Рішення № 89085467, 30.04.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року 320/1446/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2019 №0000243201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі помилкових висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог законодавства у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки зазначеним законодавством не передбачено збереження марки акцизного податку на пляшці або іншій тарі у разі реалізації у закладах ресторанного господарства алкогольних напоїв на розлив.

При цьому, позивач зауважила, що факт зберігання алкогольного напою із пошкодженою чи відірваною маркою акцизного податку в результаті відкриття пляшки та реалізації алкогольного напою на розлив не є податковим правопорушенням в розумінні Податкового кодексу України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.

З огляду на вказані обставини позивач вважає, що у зв`язку з тим, що законодавством не покладено на платників податку обов`язку навіть зберігати розірвані марки акцизного податку після розкривання товару, адже в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі, а тому підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення немає. При цьому позивач посилається на правову позицію Верховного Суду у постанові від 05.02.2019 у справі №810/1215/18.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що в ході проведення фактичної перевірки торгового об`єкту - кафе-бар, розташованого за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 15, посадовими особами ГУ ДФС у Київській області було встановлено факт зберігання з метою реалізації алкогольних напоїв на загальну суму 420,00 грн. без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Відповідач вважає, що дії податкового органу при оформленні та складанні податкового повідомлення-рішення від 05.09.2019 №000243201 є правомірні та здійснені у межах та у спосіб, передбачений Податковим кодексом України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю його представника.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 15.03.2019 та перебуває на податковому обліку в Броварському управлінні Головного управління ДФС у Київській області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом економічної діяльності позивача за кодом згідно з КВЕД є 56.10 Діяльніть ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

У квітні 2019 року ГУ ДФС у Київській області позивачу видана ліценція на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер № 10290308201901698 , за адресою місця торгівлі: Київська область, м. Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 15 , кафе-бар , з терміном дії з 21.04.2019 до 21.04.2020.

При цьому, власником будівлі, в якій розміщується кафе-бар за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 15 , є Приватне підприємство "Стандарт-Оіл-Плюс", що підтверджується Свідоцтвом про право власності (витяг №24791970 від 15.12.2009.

Судом встановлено, що кафе-бар за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 15 , право власності на яке належить ПП "Стандарт-Оіл-Плюс", знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди нежитлового приміщення №1 від 21.03.2019.

У період з 08.08.2019 по 14.08.2019 посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області на підставі п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, згідно наказу від 26.07.2019 №1550 та направлень на перевірку від 08.08.2019 №1218, №1219 проведено фактичну перевірку кафе-бару, що розташоване за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 15 , та належить суб`єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 14.08.2019 на бланку №003304, якому присвоєно реєстраційний №426/10-36-40-00-10/ НОМЕР_1 (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Як вбачається з описової частини акта перевірки, виявлене порушення статті 11 вказаного Закону контролюючий орган пов`язує з виявленням у ході перевірки кафе-бару факту зберігання з метою реалізації алкогольних напоїв в асортименті на загальну суму 420,00 грн., а саме: вино "Інкерман" Совіньйон столове, сухе біле виробництва ПрАТ "ДМК "Таврія", місткістю 0,7 л в кількості 1 пляшка по ціні 140,00 грн.; вино "Рубін Херсонеса" столове, сухе червоне виробництва ПрАТ "ДМК "Таврія", місткістю 0,75 л в кількості 1 пляшка по ціні 140,00 грн.; вино "Мікадо Гранат", червоне виробництва НВП "Нива", місткістю 0,7 л в кількості 1 пляшка по ціні 140,00 грн., без марок акцизного податку встановленого зразка.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.09.2019 №0000243201, яким на підставі абз. 19 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 17000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи фактичні обставини, з якими контролюючий орган пов`язує встановлене порушення, судом встановлено, що вказані вище алкогольні напої на момент перевірки зберігалась в приміщенні кафе-бару, в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , у відкоркованому вигляді у зв`язку з реалізацією їх вмісту порціями (на розлив).

Учасниками справи також не заперечується той факт, що пляшки вказаних алкогольних напоїв містять залишки марок акцизного податку.

Наведені обставини підтверджується фотоматеріалами, які додані відповідачем до відзиву на позовну заяву.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до частини 4 статті 11 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Положеннями абзацу 16 частини 2 статті 17 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовується фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 затверджено "Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями" (далі - Правила №854).

Відповідно до пункту 1 Правил №854 ці Правила визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування.

Згідно з пунктом 2 Правил №854 роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.

Ці правила поширюються на всіх суб`єктів господарювання на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриманий згідно з вимогами законодавства (пункт 3 Правил №854).

Відповідно до абзацу 1 пункту 15 Правил №854 не дозволяється продаж алкогольних напоїв у пляшках (іншій тарі) без етикеток або чіткого маркування, з наявними ознаками бою (тріщини, сколювання шийки, пошкодження закорковування тощо), у негерметично закоркованих пляшках, з наявністю сторонніх і завислих частинок або каламуті, осаду (якщо це не передбачено нормативним документом, обов`язковим до виконання), строк придатності яких минув.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, марка акцизного збору - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Статтею 226 Податкового кодексу України передбачені загальні правила маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до пункту 226.3 статті 226 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 20 Положення про виготовленні, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Аналогічні положення закріплені у пункті 226.9 статті 226 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 21, 22 Положення про виготовленні, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання. Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину. У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Pak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.

Згідно з пунктом 226.1 статті 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Аналіз викладених положень чинного законодавства свідчить, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі розповсюджується на невідкорковані пляшки/упаковки, а технологія маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку передбачає розривання марки акцизного податку під час відкупорювання (розкривання) товару. Застереження щодо обов`язку у суб`єкта господарювання зберігати непошкодженими марки алкогольних виробів, що реалізується на розлив, чинне законодавство не містить.

Закон не покладає на платників податку обов`язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Аналогічного правового висновку дотримується Верховний Суд у постановах від 18.05.2018 у справі №804/4921/17 та від 05.02.2019 у справі №810/1215/18.

Як зазначено в акті, під час перевірки встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв в асортименті на загальну суму 420,00 грн., а саме: вино "Інкерман" Совіньйон столове, сухе біле виробництва ПрАТ "ДМК "Таврія", місткістю 0,7 л в кількості 1 пляшка по ціні 140,00 грн.; вино "Рубін Херсонеса" столове, сухе червоне виробництва ПрАТ "ДМК "Таврія", місткістю 0,75 л в кількості 1 пляшка по ціні 140,00 грн.; вино "Мікадо Гранат", червоне виробництва НВП "Нива", місткістю 0,7 л в кількості 1 пляшка по ціні 140,00 грн., без марок акцизного податку.

Суд наголошує, що висновки контролюючого органа про допущене позивачем правопорушення (зберігання алкогольних напоїв без марки акцизного податку встановленого зразка) стосується відкоркованих пляшок вина, що реалізується на розлив.

Вказане підтверджується матеріалами перевірки, зокрема, матеріалами фотофіксації, з яких вбачається, що на кожній пляшці залишені певні залишки акцизної марки та відповідного клею, а також обсяг алкогольного напою в кожній пляшці був неповний.

Зауваження відповідача з приводу того, що реалізація алкогольних напоїв на розлив можлива лише з пляшок, що містять залишки розірваної при відкритті марки акцизного податку у обсязі, що дозволяє повністю встановити всі її реквізити, суд оцінює критично.

Суд зазначає, що Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, не покладає на платників податку обов`язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже очевидно, що у силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку, відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Суд наголошує, що виходячи з вимог Податкового кодексу України та згаданої постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, виробники зобов`язані наносити марки акцизного податку на тару, в якій реалізуються алкогольні напої, у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалась (пошкоджувалась).

Суд також зауважує, що в залежності від виду, форми тари та інших об`єктивних чинників, розрив (пошкодження) марки акцизного податку при відкупорюванні тари відбувається у різних місцях та у різний спосіб, що не завжди дозволяє встановити її повні реквізити.

Як встановлено судом та підтверджується актом перевірки, висновки податкового органу про допущене підприємцем правопорушення стосується пляшок алкогольних напоїв, а саме: вино "Інкерман" Совіньйон столове, сухе біле виробництва ПрАТ "ДМК "Таврія", місткістю 0,7 л в кількості 1 пляшка по ціні 140,00 грн.; вино "Рубін Херсонеса" столове, сухе червоне виробництва ПрАТ "ДМК "Таврія", місткістю 0,75 л в кількості 1 пляшка по ціні 140,00 грн.; вино "Мікадо Гранат", червоне виробництва НВП "Нива", місткістю 0,7 л в кількості 1 пляшка по ціні 140,00 грн., яка були відкупорені (розкриті), містили залишки марки акцизного податку і були на реалізації на розлив у барі ФОП ОСОБА_1 , яка має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та їх продажу на розлив, акцизні марки на вказаних пляшках були пошкоджені під час відкриття пляшки з об`єктивних причин, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що реалізація ФОП ОСОБА_1 алкогольних напоїв, а саме: вино "Інкерман" Совіньйон столове, сухе біле виробництва ПрАТ "ДМК "Таврія", місткістю 0,7 л в кількості 1 пляшка по ціні 140,00 грн.; вино "Рубін Херсонеса" столове, сухе червоне виробництва ПрАТ "ДМК "Таврія", місткістю 0,75 л в кількості 1 пляшка по ціні 140,00 грн.; вино "Мікадо Гранат", червоне виробництва НВП "Нива", місткістю 0,7 л в кількості 1 пляшка по ціні 140,00 грн., здійснювалась позивачем на розлив (порціями), при цьому ФОП ОСОБА_1 має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, контролюючим органом документально не підтверджено факт зберігання та реалізації напоїв без марок акцизного збору, наявність на відповідній тарі залишків марки акцизного податку підтверджується матеріалами перевірки та не заперечується відповідачем, висновок контролюючого органу про реалізацію позивачем алкогольних напоїв, що не марковані марками акцизного податку встановленого зразка, є необґрунтованим.

З огляду на вищенаведене, висновки контролюючого органу, що зафіксовані в акті перевірки від 14.08.2019 №426/10-36-40-00-10/ НОМЕР_1 про порушення позивачем вимог статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, нормативно та документально не підтверджуються, а відтак, податкове повідомлення-рішення від 05.09.2019 №0000243201 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 14.02.2020 №25373905. Доказів понесення інших витрат суду не надано.

Таким чином, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 840,80 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 05.09.2019 №0000243201.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені для порядку оскарження рішення, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Балаклицький А. І.