Рішення № 89086303, 06.05.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 р. № 520/3334/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01 2.018 р та лише 75% суми підвищення пенсії визначеного етапом на 01 03.2018 року з 01.01.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344. 61022. м. Харків, майдан Свободи. Держпром, 3-й підїзд. 2-й поверх) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 ) пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. однією сумою без урахування постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3. пов. 2, м. Харків. 61022. код ЄДРПОУ 14099344; нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІПН НОМЕР_1 ) компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року без урахування постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що є пенсіонером та отримує пенсію за віком. У зв`язкуВ обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправні дії, які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2019 року. Крім того позивач зазначив, що Постанова Кабінету Міністрів України №103 суперечить меті та спрямованості Закону України №2262-ХІІ, погіршує становище позивача в частині строків виплати належної йому пенсії, а відтак не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно з яким ГУ ПФ України в Харківській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що перерахунок пенсії позивача є законним, оскільки здійснений за чинними на день перерахунку приписами Закону України №2262-ХІІ. Водночас відповідач зазначив, що з 01.01.2018 пенсію перераховано відповідно частини 4 статті 63 Закону України №2262-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України №103. Виплата пенсії проводиться відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103. Отже, дії відповідача не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок проведено на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №103, положення якої на час вчинення спірних дій були чинними та підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Позивачу призначено пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року.

Також, з протоколу про перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року встановлено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року підвищення пенсії складає 1735, 96 грн., з них виплачується з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення 867, 98 грн., з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення 1301, 97 грн., з 01.01.2020 року 100% щомісячно 100% від підвищення 1735, 96 грн. (а.с. 10).

Не погоджуючись із діями відповідача щодо зменшення розміру пенсії, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає насьупне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі за текстом - постанова КМУ №704) збільшено розміри грошового забезпечення військовослужбовців. Дана постанова набрала чинності 01.03.2018 р.

У той же час, приписами постанови КМУ №103 передбачені нові строки виплати суми різниці у розмірі між раніше призначеною та перерахованою пенсіями (тобто сум підвищення).

При цьому, п.п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 стосується усіх осіб, яким була призначена пенсія у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", окрім працівників міліції та працівників поліції.

Заявник не є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, отже, на правовідносини за участю заявника поширюється дія саме п. п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103, якими запроваджено спеціальні строки виплати сум підвищення до пенсії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. по справі №826/3858/18 (залишеним у силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р.) визнані нечинними п.п.1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103.

Таким чином, п. п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 як частини нормативно-правового акту відповідно до ст.ст.255, 265, 325 КАС України утратили чинність з 05.03.2019

До указаної дати ці норми права правомірно застосовувались відповідачем.

Оскільки спір по справі склався з приводу виплат за пенсією з 01.01.2018 р., то до дати утрати чинності п. п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 - 05.03.2019 р., має вирішуватись на підставі законодавства, котре діяло на той час.

Саме такий правовий висновок з приводу дії у часі та наслідків втрати чинності постановою КМУ №103 викладений і постанові Верховного Суду від 16.10.2019р. по справі №2040/6740/18 (адміністративне провадження №К/9901/14857/19).

Окремо суд зауважує, що норми постанови КМУ №103 не змінювали порядку здійснення перерахунку пенсій, а лише регулювали порядок виплати підвищення до перерахованих пенсій, тобто регламентували ті відносини, котрі не були урегульовані законом.

Оскільки станом на момент проведення перерахунку пенсії заявника постанова КМУ №103 була чинною, то до моменту втрати нею чинності Управління правомірно виплачувало підвищення до пенсії у розмірі 50% в 2018 р. та у розмірі 75% до 05.03.2019 року.

Після втрати чинності постановою КМУ №103, тобто з 05.03.2019 р., владний суб`єкт не мав правових підстав для продовження виплати підвищення до пенсії у розмірі 75% суми підвищення пенсії.

Така підстава знов виникла 04.09.2019 року - з моменту набрання чинності постанови КМУ "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №804 від 14.08.2019 р., якою Кабінет Міністрів України знов уповноважив пенсійні органи здійснювати виплату у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

З урахуванням наведених міркувань, суд вважає, що дії Головного управління з приводу виплати у період 05.03.2019 р. - 04.09.2019 р. підвищення до пенсії у розмірі 75% не мають правової підстави, а тому є неправомірними.

Щодо вимоги зобов`язати відповідача виплачувати пенсію у 100 відсотковому розмірі, суд також зазначає, що постановою КМУ від 24 грудня 2019 р. № 1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" визначено, що з 1 січня 2020 р. виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 р.; 2) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 1 січня 2020 р. виплачується пенсія, яка з 1 січня 2016 р. перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом), та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 1 січня 2016 р., та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р., до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці.

Також вказаною постановою виключено п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям.

Вимога про виплату різниці з недоплати однією сумою задоволенню не підлягає, окільки, відповідно до положень ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", де указано, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, діючим національним законом передбачено інший порядок проведення платежів за різницею у недоплаті.

Суд також зазначає, що кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення, адже метою судового захисту є спонукання владного суб`єкта до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що (у даному конкретному випадку) полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії.

Окремо суд зауважує, що ця вимога як і вимога виплачувати пенсію в подальшому без урахування положень постанови КМУ від 22.08.2018 № 649 заявлені наперед, стосуються подій майбутніх правовідносин, відносно яких відсутні об`єктивні дані існування у владного суб`єкта наміру на недотримання закону та порушення прав заявника.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 року з огляду на те, що у спірних правовідносинах зменшення розміру виплати пенсії позивача відбулось саме на підставі приписів постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 року згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року без урахування постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року, суд зазначає наступне.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі по тексту - Закон України № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з положеннями статті 2 Закону України №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина друга статті 2 Закону України №2050-III).

Статтею 3 Закону України №2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з положеннями статті 4 Закону України №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до статті 6 Закону України №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року по справі № 134/89/16-а, від 10 лютого 2020 року по справі № 134/87/16-а, від 05 березня 2020 року по справі №140/1547/19.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, нарахування та виплата суми пенсії ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини пенсії, яка нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми пенсії.

Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що після та за результатом нарахування та виплати основної суми пенсії відповідачем не буде нараховано та виплачено компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 року згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року без урахування постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року.

Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 року згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року без урахування постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині виплати ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) за період 05.03.2019р.-04.09.2019р. 75% суми підвищення до пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) пенсії у 100% розмірі підвищення за період 05.03.2019 р.-04.09.2019 р.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2-й поверх) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова