Рішення № 89085437, 21.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року Справа № 160/1877/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17.02.2020 надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2608/1847/НП-2/СП-ФС/554 від 06.11.2019 року на суму 12519 грн., складену у відношенні позивача.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваною постановою до позивача застосовано фінансові санкції за створення перешкод у проведенні перевірки з питань додержання законодавства про працю. З цим рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Зокрема позивач зазначає, що кваліфікуючи такі обставини як створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування, відповідач не пересвідчився щодо обізнаності суб`єкта господарювання про початок проведення такого заходу та можливості виконання ним вимоги про надання документів, враховуючи, що такі документи отримані вже після притягнення до відповідальності за оскарженою постановою. З підстав викладеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 року позовну заяву залишено без руху і надано строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом і надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову. В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що притягнення позивача до відповідальності за оскарженою постановою відбулось у зв`язку з ненаданням останнім витребуваних документів, що позбавило посадових осіб Держпраці реалізували повноваження щодо здійснення державного нагляду, що за своїми кваліфікуючими ознаками є створенням перешкод у проведенні такого заходу.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено та не є спірним, що на підставі наказу від 17.09.2019 № 610-У та направлення на проведення інспекційного відвідування посадовою особою відповідача здійснено вихід за адресою позивача з метою проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування. За місцезнаходженням об`єкту відвідування документів, ведення яких передбачено законодавством про працю документів не встановлено, у зв`язку із чим інспектором праці відповідача складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 20.09.2019 року № ДН2608/1847/НП та вимогу про надання документів від 20.09.2019 року № ДН2608/1847/НП, копії яких були надіслані об`єкту відвідування (поштове відправлення зі штрихкодом 5004205089466 надійшло у відділення позивача 23.09.2019 року).

Вимогою від 20.09.2019 року у позивача витребовувались відомості нарахування та виплати заробітної плати за 2018-2019 роки, підтверджуючі документи зі сплати ЄСВ за період 2018-2019 року та інші документи, строк надання яких встановлений до 26.09.2019 року.

26.09.2019 інспектором здійснено повторний вихід за юридичною адресою об`єкта відвідування. Під час повторного виходу встановлено не надання позивачем у встановлений строк витребуваних документів, про що складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 20.09.2019 року № ДН2608/1847/НП-2.

06.11.2019 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу №ДН2608/1847/НП-2/СП-ФС/554, якою до позивача застосований штраф у сумі 12519 за порушення статті 265 Кодексу законів про працю України, а саме створення перешкоди у проведенні інспекційного відвідування, яка і є предметом розгляду у вказаному спорі.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить із того, що правові та організаційні засади, основні принципи контролю за додержанням законодавства про працю визначаються Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, що ратифікована Законом України від 08.09.2004 №1985-IV.

Згідно з ч.1 ст.12 Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Відповідно до статті 16 Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Згідно з ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 2 Положення № 96 Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраці, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Державна служба України з питань праці (Держпраця) відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.6 п.6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено Постановою КМУ від 21.08.2019 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі - Порядок № 823 у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 Порядку № 823 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до пп. 2 п.5 Порядку № 823 інспекційні відвідування проводяться за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Згідно з п.8 Порядку № 823 Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Згідно з пп 7 п.11 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Відповідно до п.12 Порядку № 823 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Відповідно до п.16,18,20 Порядку № 823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, визначених пунктом 10 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

У разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Згідно ч.2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Як вже встановлено судом, посадовою особою відповідача здійснено вихід за адресою позивача з метою проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування. Встановивши відсутність за місцезнаходженням об`єкту відвідування документів, ведення яких передбачено законодавством про працю документів, відповідач зупинив інспекційне відвідування та склав вимогу, якою зобов`язав позивача у строк до 26.09.2019 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування. Вимога скерована позивачу 20.09.2019 року.

Не виконанням вимог такої вимоги у встановлений строк кваліфіковане відповідачем як створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування, що і слугувало підставою для застосування до позивача штрафу за оскарженою постановою.

Проте, суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на те, що останній не дотримався порядку вручення (направлення) вимоги об`єкту відвідування або його уповноваженій особі, що не може створювати для роботодавця будь-яких обов`язків у зв`язку з її оформленням.

Судом встановлено, що позивача не повідомлено належним чином, що відповідачем проводиться інспекційне відвідування та про необхідність надання документів.

Із матеріалів справи слідує, що вимога від 20.09.2019 року про надання документів (поштове відправлення зі штрихкодом 5004205089466) лише надійшла у відділення видачі 23.09.2019 року, доказів отримання суб`єктом господарювання такої вимоги у строк до 26.09.2019 року (граничний строк встановлений вимогою для надання документів), що б створювало для роботодавця обов`язку з її виконання, матеріали справи не містять.

Суд відмічає, що сам факт направлення вимоги для надання документів не є підставою для притягнення позивача до відповідальності за її невиконання, оскільки визначальною ознакою є саме обізнаність підконтрольного суб`єкта зі змістом такої вимоги, що у свою чергу створювало б у нього обов`язку з її виконання.

Наведене свідчить про формальний підхід відповідача щодо здійснення інспекційного відвідування стосовно позивача, а тому накладаючи на нього штрафні санкції за оскарженою постановою за відсутності відомостей щодо обізнаності суб`єкта господарювання про такий захід та про необхідність його забезпечення шляхом надання необхідних документів, державний орган діяв не у спосіб, передбачений законодавством України.

За таких обставин, розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх зодоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України, згідно якої, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 840,80 грн., сплачений позивачем за подання позовної заяви до суду, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що прохальна частина позовної заяви містила вимогу про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

На підтвердження понесених витрат позивач долучив до матеріалів справи договір про надання правової допомоги від 03.02.2020 року, акт № ОУ-0000005 та квитанцію від 14.02.2020 року про сплату на суму 2000 грн.

Вказані документи є належними доказами понесення позивачем таких витрат, проте має місце розбіжності щодо суми за надання правової допомоги, яку просить стягнути позивача, та яка фактично сплачена позивачем.

Враховуючи, що позивач документально підтвердив витрат, понесених на правничу допомогу у розмірі 2000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Державної служби України з питань праці (Держпраці) у Дніпропетровській області від №ДН2608/1847/НП-2/СП-ФС/554 від 06.11.2019 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 12519 грн.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень, 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766, адреса: 49107, м. Дніпро, вул. Козакова, 3).

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766, адреса: 49107, м. Дніпро, вул. Козакова, 3).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна