Рішення № 89086717, 30.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м. Київ №640/8758/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки МВС України від 08.01.2019 №22/6-70768 про розмір грошового забезпе-чення, виданої відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 №826/10411/18;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.01.2016 на підставі нової довідки МВС України від 08.01.2019 №22/6-70768 про розмір грошового забезпечення без врахування обмеження пенсії 10 прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати відповідача в подальшому виплачувати пенсію в повному об`ємі, без врахування обмеження пенсії 10 прожитковими мінімумами установлених для непраце-здатних осіб.

Підставами позову зазначено наступне. Із березня 2010р. позивач одержує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У 2019р. позивач звернувся до відпо-відача із заявою про перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2016 на підставі нової довідки від 08.01.2019 №22/6-70768 без обмеження максимальним розміром згідно з п. 2 розділу ІІ Зако-ну України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" і рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016. Однак, у листі відпо-відача від 19.02.2019 №34414/02 відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, яка, на думку позивача, не стосується його вимог. Мотивів виплати пенсії без обмеження максимальним розміром рішення відповідача не містить.

Представник відповідача Паркіна А.С. подала відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на вжиття відповідачем необхідних дій щодо проведення перерахунку пенсії і на те, що виплата пенсії буде проведена після виділення коштів з дер-жавного бюджету. Послалася на постанову Верховного Суду від 12.03.2018 №802/2196/17-а щодо зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення і врахування додаткових видів грошового забезпечення. Послалася на постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, згідно з якою сума перерахованих пенсій за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету у відповідних розмірах.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відзив не має відношення до позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для част-кового задоволення позову, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що позивач проходив службу і звільнений 17.03.2010 з посади заступника Міністра внутрішніх справ України та отримує пенсію за вислугу років, призна-чену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням посадового окладу заступника мініс-тра у розмірі 4980 грн., визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 №510 "Про оплату праці керівників державних органів".

У вересні 2017р. відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу згідно з поста-новою Кабінету Міністрів України від 27.07.2016 №493 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016р. №304 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005р. №518" та на підставі наданої МВС України довідки від 04.08.2017 №22/6-70768 про розмір грошового забезпе-чення за нормами, чинними з 01.05.2016, з урахуванням посадового окладу 14000 грн.

На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 у справі №826/10411/18 і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №304 Департаментом персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України оформлено довідку від 08.01.2019 №22/6-70768 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, згідно з якою розмір грошового забезпечення позивача склав 41520 грн.

Згідно з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 у справі №826/10411/18 відмінність між довідками від 04.08.2017 №22/6-70768 і від 08.01.2019 №22/6-70768 полягає у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням, а саме 140 грн. і 2600 грн., відповідно.

Довідка від 08.01.2019 №22/6-70768 направлена Департаментом на адресу відповідача і отримана останнім 10.01.2019 за вх. №2638, про що зазначається у листі відповідача від 19.02.2019 №34414/02.

18 січня 2019р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати йому розрахунок пенсії, а також здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016 відповідно до поданої довідки з урахуванням раніше проведених виплат та, в подальшому, виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром. У заяві, копія якої наявна у справі, зазначав, що йому проведено перерахунок пенсії на підставі раніше виданої довідки від 04.08.2017 №22/6-70768 з розміром грошового забезпечення 37660 грн., однак виплата пенсії з 01.01.2016 відбулась з обмеженням максимального розміру пенсії, що станом на 01.10.2017 складало 10740 грн.

Листом від 19.02.2019 №34414/02 відповідач повідомив, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 передбачено підвищення грошового забезпечення військовослужбовців силових структур шляхом збільшення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальним) званням. Цією постановою не визначено умов проведення пере-рахунку, зокрема, в зв`язку зі збільшенням окладів за військовим званням.

Спірні правовідносини виникли у сфері пенсійного забезпечення та стосуються прове-дення з 01.01.2016 перерахунку і виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром.

Щодо права позивача на проведення перерахунку пенсії з 01.01.2016, то рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 №826/10411/18, яке набрало законної сили, підтверджено виникнення у позивача вказаного права на підставі Закону України від 23.12.2015 №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", яким ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" доповнено частиною 3, та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Відповідач проти даного права не навів заперечень у своєму відзиві.

Правова позиція щодо наявності у осіб, звільнених з органів внутрішніх справ, права на перерахунок з 01.01.2016 пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджена ста-лою судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду від 05.02.2020 №815/357/18.

Отже, вирішуючи спір, суд виходить з наявності у позивача відповідного права на перерахунок його пенсії з 01.01.2016.

Згідно з абз. 2 п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та дея-ких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016р. проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпе-чення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Отже, порядок перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 передбачав врахування окла-ду за спеціальним званням.

Суд нагадує, що у довідці від 04.07.2017 сума окладу за військовим (спеціальним) званням протиправно зазначена у розмірі 140 грн., що встановлено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 №826/10411/18.

Водночас, у новій довідці від 08.01.2019 розмір окладу за військовим (спеціальним) званням зазначено у розмірі 2600 грн. відповідно до додатку 1 до постанови Кабінету Мініст-рів України від 11.11.2015 №988.

Відзив відповідача не містить заперечень проти довідки від 08.01.2019 чи обставин порушення порядку її отримання, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави вважати цей доказ неналежним чи недопустимий.

Отже, враховуючи вищевикладене і беручи до уваги довідку від 08.01.2019 №22/6-70768, суд дійшов висновку про наявність у відповідача передбачених Порядком №45 підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 на підставі цієї довідки.

Відповідач не зазначив і не надав до суду доказів проведення такого перерахунку. Посилання відповідача у листі від 19.02.2019 №34414/02 на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 не визначено умов проведення перерахунку у зв`язку зі збільшенням окладів за військовим (спеціальним) званням, є помилковими і відхиляються судом, оскільки правові підстави для перерахунку пенсії позивача передбачені ст.ст. 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 та Порядком №45.

Отже, відповідач не довів правомірність не проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 відповідно до довідки від 08.01.2019 за наявності законних підстав для цього, а відтак не спростував допущення ним протиправної бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позива-ча про визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії на підставі довідки МВС України від 08.01.2019 №22/6-70768 і наявність підстав для задоволення цієї вимоги.

З метою поновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 відповідно до довідки МВС України від 08.01.2019 №22/6-70768.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача провести виплату пенсії без врахування її обмеження 10 прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездат-ність, то суд зважає на наступне.

На час призначення позивачу пенсії у 2010р. норма ч. 5 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка вста-новлювала, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове дер-жавне пенсійне страхування", була визнана неконституційною рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 №10-рп/2008.

Із 01.10.2011 норма ч. 5 ст. 43 цього Закону, у редакції Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" встановлювала, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додат-кової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індек-сації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може переви-щувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (абз. 1).

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допо-моги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим катего-ріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообо-в`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утри-мання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встанов-лених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особли-ві заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Пенсія позивачу призначена до набрання чинності вищевказаним Законом, а її розмір, судячи з доводів позивача про те, що обмеження застосовані після проведеного у 2017р. перерахунку, та із змісту листа відповідача від 19.02.2019 №34414/02 про призначення пенсії з грошового забезпечення у розмірі 4980 грн., була менше встановленого обмеження, а відтак згідно з абз. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлене обмеження не поширювалось на позивача.

Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодав-чих актів України" доповнено ч. 5 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.".

У п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Оскільки пенсія позивачу призначена до 01.01.2016, то положення вказаного Закону щодо визначення максимального розміру пенсії до позивача не застосовуються.

З урахуванням інших змін, внесених до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпе-чення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ч. 5 вважається ч. 7.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано некон-ституційним положення ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільне-них з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законо-давством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодав-чих актів України" внесено зміни до ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якими замінено слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" на "по 31 грудня 2017 року".

Суд проаналізував практику Верховного Суду у справах у подібних правовідносинах.

Так, у постановах від 03.10.2018 №127/4267/17, від 16.10.2018 №522/16882/17, від 31.01.2019 №638/6363/17, від 12.03.2019 №522/3049/17, від 09.09.2019 №463/925/17, від 16.04.2020 №620/1285/19 Верховний Суд дійшов висновку про неправомірність виплати пенсії із обмеженням її максимальним розміром. При цьому зазначив, що ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016. За таких обставин, внесені Законом України від 06.12.2016 №1774 "Про внесення змін до дея-ких законодавчих актів України" до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконсти-туційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Крім того, передбачені ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обмеження пенсій максимальним розміром введені в дію Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". В той же час, п. 2 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призна-чаються починаючи з 01.01.2016, при цьому судами встановлено, що пенсія позивачу призначена до набрання чинності цим Законом.

У постановах від 17.10.2019 №348/190/17, від 21.11.2019 №295/2039/17, від 05.02.2020 №815/357/18 Верховний Суд дійшов висновку про часткову неправомірність виплати пенсії із обмеженням її максимальним розміром. При цьому зазначив, що враховуючи те, що Рішення Конституційного Суду України набирає чинності в момент проголошення і визнає відповідні норми законодавства неконституційними саме з часу прийняття, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій, зобов`язання зняти обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років та виплачувати пенсію за вислугу років без обмеження її максимального розміру з 20.12.2016 по 31.12.2016 підлягають задоволенню.

У постановах від 14.05.2019 №591/2109/17, від 12.09.2019 №750/12889/16-а Верховний Суд зазначив, що з 20.12.2016 та протягом 2017р. обмеження максимальним розміром пенсії позивача є протиправним. Однак, направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що суда-ми попередніх інстанцій не встановлено ряд обставин, які випливають із змісту абзаців 1, 2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Підсумовуючи вищенаведене правове регулювання питання про обмеження пенсії максимальним розміром і висновки Верховного Суду у справах у подібних правовідносинах, зважаючи на фактичні обставини цієї справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для обмеження пенсії позивача максимальним розміром, починаючи з 01.01.2016.

Так, суд зазначив вище про те, що застосовані законами України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" і від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" обме-ження пенсії максимальним розміром з 01.01.2011 і з 01.01.2016, відповідно, на позивача не поширюються. Факт прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 №7-рп/2016 на цей висновок не впливає, оскільки цим рішенням визнано неконституційною норму, яка не поширювала свою дію на позивача.

Щодо змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", то суд зважає на висновки Верховного Суду про те, що дані зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для обмеження розміру пенсії.

Отже, пенсія позивачу підлягає перерахунку і виплаті з 01.01.2016 без обмеження її максимальним розміром.

Розглядаючи вимогу про зобов`язання відповідача в подальшому виплачувати пенсію в повному об`ємі, без врахування обмеження пенсії 10 прожитковими мінімумами установле-них для непрацездатних осіб, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задово-лення, зважаючи на висновок Верховного Суду у постанові від 21.11.2019 №295/2039/17 про те, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, а тому суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє, оскільки на час розгляду справи судом права позивача в цій частині порушені не були.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позову і наявність підстав для його задоволення у вказаній судом частині.

Відзив відповідача, як вірно зазначив позивач, не стосується суті заявлених позовних вимог і не доводить правомірність оскаржуваної бездіяльності відповідача.

З огляду на часткове задоволення позову та згідно із ст. 139 КАС України судовий збір у сумі 1409,60 грн., сплачений позивачем згідно з квитанцією від 21.05.2018 №1, підлягає стягненню з відповідача у сумі 1057,20 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 139, 241-246, 257-263 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду Ук-раїни в м. Києві щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.01.2016 відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справи України від 08.01.2019 №22/6-70768 про розмір грошового забезпечення.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2016 відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справи України від 08.01.2019 №22/6-70768 про розмір грошового забезпечення та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати пенсією без обмеження її максимальним розміром.

4. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в іншій частині.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судовий збір у сумі 1057,20 грн. (одна тисяча п`ятдесят сім гривень 20 копійок).

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві;

04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата рішення є датою складання його повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко