Рішення № 89085441, 28.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року Справа № 160/6258/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В.,

секретаря судового засідання Безрученко К.В.,

за участі:

представника відповідачів: Кривошеї А.А.,

представника відповідачів: Полуцигана С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військового комісара Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Котелевця О.В., Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісаріату Котелевця Олега Васильовича, Дніпропетровського обласного військового комісаріату, в якій позивач просить суд визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного військового комісаріату, військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісаріату Котелевця Олега Васильовича, які виразилися у внесенні до листа Дніпропетровського обласного військового комісаріату від 18.06.2018 № 12/4592 завідомо неправдивої інформації, а також неповідомлення у цьому листі ОСОБА_1 про факт розгляду житловою комісією Дніпропетровського обласного військового комісаріату 15.06.2018 питання щодо розгляду рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська по справі № 204/4686/17 від 23.02.2018 та результатів такого розгляду.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що позивач звернулася до Дніпропетровського обласного військового комісаріату 05.06.2018 із заявою, в якій просила негайно виконати рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 23 лютого 2018 року у справі № 204/4686/17 (провадження № 2/204/141/18), яке набрало законної сили 13 квітня 2018 року та надати їй інформацію стосовно його виконання.

Листом від 18.06.2018 року (вихідний № 12/4592), який згідно поштового штемпеля був відправлений 29.06.2018 року, Військовим комісаром Дніпропетровського обласного військового комісаріату полковником Котелевецем О.В. позивача було повідомлено про те, що зазначене судове рішення до військомату не надходило.

У той же час, у лютому 2019 року із відповідей Дніпропетровського обласного військового комісаріату позивачу стало відомо, що на засіданні житлової комісії Дніпропетровського обласного військового комісаріату 15 червня 2018 року, комісією все ж було розглянуто рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська у справі № 204/4686/17 від 23.02.2018.

Як видно з тексту протоколу від 15.06.2018 № 5 зазначеної комісії, він затверджений військовим комісаром Дніпропетровського обласного військового комісаріату. Таким чином, військовий комісар Дніпропетровського обласного військового комісаріату полковник Котелевець О.В. не міг не знати про прийняте рішення житловою комісією.

Внаслідок вищенаведеного, відповідачами 18 червня 2018 року у листі за №12/4592 була надана позивачу завідомо недостовірна інформація, а також було навмисно приховано факт розгляду на засіданні житлової комісії Дніпропетровського обласного військомату питання щодо виконання вищевказаного рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська, а також факт розподілу житла.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/6258/19. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 16 січня 2020 року о 13:30. Останнє судове засідання відбулося 28 квітня 2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року судом замінено відповідача-1 Військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісаріату Котелевця Олега Васильовича на його правонаступника - Військового комісара Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Котелевця О.В., також замінено відповідача-2 Дніпропетровський обласний військовий комісаріат на Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

22 січня 2020 року від відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти позову та зазначено, що позивач 05.06.2018 звернулася до Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо негайного виконання рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 23.02.2018 у справі №204/4686/17, вищевказана заява зареєстрована 06.06.2020 року за вх. № 1745/0.

У відповіді Дніпропетровського ОВК від 18.06.2018 (вих. №12/4592) позивачу було повідомлено про те, що рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23.02.2018 на адресу ОВК не надходило, що є достовірною інформацією та підтверджується листом Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2018 за вих. №204/4686/17/13005/2018/2/204/141/18, за яким на адресу Дніпропетровського ОВК направлялись завірені копії рішення суду від 23.02.2018. А тому позовні вимоги є необгрунтованими і не підлягають задоволенню судом.

07 лютого 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначила, що у своїй відповіді від 18.06.2018 (вихідний №12/4592) відповідачами не було повідомлено про засідання житлової комісії Дніпропетровського ОВК, яке відбулося 15.06.2018, на якому, як зазначили відповідачі, було прийнято рішення про виконання рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 23.02.2018 у справі №204/4686/17.

Таким чином, відповідачами позивачу була повідомлена недостовірна та неправдива інформація, внаслідок чого було приховано факт розгляду житловою комісією Дніпропетровського ОВК 15.06.2018 питання щодо розгляду рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, а також не повідомлено у даному листі про сам факт розгляду житловою комісією Дніпропетровського ОВК даного питання.

У судове засідання 28 квітня 2020 року позивач не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала до суду клопотання про здійснення розгляду справи за її відсутності.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог в повному обсязі, просили суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Згідно з ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2018 року у справі № 204/4686/17 ( провадження № 2/204/141/18) позовну заяву ОСОБА_1 до житлової комісії Дніпропетровського обласного військового комісаріату в особі Дніпропетровського обласного військового комісаріату, Дніпропетровського обласного військового комісаріату, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення та його скасування задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення житлової комісії Дніпропетровського обласного військового комісаріату, оформлене протоколом № 4 від 01 грудня 2015 року, в частині внесення змін у склад сім`ї майора запасу ОСОБА_2 , яким виключено зі складу дружину - ОСОБА_1 .

Зазначене рішення суду набрало законної сили 13.04.2018.

ОСОБА_1 05.06.2018 звернулася до Дніпропетровського обласного військового комісаріату із заявою, в якій просила негайно виконати вищевказане рішення суду та повідомити про його виконання усіх зацікавлених осіб, зокрема, КЕВ м.Дніпро та внести до усіх необхідних документів, реєстрів тощо необхідну інформацію. Інформацію про його виконання просила довести до її відома.

На вказану заяву Дніпропетровський обласний військовий комісаріат листом від 18.06.2018 за вих. №12/4592 повідомив ОСОБА_1 про те, що до Дніпропетровського обласного військового комісаріату рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська по справі № 204/4686/17 від 23.02.2018 не надходило. Також у листі вказано, що у разі надходження вищезазначеного рішення, воно буде передано на розгляд житлової комісії Дніпропетровського обласного військового комісаріату.

Позивач зазначає, що відповідачами в листі від 18.06.2018 за вих. № 12/4592 їй було надано недостовірну інформацію, оскільки згідно з витягом з протоколу засідання житлової комісії Дніпропетровського обласного військового комісаріату 15 червня 2018 року №5 на порядку денному засідання житлової комісії все ж розглядалося рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпро по справі № 204/4686/17/від 23.02.2018.

У зв`язку з чим, позивач зазначає, що дії Дніпропетровського обласного військового комісаріату, військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісаріату Котелевця Олега Васильовича, які виразилися у внесенні до листа Дніпропетровського обласного військового комісаріату від 18.06.2018 № 12/4592 завідомо неправдивої інформації, а також не повідомлення у цьому листі ОСОБА_1 про факт розгляду житловою комісією Дніпропетровського обласного військового комісаріату 15.06.2018 питання щодо розгляду рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська по справі № 204/4686/17 від 23.02.2018 та результатів такого розгляду є протиправними, чим і було обумовлено звернення до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами у сфері доступу до інформації та в порядку Закону України «Про звернення громадян», суд виходить з такого.

Статтею 5 Закону України «Про інформацію» передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до преамбули Закону України «Про звернення громадян», цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

У відповідності до статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

У відповідності до статті 5 Закону України «Про звернення громадян», звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» визначені обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.

Так, відповідно до вказаної норми, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Згідно зі статтею 15 приведеного Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

В матеріалах справи міститься витяг з протоколу засідання житлової комісії Дніпропетровського обласного військового комісаріату 15 червня 2018 року № 5, згідно з яким на порядку денному засідання житлової комісії Дніпропетровського обласного військового комісаріату розглядалося питання №1: «розгляд рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпро по справі №204/4686/17 від 23.02.2018».

Із означеного протоколу видно, що по вказаному питанню слухали інформацію голови комісії Дніпропетровського обласного військового комісаріату підполковника Полуцигана С .В. про надходження до Дніпропетровського ОВК для розгляду житловою комісією рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпро по справі №204/4686/17 від 23.02.2018.

Також, в протоколі зазначено, що в рішенні Красногвардійського районного суду міста Дніпро по справі №204/4686/17 від 23.02.2018, рішення житлової комісії Дніпропетровського ОВК викладене в п. 13 протоколу №4 від 01.12.2015 визнано незаконним та протиправним та скасовано в частині внесення змін у склад сім`ї майора запасу ОСОБА_2 , яким виключено зі складу сім`ї дружину

ОСОБА_1 запропонував: на підставі рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпро по справі № 204/4686/17 від 23.02.2018, скасувати рішення житлової комісії Дніпропетровського ОВК, викладене в п. 13 протоколу №4 від 01.12.2015 року, в частині внесення змін у склад сім`ї майора запасу ОСОБА_2 ..

По даному питанню комісія постановила на виконання рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпро по справі № 204/4686/17/від 23.02.2018, скасувати рішення житлової комісії Дніпропетровського ОВК, викладене в п. 13 протоколу №4 від 01.12.2015 року в частині внесення змін у склад сім`ї майора запасу ОСОБА_2

Голосували «за» одноголосно, рішення прийнято.

У той же час листом від 18.06.2018 за вих. № 12/4592, Дніпропетровський обласний військовий комісаріат на заяву позивача від 05.06.2018, повідомив ОСОБА_1 , що до Дніпропетровського обласного військового комісаріату рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська по справі № 204/4686/17 від 23.02.2018 не надходило. Також вказано, що у разі надходження вищезазначеного рішення, воно буде передано на розгляд житлової комісії Дніпропетровського обласного військового комісаріату.

Отже, суд зазначає, що інформація, яка викладена в листі Дніпропетровського обласного військового комісаріату від 18.06.2018 за вих. № 12/4592 є неповною та не відображає в повній мірі і об`єктивно обставини щодо розгляду житловою комісією Дніпропетровського ОВК рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська по справі № 204/4686/17 від 23.02.2018.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 2 приведеної статті КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача та протиправність дій Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в частині надання в листі Дніпропетровського обласного військового комісаріату від 18.06.2018 №12/4592 неповної інформації, а також не повідомлення у цьому листі ОСОБА_1 про розгляд житловою комісією Дніпропетровського обласного військового комісаріату 15.06.2018 рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська по справі № 204/4686/17 від 23.02.2018 та результатів такого розгляду.

Щодо доводів позивача про порушення її прав саме Військовим комісаром Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Котелевцем О.В., то суд виходить із того, що заява ОСОБА_1 від 05.06.2018, відповідь на яку, надана листом Дніпропетровського обласного військового комісаріату від 18.06.2018 № 12/4592 порушує її права, адресована Дніпропетровському обласному військовому комісаріату.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про звернення громадян" відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Таким чином, підпис військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісаріату полковника Котелевця О.В. на листі від 18.06.2018 № 12/4592 вказує на те, що військовим комісаром було дотримано формальність в частині підпису відповіді на заяву ОСОБА_1 та не є достатнім для твердження про допущення з його боку порушення прав позивача, оскільки заява від 05.06.2018 за вибором самої ОСОБА_1 адресована Дніпропетровському обласному військовому комісаріату, тобто установі, керівником якої є Котелевець О.В..

За наведених обставин, суд доходить до висновку про безпідставність вимог до Військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісаріату Котелевця Олега Васильовича про визнання протиправними його дій, які виразилися у внесенні до листа Дніпропетровського обласного військового комісаріату від 18.06.2018 № 12/4592 завідомо неправдивої інформації, а також не повідомлення у цьому листі ОСОБА_1 про факт розгляду житловою комісією Дніпропетровського обласного військового комісаріату 15.06.2018 року питання щодо розгляду рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська по справі № 204/4686/17 від 23.02.2018 року та результатів такого розгляду, а отже, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо доводів позивача про те, що рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 23.02.2018 по справі № 204/4686/17 виконано не було, розподіл житла на цьому ж засіданні відбувся всупереч цьому рішенню суду, внаслідок чого її незаконно було позбавлено права на житло, що є порушенням вимог Конституції України, то суд зазначає, що порядок виконання рішень суду, які набрали законної сили врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» та не є предметом розгляду у даній справі.

Таким чином, позовні вимоги є обгрнутованими та такими, що підлягають частковому задоволенню судом.

У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 194, 205, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військового комісара Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Котелевця О.В. (вул.Шмідта, буд.16 , м.Дніпро, 49006), Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул.Шмідта, буд.16 , м.Дніпро, 49006, і.к. 08353525) про визнання протиправними дій задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в частині надання в листі Дніпропетровського обласного військового комісаріату від 18.06.2018 № 12/4592 неповної інформації, а також неповідомлення у цьому листі ОСОБА_1 про розгляд житловою комісією Дніпропетровського обласного військового комісаріату 15.06.2018 рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська по справі № 204/4686/17 від 23.02.2018 року та результатів такого розгляду.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 1152 (одна тисяча сто п"ятдесят дві) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 06 травня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова