Ухвала суду № 89086131, 06.05.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2940/20

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

06 травня 2020 року Суддя Львівського окружного адміністративного суду О.П. Хома, перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови.

Ухвалою від 16.04.2020 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), залишена без руху.

Позивачу роз`яснено наслідки невиконання вимог даної ухвали.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 05.05.2020 (вх..№22685) на виконання вимог ухвали від 16.04.2020 подано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору . Клопотання мотивоване тим, що 30.01.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-3280/1, провадження № 61-1356св18 досліджував питання щодо сплати судового збору при подачі скарги на дії державного виконавця. Суд вказав, що провадження з виконання судових рішень є завершальною та невід`ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, Законом не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Згідно з частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічна норма міститься в статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами. При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити від сплати судового збору, є майновий стан сторони. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ні Закон № 3674-VI, ні КАС України не передбачають.

Доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.01.2018 в рамках справи № 2-3280/1. Суд вважає таке посилання помилковим з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 06.07.2005 № 2747-IV рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Разом з цим, відповідно частини першої статті 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

В той же час, згідно з частиною першою статті 287 КАС України виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, оскарження постанови державного виконавця про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження здійснюється шляхом подання до адміністративного суду позовної заяви, а не скарги.

Отже, при зверненні до суду учасника виконавчого провадження з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження судовий збір сплачується на загальних підставах.

Подання клопотання про звільнення від сплати судового збору не є усуненням недоліків позовної заяви щодо судового збору. При цьому, позовна заява залишалась без руху не лише з підстав відсутності доказів сплати судового збору, однак інші вимоги ухвали від 16.04.2020 позивачем не виконано.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області вимоги ухвали від 16.04.2020 не виконано, таким чином позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Оскільки позовна заява залишалась без руху, в тому числі з підстав несплати судового збору, відсутні підстави для вирішення питання про його повернення.

Керуючись ст.ст. 133, 160, 169, 243, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору, - відмовити повністю.

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови, - повернути позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя О.П. Хома