Ухвала суду № 89084166, 04.05.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"04" травня 2020 р. Справа № 911/1065/20

Суддя Христенко О.О., розглянувши матеріали

за позовом Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області

в інтересах держави в особі

1.Північного офісу Державної аудиторської служби України, м. Київ

2.Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства,

м. Київ

3. Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади, Київська обл., смт. Пісківка

до 1. Виконавчого комітету ради Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади, Київська обл., смт. Пісківка

2.Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАУЦ», Київська обл.,

м. Васильків

про визнання недійсним рішення, договорів та зобов`язання повернути грошові кошти в сумі 590 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 38-88-2088вих-20 від 23.04.2020 Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі 1. Північного офісу Державної аудиторської служби України; 2. Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства; 3. Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади до 1. Виконавчого комітету ради Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАУЦ» про визнання недійсним рішення, договорів та зобов`язання повернути грошові кошти в сумі 590 000,00 гривень.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закон України «Про прокуратуру» здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процессу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом (ч. ч. 1, 3 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, визначено що, здійснюючи моніторинг публічних закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Згідно з п. п. 3, 4, 9 ч. 4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (ч. 8 Положення № 43 від 03.02.2016).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17).

Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Отже, з урахуванням вище викладеного, у розумінні положень статей 73, 76, 77 ГПК України прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини здійснення ним повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Враховуючи наведене, заступнику керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області слід визначитись із суб`єктним складом учасників справи, щодо заявлення позову в інтересах держави в особі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Також, як зазначалось вище, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор повинен попередньо, до звернення до суду, направити повідомлення про звернення його з позовом відповідним суб`єктам, визначення ним позивачами.

До позовної заяви додано лист від 16.04.2020 (без вихідного номера) заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури до Північного офісу Державної аудиторської служби України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади про звернення до суду з позовною заявою в інтересах вказаних осіб.

Доказів направлення вказаного листа переліченим особам, в інтересах яких подається даний позов, до суду не надано.

Разом із позовною заявою вих. № 378-88-2088вих-20 від 23.04.2020 (вх. № суду 1078/20 від 27.04.2020) вказаний лист від 16.04.2020 прокурором позивачам направлено не було, оскільки такий документ відсутній в описах вкладення у цінний лист, які свідчать про направлення позовної заяви з додатками вказаним позивачам.

У п. 32 описів вкладення у цінні листи зазначено про направлення позивачам копій листів в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а саме № 11-39-1536вих-19 від 11.04.2019, № 38-69-5911вих-19 від 05.11.2019, № 38696884вих-19 від 20.12.2019, № 38-651943вих-20 від 13.01.2020 та № 38-69-5910вих-19 від 05.11.2019.

Однак, вказаними листами прокурор вимагав проведення ревізії, повідомлення про результати проведеної ревізії, про вжиті позивачами заходи. У вказаних листах прокурор не повідомляв відповідних суб`єктів, визначених позивачами, про звернення прокурора з позовною заявою до суду із визначенням їх позивачами.

Враховуючи вищевикладене, та виконання ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурором не надано доказів підтвердження факту направлення повідомлення про звернення його з цим позовом відповідним суб`єктам, визначених ним позивачами.

Як зазначалось вище, у постанові від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18 Верховний Суд зазначив, що прокурор повинен довести належними та допустимими доказами обставини здійснення ним повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені. Тобто зазначене повинно бути предметом дослідження.

Згідно з частиною першою ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Поряд з цим, суд звертає увагу прокурора на те, що згідно з частиною четвертою ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Постановив:

1. Позовну заяву Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області залишити без руху.

2. Запропонувати Заступнику керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області усунути недоліки позовної заяви № 38-88-2088вих-20 від 23.04.2020 шляхом подання до суду пояснень щодо представництва прокуратурою інтересів держави в особі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства; докази направлення відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором повідомлення про звернення його з цим позовом до суду відповідним суб`єктам, визначеним ним позивачами.

3. Запропонувати прокурору в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви.

4. Роз`яснити Заступнику керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, вимог цієї ухвали, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Ухвалу підписано 04.05.2020.

Суддя О.О. Христенко