Рішення № 89086189, 06.05.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 р. справа № 400/21/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

провизнання протиправним та скасування рішення від 06.12.2019 р. № 677/03.19-р, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 06.12.2019 року № 677/03.19-р;

2) зобов`язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком згідно статті 37 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII (надалі - Закон № 889) з 28.11.2019 року із включенням до загального стажу державної служби періоду роботи в органах місцевого самоврядування;

3) зобов`язати відповідача врахувати довідки про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад в органах місцевого самоврядування і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, видані Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від 22.11.2019 року № 09.5764/04.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона звернулась до відповідача з заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону № 889. За результатами розгляду заяви відповідач рішенням від 06.12.2019 року № 677/03.19-р відмовив у переведенні пенсії, посилаючись на те, що позивач не має необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби. Позивач відмову відповідача вважає протиправною та такою, що порушує її права та законні інтереси.

Відповідач подав відзив, в якому заперечує проти позовних вимог, так як дія Закону № 889 не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування, а тому періоди служби позивача на посадах в Департаменті праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, з відповідним присвоєнням рангу посадової особи місцевого самоврядування, не підлягають зарахуванню до стажу державної служби для визначення права на пенсію відповідно до Закону № 889. Отже, рішення від 06.12.2019 року № 677/03.19-р є правомірним, а вимоги позивача задоволенню не підлягають (а. с. 30-40).

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримує пенсію за віком, призначену на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058).

28.11.2019 року позивач подала до відповідача заяву про перехід з пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до Закону № 889.

Відповідач рішенням від 06.12.2019 року № 677/03.19-р відмовив у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 889, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (надалі Закон № 3723) (а. с. 13-15).

Так, в оскаржуваному рішенні та у відзиві відповідач зазначив, що до стажу державної служби можливо зарахувати періоди роботи позивача з 22.05.1995 року по 13.03.2009 року на посадах економіста І та ІІ категорії, спеціаліста І категорії, заступника начальника та начальника відділу Миколаївського обласного центру зайнятості населення, що складає 13 років 9 місяців 21 день.

Разом з тим, відповідач не врахував до стажу державної служби періоди роботи позивача з 16.03.2009 року по 28.11.2019 року на посадах особи місцевого самоврядування Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради з відповідним присвоєнням рангу посадової особи місцевого самоврядування, що складає 7 років 1 місяць 15 днів.

Таким чином, спір, що виник між сторонами, зводиться до того, чи зараховується до стажу державної служби для призначення пенсії за Законом № 889 стаж роботи в органах місцевого самоврядування.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 46 Закону № 889 передбачено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Відповідно до приписів ст. 1, 2, 22 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (надалі - Закон № 2493), служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.

До стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889 обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889.

Згідно з п. 8 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

До набрання чинності Законом № 889 діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 (надалі - Порядок № 283).

Відповідно до п. 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Як вбачається з трудової книжки позивача, з 16.03.2009 року по 28.11.2019 року вона працювала на посадах головного спеціаліста відділу охорони та умов праці управління праці департаменту праці та соціального захисту населення (наказ № 22 від 16.03.2009 року), головного спеціаліста сектору по реєстрації колективних договорів відділу трудових відносин управління праці (наказ № 41 від 01.06.2009 року), головного спеціаліста відділу трудових відносин управління праці департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (наказ № 6 від 06.01.2016 року), головного спеціаліста відділу з питань регулювання трудових відносин управління праці департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (наказ № 61 від 18.10.2018 року) (а. с. 16-21). Саме вказані періоди роботи не враховані відповідачем до стажу державної служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3723 (закон втратив чинність на підставі Закону № 889, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 та 12 розділу XI Закону № 889), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

З огляду на вищезазначену норму, необхідною умовою для наявності в осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті, є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1058.

Таким чином, до 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом № 889) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

1) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

2) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 року відповідно до ст. 90 Закону № 889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058.

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону № 889 передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723 передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723 і Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 року в справі № 295/16375/16-а (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73335073).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 2493, в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:

шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.

Отже, статтею 14 Закону № 2493 посади, за якими працювала позивач, а саме: посада головного спеціаліста відділу охорони та умов праці управління праці департаменту праці та соціального захисту населення; посада головного спеціаліста сектору по реєстрації колективних договорів відділу трудових відносин управління праці; посада головного спеціаліста відділу трудових відносин управління праці департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради та посада головного спеціаліста відділу з питань регулювання трудових відносин управління праці департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, віднесені до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Той факт, що посади, які обіймала позивач за час роботи в органах місцевого самоврядування, відносяться до посад, визначених ст. 14 Закону № 2493 підтверджується зокрема й тим, що позивачу присвоєно ранг посадової особи місцевого самоврядування, адже в трудовій книжці позивача 16.03.2009 року зазначено: "Присвоєно одинадцятий ранг посадової особи місцевого самоврядування у межах шостої категорії посад на рівні того, який вона мала на державній службі" (а. с. 20).

В силу п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону № 889, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493 зараховуються до стажу державної служби.

Таким чином, доводи відповідача про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування до 01.05.2016 року не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування з 16.03.2009 року до 01.05.2016 року підлягають зарахуванню до стажу державної служби, що свідчить про те, що стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на день набрання чинності Законом № 889 становить більше 20 років, що дає їй право на призначення пенсії згідно Закону № 889 з 28.11.2019 року (дата звернення із заявою про перехід на пенсію згідно Закону № 889).

Таким чином, відповідач не довів перед судом правомірність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача врахувати довідки про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад в органах місцевого самоврядування, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 22.11.2019 року № 09.5764/04, які видані Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, суд зазначає наступне.

Так, згідно ч. 5 ст. 45 Закону 1058, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Отже, право особи на призначення пенсії встановлюється на підставі розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Суд зауважує, що вимога позивача про зобов`язання відповідача врахувати довідки від 22.11.2019 року № 09.5764/04 є фактично втручанням в механізм та порядок виконання відповідачем судового рішення щодо призначення пенсії позивачу.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення вищезазначеної вимоги позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивач сплатила судовий збір в розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 26.12.2019 року (а. с. 4), з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судові витрати у виді судового збору присуджуються позивачу в розмірі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159), задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 06.12.2019 року № 677/03.19-р про відмову в переведенні на пенсію за іншим законом.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) період роботи в органі місцевого самоврядування з 16.03.2009 року по 01.05.2016 року.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) призначити, нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України "Про державну службу", починаючи з 28.11.2019 року.

5. В задоволенні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати довідки про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 22.11.2019 року № 09.5764/04 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад в органах місцевого самоврядування, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 22.11.2019 року № 09.5764/04, які видані Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради - відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

7. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз