Рішення № 89085943, 19.03.2020, Київський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
19.03.2020
Номер справи
320/7131/19
Номер документу
89085943
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2020 року 320/7131/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан-Сервіс" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пропан-Сервіс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2019 №000931401.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки встановлені під час перевірки порушення відбулися за відсутності вини ТОВ "Пропан-Сервіс". Зокрема, позивач звертає увагу на те, що у нього є в наявності перелік усіх документів дозвільного характеру, необхідних для здійснення господарської діяльності як роздрібна торгівля пальним, оскільки до контролюючого органу у визначені строки було подано заяву для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, до якої було додано усі необхідні документи для її отримання.

При цьому, позивач зауважив, що ним виконано усі необхідні вимоги для отримання спірної ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, а тому вважає, що на час встановлення порушення він мав право здійснювати торгівлю пальним.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що під час перевірки було встановлено факт реалізації пального за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим було порушено вимоги статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

При цьому, відповідач зауважив, що ТОВ "Пропан-Сервіс" отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним лише 25.07.2019, в той же час таке товариство здійснювало продаж пального 01.07.2019 без відповідної ліцензії.

У зв`язку з зазначеним, відповідач вважає, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийняте в межах повноважень, наданих чинним законодавством.

Позивачем подано до суду пояснення, в яких зазначив, що на момент подачі документів на отримання ліцензії сума сплати за ліцензію була зарахована на особовий рахунок, а тому контролюючий орган навмисно проводить дані дії щодо перевірки для подальшого притягнення до штрафних санкцій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю його представника.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пропан-Сервіс" (ідентифікаційний код 32214510) зареєстроване в якості юридичної особи 01.10.2002 за адресою: 03027, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул. Васильківська, буд. 2-А, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний вид економічної діяльності позивача за кодом згідно з КВЕД є 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

21 червня 2019 року позивачем було подано до Головного управління ДФС у Київській області заяву на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою торгівлі: 08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 168.

Листом від 09.07.2019 №23813/10/10-36-40-03 Головне управління ДФС у Київській області повідомило позивача про те, що ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення про відмову в видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ "Пропан-Сервіс".

У вказаному листі зазначено, що рішення про відмову в видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним прийнято у зв`язку з тим, що до заяви ТОВ "Пропан-Сервіс" не додані копії усіх документів, визначених частиною 37 статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (в редакції з 01.07.2019), а саме: документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт роздрібної торгівлі. Також вказано, що частиною 4 статті 16 Закону України №481/95-ВР передбачено, що суб`єкт господарювання подає контролюючому органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату. Проте, на копії платіжного доручення ТОВ "Пропан-Сервіс" відмітка банку відсутня.

Вказане рішення ГУ ДФС у Київській області про відмову в видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним позивачем не було оскаржено ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

23 липня 2019 року позивачем повторно подано до Головного управління ДФС у Київській області заяву на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з копіями відповідних документів.

25 липня 2019 року ГУ ДФС у Київській області видано ліцензію за реєстраційним номером 10070314201900475 на право роздрібної торгівлі пальним суб`єкту господарювання - ТОВ "Пропан-Сервіс" терміном дії з 25.07.2019 до 25.07.2024, за місцем торгівлі - Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 168.

У період з 30.07.2019 по 05.08.2019 посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області на підставі п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, згідно наказу від 27.06.2019 №1371 та направлень на перевірку від 26.07.2019 №1178, №1179 проведено фактичну перевірку АЗС, що розташована за адресою: Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 168, та належить суб`єкту господарювання ТОВ "Пропан-Сервіс".

За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 05.08.2019 на бланку №003324, якому присвоєно реєстраційний №404/10-36-40-00-10/32214510 (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що перевіркою встановлено факт реалізації пального (скраплений газ) код УКТЗЕД 2711139700, що підтверджується електронною копією розрахункового документа і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових або в пам`яті модемів, поданих до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв`язку від 01.07.2019 в кількості 37,76 л по ціні 13,39 грн. за 1 л на загальну суму 505,61 грн. за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України №491/95-ВР від 19.12.1995.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2019 №0009314001, яким на підставі абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 250000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, направивши скаргу до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги ДПС України прийняла рішення від 08.11.2019 №8785/6/99-00-08-05-05, яким податкове повідомлення-рішення від 27.08.2019 №0009314001 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Статтею 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років. Імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб`єкта господарювання, що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, згідно абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Аналіз наведених норм Закону №481/95-ВР свідчить про те, що роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктом господарювання лише за наявності у нього ліцензії на роздрібну торгівлю. Проте, у разі здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліценції до суб`єкта господарювання застосовується штраф.

Як було встановлено судом, 25 липня 2019 року ГУ ДФС у Київській області видано ліцензію за реєстраційним номером 10070314201900475 на право роздрібної торгівлі пальним суб`єкту господарювання - ТОВ "Пропан-Сервіс" терміном дії з 25.07.2019 до 25.07.2024, за місцем торгівлі - Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 168.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки від 05.08.2019 №404/10-36-40-00-10/32214510, під час проведення перевірки встановлено факт реалізації ТОВ "Пропан-Сервіс" пального (скрапленого газу) код УКТЗЕД 2711139700 в кількості 37,76 л по ціні 13,39 грн. за 1 л на загальну суму 505,61 грн. 01 липня 2019 року без наявної ліцензії.

Вказані факти підтверджуються матеріалами справи, зокрема електронною копією розрахункового документа і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових або в пам`яті модемів, поданих до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв`язку від 01.07.2019.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач не заперечує факту торгівлі пальним ТОВ "Пропан-Сервіс" у період 01 липня 2019 року.

З приводу посилань позивача на те, що 21.06.2019 ним подано до контролюючого органу заяву на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 15 Закону №481/95-ВР ліцензія або рішення про відмову в її видачі щодо пального видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Таким чином, у вповноваженого органу є передбачений Законом №481/95-ВР 20-денний строк на видачу ліцензії або прийняття рішення про відмову у такій видачі, який з урахуванням поданої заяви 21.06.2019 закінчувався 10.07.2019.

Разом з тим, позивачем здійснено роздрібну торгівлю пальним 01 липня 2019 року за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 168, до отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, чим порушено вимоги ст. 15 Закону №481/95-ВР.

У той же час, суд при вирішенні даної справи не надає оцінку правомірності дій відповідача при розгляді заяви ТОВ "Пропан-Сервіс" на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 21.06.2019, на які останній посилається, як на підставу протиправності оскаржуваного рішення, оскільки дані дії не є предметом розгляду даної справи.

Крім того, рішення про відмову в видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ "Пропан-Сервіс", яке було прийнято за результатами розгляду заяви позивача від 21.06.2019, не є предметом розгляду в даній адміністративній справі, а тому це питання не підлягає дослідженню.

Інших підстав для скасування податкового повідомлення-рішення позивач не зазначив.

Отже, наведені позивачем доводи у позовній заяві не спростовують факту продажу пального без належним чином оформленої ліцензії, а тому не звільняють позивача від відповідальності за порушення ст. 15 Закону №481/95-ВР, яка передбачена абз. 9 ч. 2 ст. 17 названого Закону.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача фінансової санкції у вигляді штрафу в сумі 250000,00 грн. у відповідності до абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР та законно винесено податкове повідомлення-рішення від 27.08.2019 №000931401, а підстав для його скасування судом не встановлено.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Вирішуючи питання про застосування ст. 13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Аманн проти Швейцарії" (Заява №27798/95 п. 88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.

Попередній документ : 89085938
Наступний документ : 89085944