та до клопотання не долучено. Окрім цього, стан здоров"я ОСОБА_1 дозволяє йому брати участь в судових засіданнях та отримувати необхідну медичну допомогу при необхідності в умовах ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань №12", оскільки протилежного матеріали кримінального провадження не містять. Тому наведені доводи захисника Степанкова М.В. суд до уваги не бере.

Колегія суддів також враховує зухвалу поведінку обвинувачених під час розгляду кримінального провадження, які неодноразово нецензурно висловлювались, порушували порядок у залі судового засідання, на зауваження головуючого судді з приводу цього належним чином не реагували. ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження повідомляв суд про небажання брати участь у в судових засіданнях.

Крім того, з метою запобігання поширення пандемічного вірусу та обмеження доступу до суду, Долинським районним судом вжито всіх необхідних заходів для проведення судового засідання та забезпечення прав обвинувачених відповідно до КПК України, зокрема їм вручені клопотання про продовження строку тримання під вартою, здійснено їх переклад грузинською мовою для ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , забезпечена явка захисників кожного обвинуваченого, перекладача, проведено судове засідання в режимі відеоконференції, однак обвинувачені відмовились брати участь в судовому засіданні. Окрім викладеного, обвинувачені не надали згоду про участь у дистанційному судовому провадженні і 06.05.2020, відмовившись від будь-яких письмових пояснень з цього приводу, про що свідчить повідомлення начальника УВП №12 ОСОБА_11 від 30.04.2020.

Неналежне виконання ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 обов`язків обвинувачених, окрім вказаного вище, вказує на те, що у разі застосування судом до них більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, вони можуть навмисно ігнорувати та не виконувати відповідні процесуальні обов`язки, покладені на них цим запобіжним заходом, що може спонукати їх переховуватись від суду.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, а також, беручи до уваги відомості щодо осіб обвинувачених, те, що обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою відносно них спливають, їх поведінку під час розгляду кримінального провадження, виходячи з принципу презумпції невинуватості, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відступу від правил поваги свободи особи, та вважає, що застосування до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 чи ОСОБА_3 більш м`яких запобіжних заходів, про які вказують захисники, на даний час не в змозі гарантувати їх належну поведінку. Окрім цього, жоден із інших альтернативних запобіжних заходів не може забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати.

Також колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів із застосуванням насильства, а тому відповідно до п.1 ст. 183 КПК України, вважає за доцільне не визначати йому розмір застави.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що продовження строку утримання під вартою обвинувачених не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотань, поданих прокурором, та продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою до 04 липня 2020 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.177, 331, 395 КПК України, суд у складі колегії суддів,

П О С Т А Н О В И В:

клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 04 липня 2020 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 04 липня 2020 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів -до 04 липня 2020 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів -до 04 липня 2020 року включно.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

У задоволенні клопотань захисників про зміну запобіжного заходу обвинуваченим відмовити.

Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12", якому направити копію даної ухвали.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя: Андрусів І.М.

Судді:

Монташевич С.М.

Керніцький І.І.