Ухвала суду № 89086639, 05.05.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 травня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1138/20

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця Григоренко Михайла Юрійовича про скасування постанови про відкладення проведення виконавчих дій,

встановила:

04 травня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ), від імені якого діє ОСОБА_2 (далі - представник позивача) звернувся до суду з позовом до державного виконавця Григоренка Михайла Юрійовича (надалі - відповідач), у якому просить скасувати постанову про відкладення проведення виконавчих дій Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_3 від 30 квітня 2020 року.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суддею встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України ( надалі - КАС України) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з частиною третьою статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Отже, у даній категорії справ відповідачами є органи державної виконавчої служби, що виключає можливість участі державного виконавця, як відповідача у таких справах.

З огляду на вказане, слід визначитись з належним відповідачем у даній справі та надати суду відповідну заяву.

Крім того, частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, представник позивача з посиланням на постанову Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 589/6044/2013 зазначає про відсутність необхідності у сплаті судового збору.

Судддя звертає увагу, що у даному судовому рішенні зазначено, що ні розділом VII ЦПК України, ні Законом України «Про судовий збір» (ч. 1 ст. 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, тому за подання скарги судовий збір не сплачується.

Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовом в порядку, встановленому статтею 287 КАС України, а не із скаргою на рішення державного виконавця щодо неналежного виконання рішення місцевого загального суду.

Крім того, суддя вказує, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому, частиною другою цієї ж статті визначено вичерпний перелік заяв, позовних заяв та клопотань, за подання яких судовий збір не справляється.

Натомість, у даному переліку відсутні позовні заяви щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби ( стаття 287 КАС України), а тому за подання такої позовної заяви судовий збір сплачується на загальних підставах.

Наразі є остаточна правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо сплати судового збору при оскарженні ухвал, прийнятих судом за результатами розгляду скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів ДВС щодо виконання судових рішень.

Так, у постанові від 29.05.2018 року у справі №915/955/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за подання апеляційних та касаційних скарг на ухвали, винесені за результатами розгляду скарг щодо оскарження рішень, дій (бездіяльності) органів державної виконавчої служби (ДВС), сплачується судовий збір.

З огляду на вказане та враховуючи, що Закон України «Про судовий збір» не передбачає звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження рішень державного виконавця, відповідно судовий збір за звернення до суду з даним позовом сплачується на загальних підставах.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102 гривень.

Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем заявлено вимогу про скасування постанови державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, що є вимогою немайнового характеру.

Таким чином, звертаючись до суду з даним позовом позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн. та надати суду документ про його сплату.

Також суддя зазначає, що відповідно до п.11 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, позовна заява за своїм змістом не містить таких відомостей.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищенаведені обставини, позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме, шляхом:

- визначення належного відповідача у справі;

- надання платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.;

- надання письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

При цьому, встановлюючи строки для усунення недоліків позовної заяви суддя приймає до уваги положення постанови КМ України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", зі змінами, внесеними постановами КМ України від 25.03.2020 р. № 239 та від 22.04.2020 р. № 291, якими запроваджено до 11 травня 2020 року на усій території України карантин.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ VI " Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема щодо залишення позовної заяви без руху продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки, встановлені КАС України продовжуються на строк дії такого карантину. При цьому, процесуальні строки для усунення недоліків позовної заяви встановлюються судом з урахуванням пункту 3 розділу VI " Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалила:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше десяти днів з дня закінчення карантину.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1138/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя В.А. Дубровна