
Справа № 420/3075/20
УХВАЛА
06 травня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшла скарга ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови від 02.03.2020 року про закінчення виконавчого провадження.
Також у позов просить поновити строк на звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною 1 ст.287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таким чином позивач повинен був подати до суду не скаргу, а позовну заяву, якщо вважає постанову відповідача від 02.03.2020 року про закінчення виконавчого провадження протиправною.
Така позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст.160,161 КАС України, зокрема, повинні бути зазначені ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Позивачем не заначений його РНОКПП.
Щодо відповідача Григоров Д.С. зазначив відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
Проте відповідно до ч.3 ст.287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець. Такими органами є, зокрема управління, а не його відділ (вказане питання висвітлювалось в постанові Пленуму ВАСУ №3 від 13.12.2010 року).
Скаржнику необхідно правильно зазначити відповідача по справі та зазначити його код ЄДРПОУ.
Скаржником не виконані вимоги ч.1 ст.161 КАС України, відповідно до якої до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивач не виконав вимоги ст.94 КАС України, оскільки надані до позову копії документів не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством. Оригінал повідомлення про вчинення злочину не може знаходитися у позивача, відповідно не може бути ним засвідчена його копія.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач не надав до позовної заяви документ про сплату судового збору у розмірі 840,80грн.
Згідно з ч.5 ст.161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача.
Проте позивач у скарзі зазначив заяву про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою суду від 13.04.2020 року скарга ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови залишена без руху, наданий строк на усунення недоліків позову.
Позивач подав до суду позов, а також заяву про поновлення строку на звернення до суду з позовом та звільнення його від сплати судового збору, оскільки він вважає себе потерпілим по кримінальній справі та має пільги щодо сплати судового збору, тобто він як позивач - у справі про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення за виконавчим провадженням ВП 59913642 та у зв`язку з наявністю протиправною постанови від 02.03.2020 року про закінчення виконавчого провадження .
Розглянувши клопотання позивача про звільнення позивача від сплати судового збору суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Частиною ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір". Згідно з ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлені пільги щодо сплати судового збору для певної категорії осіб.
Згідно з п.6 ч. 1 ст.5 Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Позивач відносить себе до даної категорії позивачів, проте не надає до суду доказів наявності кримінального провадження, по якому він визнаний потерпілим.
Суд вважає, що позивач помилково відносить себе по вказаної категорії осіб. У даному випадку вказана категорія позивачів відноситься до справ за їх позовами саме про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Дана справа №420/3075/20 не є справою про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відповідно позивач ОСОБА_1 не відноситься до категорії позивачів, визначених у п.6 ч. 1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, позивач не є особою, яка підлягає звільненню від сплати судового збору за п.6 ч.1 ст.5 Заокну України «Про судовий збір». Інших доводів позивач у заяві не наводить.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позову та відповідно залишити позову без руху для сплати судового збору у розмірі 0,4 відсотка прожиткового мінімуму для працездатних осіб та надання доказів його сплати до суду.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 року з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2102 гривні (2102х0,4 =840,80грн).
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Постановою від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», встановлений з 12.03.2020 до 03.04.2020 на території України встановлено карантин та заборонено проведення масових заходів. У подальшому карантин продовжений до 24.04.2020 року та до 11.05.2020 року.
Крім того, 02.04.2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540-ІХ, внесені зміни в КАС України, якими встановлено, що під час дії карантину строки визначені КАС України, у тому числі ст.169 КАС України, продовжуються на строк дії карантину.
З урахуванням викладеного суд вважає необхідним продовжити позивачу строк на усунення недоліків позову.
Відповідно до ч.9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв`язку.
У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв`язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв`язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.
Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11. 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв`язку суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. 160,161,169 КАС України, суддя -
У Х В А Л И В:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в п`ятиденний строк з дня закінчення карантину усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Роз`яснити позивачу, що у разі усунення недоліків позову до встановленого судом строку питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у відповідності до п.8 ст.171 КАС України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В.Катаєва
Судове рішення № 89086286, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 06.05.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/3075/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: