Рішення № 89087252, 27.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 року м. Київ № 640/16211/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ТОВ «ЛГЗ «Прайм» до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення та припису,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ТОВ «ЛГЗ «Прайм» (надалі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - відповідач-1), Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області (далі - відповідач-2), у якому просить суд:

- визнати дії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо відмови у розгляді скарги ТОВ «ЛГЗ «Прайм» на рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області №147 від 24.05.2019 та припису Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області №106 від 24.05.2019 - протиправними;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області №147 від 24.05.2019;

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області №106 від 24.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем безпідставно прийнято оскаржувані припис та рішення, оскільки позивачем не допущено порушення законодавства про рекламу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на адміністративний позов зазначив, що позивачем порушено ч. 3 ст.7 Закону України «Про рекламу», а саме: принципи реклами: реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності; абз. 3 ч.1 ст.8 Закону України «Про рекламу», а саме: загальні вимоги до реклами: у рекламі забороняється вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознакою статі, у відповідності до ч.7 ст.27 Закону України «Про рекламу». Тому, на думку представника відповідача, позивача правомірно притягнуто до відповідальності.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

02.07.2019 ТОВ «ЛГЗ «Прайм» отримало рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області №147 від 24.05.2019 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу та припис №106 від 24.05.2019 про усунення порушень у відповідності до ч.2 ст. 26 Закону України «Про рекламу».

Позивач, не погодившись з прийнятим Рішенням про накладення штрафу подав Скаргу до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Листом №ЦА-154/4817-17 від 22.07.2019 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомила ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ», що питання щодо скасування припису та рішення відповідача -2 про накладення штрафу за порушення законодавства України «Про рекламу» може бути оскаржене у судовому порядку.

ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» вважає вищевказані припис та рішення протиправними, не погоджується з діями відповідача-1 щодо відмови у розгляді скарги на припис та рішення відповідача-2 по суті та вважає, що такі дії є грубим порушенням права та законних інтересів, а тому звернувся до суду.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить із наступного.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає та регулює Закон України «Про рекламу».

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про рекламу» реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про рекламу» розповсюджувачі реклами не можуть поширювати рекламу, якщо відповідно до законодавства види діяльності або товари, що рекламуються, підлягають обов`язковій сертифікації або їх виробництво чи реалізація вимагає наявності відповідних дозволу, ліцензії, а рекламодавець не надав розповсюджувачу реклами копії таких сертифіката, дозволу, ліцензії, засвідчених у встановленому порядку.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №667, основними завданнями Держпродспоживслужби є, зокрема: реалізація державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері; здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.

Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження (п.4 Положення №667).

Відповідно до п.1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 21.07.2017 №579 (надалі - Положення) визначено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Згідно пп.7 п.4 Положення, ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за дотриманням вимог Закону України "Про рекламу".

Як вбачається з матеріалів справи, до Головного управління надійшов лист Держпродспоживслужби від 14.11.2018 із зверненням від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Відповідно до вказаного звернення, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, під час моніторингу випадків дискримінації за ознакою статі в рекламі, було виявлено на офіційному сайті ТОВ «ЛГЗ «Прайм» відеоролік, який зображує жінку як сексуальний об`єкт, включає натяки на сексуальність людей, які нічим не пов`язані з алкогольними напоями, що рекламуються.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 (далі Порядок №693).

Згідно п.9-14 Порядку №693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою, зокрема Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення.

Протокол розглядається у місячний строк.

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.

Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу:

перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження;

отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу;

готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.

Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

На підставі вказаного вище листа вих.25-3906/18-50 від 06.11.2018 та протоколу №88 від 18.03.2019 про порушення законодавства про рекламу, рішенням №88 від 01.04.2019 було розпочато розгляд справи про порушення законодавства про рекламу з ознаками порушення ч.3 стю7, абз.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про рекламу».

Порядок накладення штрафу позивачем не оскаржується.

Судом встановлено, що припис та рішення ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області №106 та №147 від 24.05.2019, прийняті на підставі висновку громадської організації «Українська Асоціація Маркетингу» від 22 січня 2019 року, згідно з яким реклама ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» є дискримінаційною та порушує вимоги ч. 3 ст. 7, ч.1 ст.8 Закону України «Про рекламу» та ст. 5 п. 5.2.8 (а) статті 5 Стандарту «Недискримінаційна реклама за ознакою статі» - СОУ 21708654-002-2011 .

Вказане рішення мотивовано тим, що рекламний сюжет містить ознаки уречевлення та об`єктивізації, шо є неприпустимим в сучасній рекламі. Жінки в наданому на експертизу рекламному відеоролику окрім сексуальної манери зображення ототожнюються із пляшками горілки, ідентифікуються як щось принципово незначне. Ототожнюючи людину із річчю, рекламодавець не лише порушує етичні та гуманістичні норми, зневажає та ображає людей, які задіяні в рекламному відеоролику, але й зачіпає та ображає почуття безпосередньо споживачів рекламного контенту.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вимоги до висновку експерта, як доказу в адміністративному процесі, викладені в ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до частин 6, 7 ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України, у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно зі ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Так, відповідачем не надано доказів на підтвердження повноважень Української Асоціації Маркетингу на проведення відповідних експертиз.

Як вбачається з матеріалів справи, долучений відповідачем експертний висновок не містить зазначення про те, що спеціалісти, які зробили відповідні висновки, попереджалися (були обізнані) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Вказане свідчить, що поданий відповідачем експертний висновок не відповідає критеріям належності та допустимості доказу в адміністративній справі, а тому не приймається судом до уваги.

Щодо посилань відповідача на порушення ТОВ «ЛГЗ «Прайм» Стандарту «Недискримінаційна реклама за ознакою статі» - СОУ 21708654-002-2011 суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» органи, установи та організації, наділені повноваженнями у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Органами, установами та організаціями, наділеними повноваженнями у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, є: Верховна Рада України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Кабінет Міністрів України; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, визначені в їх складі уповноважені особи (координатори) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; об`єднання громадян.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, організації та установи, об`єднання громадян сприяють збалансованому представництву статей в управлінні та прийнятті рішень. Для досягнення мети цього Закону у своїй діяльності вони можуть застосовувати позитивні дії.

Експертна рада з питань запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі, на висновок якої посилається Головне управління Держпродспоживслужби у Харківській області, створена наказом Департаменту соціальної та молодіжної політики облдержадміністрації, відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Засідання Експертної ради з питань запобігання та протидії дискримінації за ознаками статі, де реклама ТОВ «ЛГЗ «Прайм»» визнана дискримінаційною, проведено 27.03.2019 року.

Відповідно до Стандарту організацій України «Недискримінаційна реклама за ознакою статі» (СОУ 21708654-002-2011), що зареєстрований Державним підприємством «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості (ДП УкрДНЦ)», який зареєстрований 30.07.2012 року № 3259575212249, передбачено, зокрема:

п. 5.2.2 забороняється пропагування у рекламі культу насильства і жорстокості, розповсюдження порнографії та інформації, що принижує людську гідність і завдає шкоди моральному добробуту дитини;

п. 5.2.4 варто уважно підходити до використання відомих та авторитетних особистостей з метою рекламування продукції, послуг тощо, оскільки це може сприяти створенню помилкового враження щодо соціальних та ґендерних стереотипів у соціалізації дитини. Використання відомих особистостей може посилювати стереотипи, засновані на висловлених особистих схваленнях, певних ідеях, реальному досвіді і переконаннях, які, однак, можуть не відповідати позитивним нормам та суспільним очікуванням;

п. 5.2.7 реклама не повинна включати заяви та візуальні презентації, які можуть негативно впливати або порушувати норми суспільної культури і моралі, що вважаються загальновизнаними більшістю споживачів (читачів, глядачів, покупців, відвідувачів тощо) рекламного продукту у даному суспільстві;

п. 5.2.8 реклама вважається дискримінаційною за ознакою статі та порушує добросовісну маркетингову практику, якщо:

а) реклама зображує чи описує жінку або чоловіка як прикрасу чи сексуальний об`єкт, включає натяки на статеві стосунки та сексуальність людей, які нічим не повязані з рекламованим продуктом, та не мають прямих асоціацій зі споживанням рекламованого продукту, товару, послуг тощо; порушення посилюється, якщо сексуальність людини зображується чи описується принизливо, зневажливо, наклепницьким чином (для людської гідності) через мову, позування, вербальні або невербальні натяки тощо);

б) реклама вважається дискримінаційною за ознакою статі та порушує добросовісну маркетингову практику, якщо вона стверджує або натякає, що роль однієї статі у соціальному, економічному і культурному житті нижча, ніж іншої.

В сфері застосування вищезазначених стандартів зазначено, що цей Стандарт поширюється на різні види, форми та засоби реклами, у тому числі засоби масової інформації, які впливають на формування суспільного ставлення та моделей соціо - економічних відносин та цей Стандарт призначено для органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, які розробляють, експортують, перевіряють чи застосовують стандарти.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про стандартизацію» стандарт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обовязковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються технічні регламенти, стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови.

Застосування стандартів, кодексів усталеної практики чи їх окремих положень є обов`язковим для: суб`єктів господарювання, якщо обовязковість застосування стандартів чи кодексів усталеної практики установлено нормативно-правовими актами; учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти чи кодекси усталеної практики; виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні.

Отже, враховуючи викладене, суд зазначає, що висновки, викладені в експертному висновку ГО "Українська Асоціація Маркетингу, та норми Стандарту організацій України «Недискримінаційна реклама за ознакою статі», які в подальшому були використані відповідачем та покладені в основу прийняття спірних рішень, носять лише рекомендаційний характер.

Суд зазначає, що відповідачем в оскаржуваному рішенні та протоколі не наведено, яким саме чином зображення жінок у вечірніх сукнях порушує етичні, моральні норми та нехтує правилами пристойності, адже зазначене зображення у сучасному суспільстві не може бути визнано таким, що порушує вказані норми права.

До того ж, згідно з Експертним висновком №03/12-2018 експертної комісії Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська рекламна коаліція», рекламні ролики алкогольної продукції «PRIME NOIR» TM «PRIME» і «PRIME BLANCHE» TM «PRIME» не порушують положення частини 3 статті 7 та частини 1 статті 8 Закону України «Про рекламу».

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували наявність в рекламі фактів порушення вимог Закону України "Про рекламу" відповідачем до суду не надано.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено, що реклама ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» містить інформацію та зображення, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності, а тому суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень та їх скасування.

Стосовно позиції позивача щодо протиправності дій Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо відмови у розгляді Скарги ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» на рішення та припис від 24.05.2019 року, суд зазначає наступне.

ТОВ «ЛГЗ «Прайм», не погоджуючись з приписом №106 від 24.05.2019 та рішенням від 24.05.2019 №147 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, подало до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів скаргу від 09.07.2019 року №09/07.

Так, відповідно до статті 21 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877 суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).

У разі надходження такого звернення суб`єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов`язаний розглянути його в установленому законом порядку.

Судом встановлено, що листом №ЦА-154/4817-19 від 22.07.2019 року позивача повідомлено, що Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в межах наданих повноважень, розглянуто скаргу від 09.07.2019 року №09/07 ТОВ «ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД «ПРАЙМ» стосовно зупинення дії та скасування рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 24.05.2019 № 147 та скасування припису №106 від 24.05.2019, винесені Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області.

Даним листом ТОВ «ЛГЗ «Прайм» роз`яснено, що відповідно до частини одинадцятої статті 27 Закону України «Про рекламу» рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Відтак, враховуючи наявний в матеріалах справи лист Держпродспоживслужби, судом в ході розгляду справи не встановлено протиправність дій Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо відмови у розгляді Скарги ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» на рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 24.05.2019 № 147 та припису №106 від 24.05.2019.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5- 11, 19, 72- 77, 90, 139, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області №147 від 24.05.2019.

Визнати протиправними та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області №106 від 24.05.2019.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» (63525, Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Олімпійська, б.1, код ЄДРПОУ 33867056) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області (61166, м. Харків, проспект Науки, 40, 6 поверх, код ЄДРПОУ 40324829).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій