Рішення № 8909015, 20.02.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 2-443/09

РІШЕННЯ

іменем України

20 лютого 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Новака А.В.

при секретарях Миколайчук Т.С., Поповій І.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахування індексу інфляції, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та відшкодування моральні* шкоди, -

встановив :

позивач звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ві оповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахування індексу інфляції, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та відшкодування моральні" шкоди. Мотивує свої вимоги тим, що відповідно до Наказу № 3-К від 01.04.1997 року, вона була прийнята на посаду заступника начальника Управління маркетингу в УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» та пропрацювала на зазначеній посаді до моменту звільнення за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України до 01.04.2007.

У зв'язку з скрутним фінансовим становищем відповідача, заробітна плата працівникам УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» виплачувалась не систематично та не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникала заборгованість як по заробітній платі, так і по авансовим звітам. У липні 2007 року під час звільнення підприємство провело часткове погашення заборгованості та на момент звільнення ОСОБА_1 УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» остаточного розрахунку по заробітній платі проведено не було.

У 2008 році на багаторазові звернення позивача до УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», останнє ОСОБА_1 жодної інформації про виплату заборгованості не повідомило. Станом на день подачі позову до суду розрахунку не відбулося. А тому позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості.

Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача, які виразились в невиплаті позивачу заборгованості та неможливістю останньою належним чином проводити лікування себе та матері, яка знаходиться під піклуванням позивача, а також у зв'язку з неможливістю за станом здоров'я влаштуватися на іншу роботу, ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в 5 000 гривень та яку просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги збільшила та просила суд стягнути з УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» на користь ОСОБА_1 77 511 гривень 54 копійки, з яких: заборгованість по заробітній платі з урахуванням компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати - 18 670 гривень 21 копійка, трьохмісячна вихідна допомога, розмір якої складає - 6 000 гривень 00 копійок, сума відшкодування за невикористану відпустку у розмірі 5 946 гривень 85 копійок, сума компенсації середнього заробітку у зв'язку з порушенням виплати заробітної плати, розмір якої складає 38 096 гривень 17 копійок, сума заборгованості по авансовим звітам у розмірі 3 798 гривень 31 копійок, та моральна шкода у розмірі 5 000 гривнь.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність заявлених позивачем вимог.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом достовірно встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Наказу № 3-К від 01.04.1997 року, ОСОБА_1 була прийнята на посаду заступника начальника Управління маркетингу УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» та пропрацювала на зазначеній посаді до моменту звільнення за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України до 01.07.2007.

У зв'язку з скрутним фінансовим становищем відповідача, заробітна плата працівникам УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» виплачувалась не систематично та не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникала заборгованість як по заробітній платі, так і по авансовим звітам. У липні 2007 року підприємство провело часткове погашення заборгованості та на момент звільнення ОСОБА_1 УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» остаточного розрахунку по заробітній платі проведено не було.

У 2008 році на багаторазові звернення ОСОБА_1 до УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», останнє повідомило позивачу, що її буде повідомлено про проведення остаточного розрахунку по заробітній платі. Проте станом на день подачі позову до суду розрахунку не відбулося.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів в місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

У випадку, коли день виплати заробітної плати співпадає з вихідним, святковим або не робочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Заробітна плата працівникам за весь *Час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать працівникові від підприємства, установи, організації, проводяться в день звільнення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року, судовий захист є важливою гарантією конституційного права громадянина заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року, компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно ст. 34 Закону України і Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1427 від 20 грудня 1997 року (зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 692 від 23 квітня 1999 року), Закон України № 2050-ІП від 19.10.2000 року та Порядком, затвердженим Постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року.

Періодом стягнення заборгованості по заробітній платі з відповідача на користь позивача є період з листопада 2005 року по червень 2007 року включно, що підтверджується поясненнями представника відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до довідки, наданої Управлінням Пенсійного Фонду України в Шевченківському районі м. Києва, довідки, наданої УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», сума нарахованої заробітної плати разом з врахуванням компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати складає 53 770 гривень 70 коійок /а.с. 94/.

За визначений період позивачу фактично виплачено 35 100 гривень 49 копійку /а.с. 94/.

Станом на 20.02.2009 року заборгованість по заробітній платі з урахуванням компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати складає 18 670 гривень 21 копійка /а.с. 78/.

