Рішення № 89084451, 06.05.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2020 Справа № 917/220/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Дошкільного навчального закладу /ясла-садок/ комбінованого типу №2 Кременчуцької міської ради Полтавської області

про стягнення 40788,45 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Дошкільного навчального закладу /ясла-садок/ комбінованого типу №2 Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення 40788,45 грн., у тому числі: 37515,77грн. - пені, 3272,68 грн. - 3% річних, згідно договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1700 від 01.01.2010р., а також 2102,00 грн. судових витрат.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснював розрахунки за поставлену теплову енергію в гарячій воді.

Відповідач у відзиві (вхід. № 2296 від 25.02.2020) проти позову заперечує, посилаючись на те, що засновником відповідача є територіальна громада м. Кременчука в особі Кременчуцької міської ради Полтавської області; джерелами фінансування дошкільного закладу є кошти міського бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування; своєчасність виконання договірних зобов`язань перед позивачем залежить безпосередньо від надходжень бюджетних коштів від Департаменту фінансів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради; відповідно до п. 3.1.2 Договору теплопостачальна організація мала право, укласти договір про погашення заборгованості; відповідач є неприбутковою, бюджетною установою, джерелами фінансування якої є кошти міського бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами; - у зв`язку з відсутністю коштів у місцевому бюджеті відповідач не мав змоги вчасно розрахуватися з позивачем за зобов`язаннями по Договору; на даний час сума заборгованості відсутня (а.с.73-75).

Відповідач у відзиві також прохає зменшити розмір пені на 90 %, оскільки заборгованість виникла не з вини відповідача, а внаслідок неузгодженості в сфері виділення бюджетних коштів (а.с.73-75).

Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 2504 від 02.03.2020) зазначив, що посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не звільняє його від виконання зобов`язань щодо оплати, а правове обґрунтування позовних вимог є належним і беззаперечним; посилання відповідача на п. 2.2.20 Договору, є безпідставним оскільки даним пунктом Договору передбачено обов`язок саме споживача щодо порядку споживання теплової енергії, саме відповідач цей порядок не виконав та не вжив жодних заходів для своєчасного виконання умов Договору; укладення договору про погашення заборгованості, передбаченого п.3.1.2 Договору, це є правом, а не обов`язком позивача; відповідач не надав жодних доказів того, що він є неприбутковою організацією, а тому підстави для зменшення розміру пені відсутні (а.с.107-109).

Згідно ст.113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені,- встановлюються судом.

Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно даних офіційного сайту АТ "Укрпошта" відповідь на відзив відповідач отримав 03.03.2020. Отже, встановлений судом строк для подання заперечення закінчився до введення карантину за постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211.

Заперечення на відповідь відповідач суду не надав.

У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2020року даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М.

За ухвалою суду від 12.02.2020 відкрито провадження у справі № 917/220/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони суду не надали.

Про відкриття провадження у справі позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 13.02.2020 про вручення ухвали та поданими ними заявами по суті справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

В зв`язку з установленням карантину з 12.03.2020 на усій території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відпусткою судді, а також для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії (позивачем) та Дошкільним навчальним закладом /ясла-садок/ комбінованого типу №2 Кременчуцької міської ради Полтавської області (відповідачем) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1700 від 01.01.2010р. (далі - Договір; а.с.12-13).

Надалі Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" змінило свою назву на Публічне акціонерне товариства "Полтаваобленерго". Згідно рішення Загальних зборів від 17.04.2019 протокол № 21 Публічне акціонерне товариства "Полтаваобленерго" змінило свою назву на Акціонерне товариство "Полтаваобленерго", що підтверджується статутом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (а.с.58-60). Відповідні зміни зареєстровані у Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, у позивача - Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" та відповідача - Дошкільного навчального закладу /ясла-садок/ комбінованого типу №2 Кременчуцької міської ради Полтавської області наявні права і обов`язки, що виникли за договором на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1700 від 01.01.2010р.

Згідно п.7.10. Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010р. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Сторони доказів припинення договору не надали, отже договір є чинним.

Згідно п.1.1. Договору позивач, як теплопостачальна організація, зобов`язався надати відповідачеві (споживачу) вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Як свідчать матеріали справи на виконання умов Договору за період грудень 2018р. - квітень 2019р. позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 558190,26 грн.

Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії від 20.12.2018р., від 18.01.2019р., від 20.02.2019р., від 20.03.2019р., від 11.04.2019р. та відомостями про фактичні показники розрахункових приладів обліку теплової енергії за грудень 2018р. - квітень 2019р. (а.с.32-37).

Згідно п. 2.2.2 Договору відповідач зобов`язався оплачувати постачальнику вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного договору, згідно з умовами цього Договору та додатку до нього №4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію".

На оплату наданих послуг позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки за №№1700 від 20.12.2018р., від 18.01.2019р., від 20.02.2019р., від 20.03.2019р., від 11.04.2019р. Вказані рахунки були вручені відповідачу, що підтверджується виписками з книги вручення рахунків за період грудень 2018р. - квітень 2019р. (а.с. 20-31).

Згідно п.6.7 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. У разі зміни тарифів оплата "Споживачем" наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами з часу їх введення без змін інших умов договору.

В додатку № 4 до Договору визначено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання); (а.с.17).

Відповідач за отримані послуги за період грудень 2018р. - квітень 2019р. розрахувався повністю, сплативши 558190,26 грн., проте з простроченням платежу. Остання оплата боргу була зарахована на рахунок відповідача 12.09.2019, що підтверджується виписками з банківського рахунку від 12.09.2019 та розрахунком позивача (а.с.9, 38-40).

Факт поставки на вказану суму та прострочення оплати встановлено також рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.09.2019 у справі № 917/1238/19 між тими ж сторонами, яке набрало законну силу. При цьому, у справі № 917/1238/19 судом розглядалися вимоги про стягнення пені та 3 % річних, нарахованих до 03.06.2019 (а.с.50-57).

Позивач, посилаючись на прострочення термінів оплати вартості наданих послуг, заявив вимоги про стягнення 37515,77 грн. пені, нарахованої за період 04.06.2019р. - 11.09.2019р., 3272,68 грн. - 3 % річних за період 04.06.2019р. - 11.09.2019р. (а.с.9-10).

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі правовідносин з приводу на постачання теплової енергії в гарячій воді, обсяги та вартість поставленої за договором теплової енергії.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується факт порушення встановлених договором № 1700 від 01.01.2010 року строків розрахунків.

В п.4.2.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення. Такі ж умови узгоджені сторонами в п.6 Додатку № 4 до Договору.

На підставі цих положень позивач заявив вимоги про стягнення 35515,77грн. пені, нарахованої за період 04.06.2018р. - 11.09.2019р.

Судом встановлено, що позивачем терміни прострочення платежів визначені правильно, нарахування пені проведено у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України в межах шестимісячного строку, враховано обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ; розрахунок проведено правильно.

Заперечення відповідача проти позову судом відхиляються, оскільки відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов`язань за договором, та від відповідальності за невиконання цих зобов`язань. Посилання відповідача на п. 2.2.20 Договору, є безпідставним оскільки даним пунктом Договору передбачено обов`язок саме споживача щодо порядку споживання теплової енергії, саме відповідач цей порядок не виконав та не вжив жодних заходів для своєчасного виконання умов Договору; укладення договору про погашення заборгованості, передбаченого п.3.1.2 Договору, це є правом, а не обов`язком позивача.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 37515,77 грн. пені є правомірними.

Позивач подав клопотання про зменшення пеня на 90% посилаючись на те, що перерахування коштів, здійснюється через, що джерелами фінансування дошкільного закладу є кошти міського бюджету; розпорядником бюджетних коштів платежі здійснюються тільки в межах кошторисів витрат та бюджетних асигнувань; в зв`язку з відсутністю коштів у місцевому бюджеті відповідач не мав змоги вчасно розрахуватися з позивачем; борг вини не з вини відповідача.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за Договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, що відповідач сплатив часткову вартість теплової енергії, відповідач є некомерційним закладом, видом діяльності якого є дошкільна освіта, джерелами фінансування дошкільного закладу є кошти міського бюджету; розпорядником бюджетних коштів платежі здійснюються тільки в межах кошторисів витрат та бюджетних асигнувань, а також виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, справедливості, добросовісності та розумності, суд зменшує на 50 % належний до стягнення розмір пені за несвоєчасну проведену оплату послуг з постачання теплової енергії.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату послуг теплопостачання підлягають задоволенню частково у розмірі 18757,90 грн. В іншій частині - у стягненні пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

З огляду на вказану норму позивачем правомірно заявлено до стягнення 3272,68 грн. - 3 % річних за період 04.06.2019р. - 11.09.2019р.

Враховуючи викладене, ці позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору за платіжним дорученням від 24.01.2020р. № 758980 (а.с.7). Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 27.01.2020р. (а.с.67).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 252, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дошкільного навчального закладу /ясла-садок/ комбінованого типу №2 Кременчуцької міської ради Полтавської області (пр-т Свободи, буд.29, м. Кременчук, 39600; ідентифікаційний код 24827997) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022; ідентифікаційний код 00131819) 18757грн. 90коп. пені, 3272 грн. 68 коп. річних, 2102грн. 00 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (з врахуванням продовження такого строку на час дії карантину згідно положень п. 4розділу Х Прикінцевих положень ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області).

Дата складення повного судового рішення: 06.05.2020.

Суддя Т. М. Безрук