
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/5171/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФ України у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною відмови щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2016 у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язання провести з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером органів МВС України, перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Волинській області та з 2010 року отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
При звільненні зі служби позивачу було призначено пенсію згідно з Законом №2262-XII у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення.
У 2018 році відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, зменшивши її основний розмір з 79% до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
25.02.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.01.2016 у розмірі 79% відповідної суми грошового забезпечення.
Листом від 10.03.2020 відповідач повідомив, що перерахунок пенсії з урахуванням 70% сум грошового забезпечення здійснено за чинною редакцією Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає, що при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент її призначення, а розмір уже призначеної пенсії в процентному визначенні не може бути зменшений при зміні діючого законодавства з огляду на незворотність дії нормативно-правових актів у часі. Наголошує, що при перерахунку раніше призначених пенсій не може допускатись звуження змісту та обсягу досягнутих громадянами прав, свобод, соціальних гарантій.
Призначення і перерахунок пенсії є різними за змістом і механізмом процедурами їх проведення, а тому внесені зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років не стосуються перерахунку уже призначеної пенсії.
Таким чином, для перерахунку пенсії мають застосовуватись норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що визначають її розмір у відсотках відповідних сум грошового забезпечення, які діяли на момент первинного призначення пенсії. За таких обставин, відмова ГУ ПФУ у Волинській області щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2016 у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення є протиправною.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 07.04.2020 відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
У відзиві на позовну заяву від 27.04.2020 №0300-0802-7/10318 представник відповідача позовних вимог не визнав та зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років, як колишній працівник органів МВС України з 01.01.2010 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пенсія позивачу була призначена у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується висновком про призначення пенсії.
Виплата пенсії позивачу здійснювалась з часу її призначення щомісячно по березень 2015 року включно. З 01.04.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII, яким ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262 викладено в наступній редакцїї: "Тимчасово, у період з 01.04.2015 по 31.12.2015, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах , передбаченими законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються".
Обмеження щодо виплати пенсії згідно Закону №2262 на 2016 рік встановлено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №911-УІІІ від 24.12.2015. Зокрема, у статті 54 Закону №2262 зазначено: "Перше речення частини першої викласти в такій редакції: "Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються"".
Оскільки позивач працював на посаді заступника міського голови Рожищенської міської ради, виплата пенсії з 01.04.2015 на підставі зазначеного вище законодавства припинена. На підставі рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-пр/2016 виплату пенсії ОСОБА_1 було поновлено з 20.12.2016. А тому вимога позивача про перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 в розмірі 79% грошового забезпечення безпідставна, оскільки позивач не отримував пенсію в період з 01.04.2015 по 20.12.2016.
Відповідно до чинної на 01.01.2016 редакції статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Положення даної статті застосовуються як при призначенні пенсії так і при її перерахунку. Така норма введена Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166. На даний час вищевказані положення не скасовані та не визнані неконституційними, а тому є обов`язковими для застосування органами Пенсійного фонду України.
На виконання постанови КМУ №103 від 21.02.2018 у зв`язку із зміною відповідного грошового забезпечення та на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області відповідач провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 20.12.2016 та застосував максимальний розмір пенсії - 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Крім того, у відзиві представник ГУ ПФУ у Волинській області вказала, що вимога позивача здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016 не підлягає задоволенню у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив від 05.05.2020 позивач заперечує щодо пояснень відповідача, викладених у відзиві на позов, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Підтримує вимоги викладені у позовній заяві та просить їх задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пенсія позивачу за вислугу років призначена з 01.01.2010.
Відповідно до подання про призначення пенсії за вислугу років УМВС України у Волинській області від 13.01.2010, ОСОБА_1 перебував на посаді начальника сектору державної служби економічною злочинністю Рожищенського РВ УМВС України у Волинській області та наказом УМВС України у Волинській області від 22.12.2009 №220-о/с звільнений з 31.12.2009 зі служби у відставку "за віком" згідно з пунктом "а" статті 65 постанови Кабінету Міністрів УРСР "Про затвердження положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР" від 29.07.1991 №114.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивача, а саме, протоколу про призначення пенсії від 22.01.2010 та повідомлення про призначення пенсії, пенсія ОСОБА_1 за вислугу років (28 років) призначена у розмірі 79% грошового забезпечення (а.с.11,13).
Як слідує з матеріалів справи, а саме довідки виконавчого комітету Рожищенської міської ради ОСОБА_1 з 2010 року по 26.10.2017 працював на посаді заступника міського голови Рожищенської міської ради, та наказом міського голови Рожищенської міської ради від 26.10.2017 №25/3 був звільнений з займаної посади.
Виплата пенсії позивачу здійснювалась з часу її призначення щомісячно по березень 2015 року включно.
З 01.04.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII, яким ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262 викладено в наступній редакцїї: "Тимчасово, у період з 01.04.2015 по 31.12.2015, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах , передбаченими законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються".
Обмеження щодо виплати пенсії згідно Закону №2262 на 2016 рік встановлено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №911-УІІІ від 24.12.2015. Зокрема, у статті 54 Закону №2262 зазначено: "Перше речення частини першої викласти в такій редакції: "Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються"".