Надані представником відповідача в судовому засіданні розрахунки заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 не приймаються судом до уваги, оскільки зазначена представником заборгованість розрахована, виходячи із заборгованості по заробітній платі у серпні 2008 року без урахування змін індексу інфляції.

Відповідно до Наказу № 05-К від 27 червня 2007 року, ОСОБА_1 належить виплата трьохмісячної вихідної допомоги та виплата грошової компенсації за невикористані чергові відпустки за пророблений період з 29.03.2004 року по 30.06.2007 року /а.с. 11/, розмір якої складає 6 000 гривень 00 копійок /а.с. 94/.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року, ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника, йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Як вбачається з Листа Міністерства праці та соціальної політики України № 33/13/116-08 від 22.02.2008 року, якщо працівник з якихось

причин не скористався своїм правом на щорічні відпустки за кілька попередніх років (за 2, 3, 4 чи більше років), він має право використати їх, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток, визначених п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про відпустки».

Станом на 20.02.2009 року, заборгованість УДК

«Укрзакордоннафтогазбуд» перед ОСОБА_1 за невикористані чергові відпустки складає 5 946 гривень 85 копійок, що підтверджується розрахунком /а.с. 95/.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановления рішення.

Одже, сума компенсації середнього заробітку у зв'язку з порушенням виплати заробітної плати складає 38 096 гривень 17 копійок, що зазначено в розрахунку /а.с. 96/.

Розрахунок боргу по авансових звітах проведено позивачем відповідно до Рекомендацій Верховного Суду України № 62/97 від 03.04.1997 року відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, а також згідно зі ст. 625 ЦК України № 435-IV від 16.01.2003 року.

Сума заборгованості по авансовим звітам складає 3 798 гривень 31 копійку, що відображено в розрахунку /а.с. 97-98/.

Вирішуючи позов в частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачу було завдано моральної шкоди, оскільки через брак коштів вона тривалий час не має змоги проводити своє лікування та лікування своєї матері, яка має похилий вік та яку ОСОБА_1 утримує. У зв'язку з чим вимоги в частині моральної шкоди, на думку суду, підлягають частковому задоволенню з врахуванням змін в житті позивача, спричинених невиплатою належних їй коштів та неможливістю проводити належне лікування, її психологічного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Пленумом Верховного Суду України в п.3 Постанови № 4 від 31.03.95 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" звернуто увагу на те, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації,

моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд приходить до висновку, що внаслідок протиправної поведінки відповідача, позивач зазнала душевних страждань, викликаних невиплатою коштів, необхідних їй для проведення лікування, а тому позивачу ОСОБА_1 завдано моральну шкоду з вини відповідача - УДП «Укрзакордннафтогазбуд», яку воно повинно відшкодувати на підставі ст. 1167 ЦК України, з врахуванням його матеріального стану, обставин справи, характеру та глибини страждань, яких зазнала позивач. При визначенні розміру відшкодування, суд враховує вимоги розумності та справедливості і задовольняє позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди частково у розмірі 2 500 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 115-117, 237-1 Кодексу законів про працю України, Законом України «Про відпустки», Законом України «Про оплату праці», ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 174, 212-215, п. 1 ст. 367 ЦПК України, суд -

вирішив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Української державної корпорації

«Укрзакордоннафтогазбуд» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі з врахуванням компенсації втрати частини заробітної плати у розмірі 18 670 (вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят) гривень 21 копійку, вихідної допомоги при звільненні у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок, компенсацію за невикористані відпустки у розмірі 5 946 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок шість) гривень 85 копійок, компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у розмірі 38 096 (тридцять вісім тисяч дев'яносто шість) гривень 17 копійок, заборгованість по авансовим звітам у розмірі 3 798 (три тисячі сімсот дев'яносто вісім) гривень 31 копійок, моральну шкоду у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок, а всього стягнути 75 011 (сімдесят п'ять тисяч одинадцять) гривень 54 копійок.

Стягнути з Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд» на користь держави 75 (сімдесят п'ять) гривень 01 копійку судового збору.

Стягнути з Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд» на користь держави 30 (тридцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (01, Голосіївський районний суд м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077879, р/р 31211259700002, банк ГУДК у м. Києві).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.