Рішення № 89086173, 06.05.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/1743/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Гулкевич І.З., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного територіального управління Національної гвардії України про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

28.02.2020 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Західного територіального управління Національної гвардії України (79026, м. Львів, вул. Стрийська,146). Позивач просить суд:

- визнати протиправну бездіяльність Західного територіального управління Національної гвардії України щодо несвоєчасного та невпоному обсязі проведення розрахунку при звільненні - невиплаті ОСОБА_1 у день виключення із списків частини грошової компенсації за неотримане речове майно;

- зобов`язати Західне територіальне управління Національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у повному обсязі, відповідно попереднього розрахунку 52986,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом начальника Західного територіального управління Національної гвардії України по стройовій частині від 29.03.2019 № 47 о/с припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби в Національній гвардії України та звільнено відповідно до підпункту "б" п. 2 ч. п. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" у запас за станом здоров`я. 06.05.2019 позивача виключено зі списків особового складу Західного територіального управління НГУ та всіх видів забезпечення. Позивач зазначив, що відповідно до довідки-розрахунку №31 від 01.06.2019 нарахування за неотримане речове майно становить 75202,10 грн. 03.12.2019 на рахунок позивача надійшло грошове нарахування в сумі 22215,29 грн. У відповідь на цей рапорт відповідач 2 надав позивачу довідку № 43 від 24.07.2019 про нарахування коштів у розмірі 92045, 36 грн за неотримане речове майно. ОСОБА_1 звернувся до відповідача щодо причин недоплати за неотримане речове майно, 18.12.2019 останній повідомив, що виплата була проведена в неповному обсязі відповідно розпорядження Головного управління НГУ від 23.10.2019 №27/27/3-767. Відповідно до здійсненого перерахунку позивачу до виплати належить сума грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у розмірі 22 215,29 грн. Позивач не погоджується із такою бездіяльністю відповідача, звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 03.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Свої заперечення обґрунтовує тим, що 23.10.2019 за розпорядженням № 27/27/3-7676 було отримано розпорядження згідно якого при нарахуванні грошової компенсації за речове майно не слід враховувати накази що втратили чинність та ціни які не доводились головним розпорядником коштів. 26.12.2019 було видано наказ № 736 командувача Національної гвардії України "Про затвердження Інструкції про порядок складання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, та довідку розрахунок на утримання вартості речового майна" у відповідності до якого було виплачено позивачу 22 215,29 грн.. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Суд встановив, що 29.03.2019 наказом командувача Національної гвардії України № 47 о/с по особовому складу ОСОБА_1 звільнено відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з військової служби у запас ЗС України.

06.05.2019 наказом начальника Західного територіального управління Національної гвардії України (по строковій частині) № 115 було припинено (розірвано) контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу Західного територіального управління НГУ та всіх видів забезпечення підполковника ОСОБА_1 .

Згідно довідки-розрахунку №31 від 01.06.2019, яка зазначена в листі №50/14/27/3-578 від 03.06.2019 Військової частини 4114 виплата за неотримане речове майно позивача становить 75 202,10 грн.

03.12.2019 ОСОБА_1 виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 22 215,29 грн.

18.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Західного територіального управління Національної гвардії України з заявою про виплату повної грошової компенсації вартості неотриманого речового майна.

28.12.2019 Західне територіальне управління Національної гвардії України надало ОСОБА_1 відповідь листом № 50/27/3-2821, у якому повідомило, що йому проведено нарахування за неотримане речове майно на суму 22 215,29 гривень.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно здійснив перерахунок грошової компенсації за неотримане речове майно з 75 202,10 грн до 22 215,29 грн, тому звернувся до суду з цим позовом.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, з приводу яких виник спір, регулюються Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ), який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до статті 9-1 вказаного Закону продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178), який визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).

Відповідно до пунктів 3-5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Таким чином, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби ( пункт 3), за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини (пункт 4) та довідки про вартість речового майна (пункт 5).

З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2019 наказом командувача Національної гвардії України № 47 о/с по особовому складу ОСОБА_1 звільнено відповідно до підпункту "б" пункту два частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з військової служби у запас ЗС України.

06.05.2019 наказом т.в.о. начальника Західного територіального управління Національної гвардії України (по строковій частині) № 115 було припинено (розірвано) контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу Західного територіального управління НГУ та всіх видів забезпечення підполковника ОСОБА_1 .

Згідно довідки-розрахунку №31 від 01.06.2019 зазначеної в листі №50/14/27/3-578 від 03.06.2019 виданої Військовою частиною 4114 виплата за неотримане речове майно позивачу становить 75 202,10 грн.

03.12.2019 ОСОБА_1 виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 22 215,29 грн.

18.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Західного територіального управління Національної гвардії України з заявою про виплату повної грошової компенсації вартості неотриманого речового майна.

28.12.2019 Західне територіальне управління Національної гвардії України надало ОСОБА_1 відповідь листом № 50/27/3-2821, у якому повідомило, що йому проведено нарахування за неотримане речове майно на суму 22 215,29 гривень.

Отже, з наведеного слідує, що відповідачем зменшено суму грошової компенсації вартості неотриманого речового майна позивача з 75 202,10 грн до 22 215,29 грн на підставі розпорядження ГУ НГУ від 23.10.2019 № 27/27/3-7676.

Суд звертає увагу, що відповідно до Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої відповідними структурами станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Таким чином, з огляду на те, що позивача було виключено із списків військової частини 06.05.2019 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу повинна була видаватися на підставі закупівельної вартості такого майна станом на січень 2019 року.

Також слід звернути увагу, що розпорядження ГУ НГУ № 27/27/3-7676 видане 23.10.2019, тобто після здійснення розрахунку вартості речового майна, що належить позивачу відповідно до довідки-розрахунку №31 від 01.06.2019 зазначеної в листі №50/14/27/3-578 від 03.06.2019, а відтак не може поширювати свою дію на дані правовідносини, оскільки після видачі відповідної довідки у відповідача був обов`язок здійснити виплату, а не проводити перерахунок.

Суд зазначає, що нормами Порядку №178 не передбачено право відповідача проводити повторний перерахунок вартості речового майна, що належить до видачі після проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 7 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв`язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.

Таким чином, відповідачем у новій довідці було протиправно виключено з переліку речового майна, що належить компенсувати позивачу, майно відповідно до довідки-розрахунку №31 від 01.06.2019 зазначеної в листі №50/14/27/3-578 від 03.06.2019.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Західного територіального управління Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 у день виключення зі списків особового складу (06.05.2019) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Західне територіальне управління Національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у повному обсягу, відповідно до попереднього розрахунку в сумі 52 986,81 грн, суд виходив з наступного.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) висловив правову позицію, згідно з якою правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ефективним способом порушених прав позивача є зобов`язати Західне територіальне управління Національної гвардії України виплатити у повному обсязі ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до довідки-розрахунку №31 від 01.06.2019 зазначеної в листі №50/14/27/3-578 від 03.06.2019, з врахуванням здійснених виплат.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому згідно зі ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Західного територіального управління Національної гвардії України щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 на день виключення із списків частини (06.05.2019) грошової компенсації за неотримане речове майно.

Зобов`язати Західне територіальне управління Національної гвардії України (вул. Стрийська,146, м. Львів, ЄДРПОУ: 25575767) виплатити у повному обсязі ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до довідки-розрахунку №31 від 01.06.2019 зазначеної в листі №50/14/27/3-578 від 03.06.2019, з врахуванням здійснених виплат.

Судові витрати стягненню з сторін не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гулкевич І.З.