Оскільки ОСОБА_1 отримував пенсію та одночасно перебував на посаді заступника міського голови Рожищенської міської ради, виплата пенсії позивачу з 01.04.2015 на підставі зазначеного вище законодавства була припинена.
На підставі рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-пр/2016, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43 та
першого речення частини першої статті 54 та які втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, виплату пенсії ОСОБА_1 було поновлено з 20.12.2016.
22.03.2018 Ліквідаційна комісія УМВС України у Волинській області видала довідку №1287 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), з якої вбачається, що відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 та від 21.02.2018 №103 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними за січень 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського - начальник сектору, що не входить до складу відділу до посади на день звільнення із служби - начальник сектору ДСБЕЗ Рожищенського РВ УМВС України у Волинській області становить 7 935,64 грн (з урахуванням посадового окладу у розмірі 2950,00 грн, окладу за спеціальним званням "підполковник поліції" у розмірі 2 200,00 грн, надбавки за стаж служби (40%) у розмірі 2060,00 грн, надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%) у розмірі 442,50 грн, премія у розмірі 283,14 грн (а.с.15).
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" ГУ ПФУ у Волинській області у 2018 році здійснено перерахунок пенсії позивача з 20.12.2016 у розмірі 70% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 22.03.2018 №1287. Загальний розмір перерахованої пенсії складає 5554,95 грн (а.с.14).
Таким чином, судом встановлено, що здійснюючи перерахунок пенсії ОСОБА_1 у 2018 році з 20.12.2016 відповідач обмежив її розмір 70% суми грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
25.02.2020 позивач звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.01.2016 з урахуванням встановленого при призначенні пенсії розміру 79% відповідної суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області 22.03.2018 №1287 (а.с.10).
Листом від 10.03.2020 №629-682/Л-02/8-0300/20 ГУ ПФ України у Волинській області повідомило ОСОБА_1 про те, що перерахунок пенсії позивача проведено відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103. Вказаний перерахунок здійснено за чинною редакцією Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пенсію позивача перераховано з нового грошового забезпечення у розмірі 70% (максимальний) грошового забезпечення (а.с.12).
Вважаючи дії відповідача щодо перерахунку пенсії у розмірі 70% протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї
статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95
процентів.
Як вбачається з подання про призначення пенсії за вислугу років УМВС України у Волинській області від 13.01.2010, ОСОБА_1 31.12.2009 був звільнений з посади начальника сектору державної служби економічною злочинністю Рожищенського РВ УМВС України у Волинській області у відставку "за віком", вислуга років при звільненні в пільговому обчисленні становила 28 років. Як слідує з протоколу про призначення пенсії від 22.01.2010 та повідомлення про призначення пенсії, пенсія йому була призначена відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, чинної на час первинного призначення пенсії, у розмірі 79% грошового забезпечення (а.с.11,13,21).
З вищевикладеного слідує, що ОСОБА_1 при первинному призначенні пенсії у 2010 році відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) було встановлено пенсію у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до пунктів 1, 2 та 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за №393" (надалі - Порядок №45) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - постанова №103).
Пунктом 3 Постанови №103 передбачено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
На виконання постанови №103, згідно з Порядком №45 відповідач провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із зміною відповідного грошового забезпечення. При цьому відповідач при здійсненні перерахунку та визначенні розміру пенсії застосував максимальний розмір пенсії - 70% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до чинної норми частини другої статті 13 Закону № 2262-XII.
Згідно із частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції Закону №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 %.
Разом з тим, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18, які полягають у такому.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України від 27.03.2014 №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" внесені зміни до статті 13 Закону №2262-XII та максимальний розмір пенсії змінено до 70% від сум грошового забезпечення.
Саме з урахуванням вказаної редакції Закону №2262-XII відповідач у квітні 2018 року провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 20.12.2016 та обмежив її розмір 70% від суми відповідного грошового забезпечення.
Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-XII на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Таким чином, суд дійшов висновку, що здійснюючи перерахунок пенсії ОСОБА_1 у 2018 році з 20.12.2016, відповідачем протиправно застосовано розмір процентної складової грошового забезпечення 70%, а не 79%, що був встановлений при її призначенні.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи позивач у період з 01.04.2015 по 20.12.2016 не отримував пенсію, у зв`язку з перебуванням у вказаний період на посаді заступника міського голови Рожищенської міської ради.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, суд у даній типовій справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправною відмови відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 20.12.2016 у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум), з 20.12.2016 у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення.
Також, суд вважає безпідставними твердження представника відповідача щодо пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду з огляду наступне.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №8-рп/2013 у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Суд зазначає, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає. У разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України не застосовується, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з цим позовом із позовними вимогами, які є пов`язаними між собою, позивач відповідно до квитанції №0.0.1666574259.1 від 02.04.2020 сплатив судовий збір у сумі 840,80 грн, а тому за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь позивача слід присудити судовий збір в сумі 840,80 грн.
Керуючись статтями 243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 20.12.2016 у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення 20 грудня 2016 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Т.М. Димарчук
Судове рішення № 89084801, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 06.05.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 140/5171/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: