Рішення № 89086724, 27.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 року м. Київ № 826/14493/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., суддів Григоровича П.О., Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі - позивач, Національна комісія) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, МЮ України), в якому просить визнати протиправним та скасувати Наказ від 05.09.2016 року №2631/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2016 року суддею Кобилянським К.М відкрито провадження у справі. Запропоновано відповідачу надати письмові заперечення на позов.

18 листопада 2016 року представник відповідача надав суду письмові заперечення на позов, просить суд відмовити у його задоволенні з підстав необґрунтованості.

В судовому засіданні 31.01.2018 року змінено порядок розгляду справи відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, судом прийнято рішення про подальший розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходить на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п.10 ч.1 ст.4, ч.4 та ч.5 ст.250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, затверджене Рішенням Комісії від 10.07.2015 року №980 та зареєстровано в МЮ України 17.07.2015 року за №861/27306 (далі - Положення). Зазначене Положення було розроблено Комісією на підставі п.п.170.2.6 п.170.2 ст.170 розд.IV Податкового кодексу України, п.37-10 та 37-11 ч.2 ст.7, п.5-1 та 13 ст.8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» з метою визначення ознак фіктивності емітенті і порядку включення емітента до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності.

Так, за результатами проведеної правової експертизи рішення Національної комісії від 10.07.2015 року №980 та Положення, МЮ України було прийнято рішення про державну реєстрацію вище зазначеного нормативно-правового акта та внесено 17.07.2015 року до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів за №861/27306.

Позивач зазначає, що мета Комісії полягає у захисті прав інвесторів, недопущення зловживанню на фондовому ринку. Однак, у зв`язку з неправомірними діями МЮ України в частині винесення Наказу №2631/5, Комісія не може виконувати в повній мірі функції регулятора Фондового ринку та захищати права інвесторів, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з п.1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731, державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб`єктами нормотворення здійснюється відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 року «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та цього Положення.

Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Відповідно до п.6 цього ж Положення, державну реєстрацію, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади здійснює Мін`юст.

Наказом Міністерства юстиції України №32/5 від 31.07.2000 року затверджено «Порядок скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру» (далі - Порядок).

У пункті 2 вказаного Порядку зазначено, що вказаний Порядок визначає процедуру скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади (далі - скасування рішення про державну реєстрацію), дату виключення з державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади (далі - державний реєстр) нормативно-правового акта, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, опублікування рішення про скасування державної реєстрації, оскарження скасування рішення про державну реєстрацію.

Відповідно до пункту 3 цього ж Порядку, скасування рішення про державну реєстрацію застосовується до нормативно-правових актів, які пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України або його територіальних органах, а також зареєстрованих нормативно-правових актів, визнаних судом незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили, та нечинними.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що підставами для скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта є: виявлення обставин, що не були відомі органу державної реєстрації під час реєстрації нормативно-правового акта; набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативно-правового акта незаконним чи таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили повністю або в окремій його частині; одержання повідомлення від спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань реалізації державної регуляторної політики про виявлення будь-якої обставини, визначеної у частині першій статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", або про припинення дії регуляторного нормативно-правового акта або окремих його положень відповідно до статті 28 цього Закону; одержання висновку Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України, головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах Києві та Севастополі, міжрайонних/міськрайонних (у разі утворення) управлінь юстиції про невідповідність нормативно-правового акта Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї та практиці Європейського суду з прав людини; виявлення порушень або недотримання вимоги пункту 16 Положення органом, що видав нормативно-правовий акт; інші обставини, що виникли після державної реєстрації нормативно-правового акта.

Відповідно до ч.ч.1, 3 пункту 5 Порядку, скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта здійснює орган державної реєстрації, який здійснив державну реєстрацію цього акта. Скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта здійснюється незалежно від часу його державної реєстрації.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року, по справі №826/23438/15 за адміністративним позовом ПАТ «Імпульс плюс» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, згідно яких визнано незаконним та нечинним рішення відповідача від 10.07.2015 року №980 «Про затвердження Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності», зареєстроване в МЮ України 17.07.2015 року №861/27306, в частині п.п.1, 6, 7, 8, 10 п.4 Положення.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, відповідно до підпункту «б» пункту 17 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731 рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта може бути скасовано у зв`язку з набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативно-правового акта незаконним чи таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.

Згідно ч.1 ст.255 КАС України (в редакції на час прийняття спірного наказу) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Крім того, відповідно до абз.2 п.7 Порядку у разі виникнення обставин, зазначених у підпункті 4.2 пункту 4 цього Порядку, орган державної реєстрації попередньо письмово інформує орган, що видав нормативно-правовий акт, про необхідність у 5-денний строк внести до нього зміни або скасувати його і відповідний нормативно-правовий акт у цей самий строк подати на державну реєстрацію в установленому законодавством порядку.

На виконання вище зазначеної норми, МЮ України звернулось з листом від 26.08.2016 року №6134/10.1/31-16 до Національної комісії з вимогою у 5-денний строк виконати рішення суду, що набрало законної сили, шляхом внесення мін до Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, затвердженого рішенням відповідача від 10.07.2015 року №980, в частині виключення підпунктів 1, 6, 7, 8, 10 пункту 4 і відповідний нормативно-правовий акт у цей самий строк подати на державну реєстрацію до МЮ України в установленому законом про державну реєстрацію нормативно-правових актів порядку.

Пунктом 8 Порядку визначено, що при невиконанні органом, що видав нормативно-правовий акт, вимог органу державної реєстрації, зазначених в абзацах першому та другому пункту 7 цього Порядку, орган державної реєстрації скасовує рішення про державну реєстрацію цього нормативно-правового акта.

Оскільки у встановлений законом термін відповідний нормативно-правовий акт на державну реєстрацію до МЮ України не надходив, останнє Наказом від 05.09.2016 року №263/5 скасувало рішення МЮ України про державну реєстрацію рішення Національної комісії від 10.07.2015 року №980 «Про затвердження Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності», зареєстроване 17.07.2015 року №861/27306, про що відповідача було повідомлено листом від 06.09.2016 року №6377/10.1/31-16 (а.с.80).

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.295-297 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя І.В. Смолій

Судді П.О. Григорович

С.К. Каракашьян