Ухвала суду № 89083350, 30.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 квітня 2020 року Справа №160/337/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Волошина Андрія Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Сістар" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 оку позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Сістар" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 17 грудня 2019 року № 0010160506, № 0010191403, №0010201403, № 0010150506, № 0010211403.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Сістар" сплачену суму судового збору у розмірі 11185,50 грн.

22 квітня 2020 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката Волошина Андрія Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 19600 грн., понесених у зв`язку з розглядом даної справи.

Ухвалою суду від 24.04.2020 року заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

27 квітня 2020 року до суду відповідачем поданні заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правничу допомогу.

Згідно з приписами частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи викладене суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження.

Згідно зі статтею 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 даної статті передбачено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (частини 4 та 5 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що розгляд адміністративної справи №160/337/20 був призначений в порядку загального позовного провадження у підготовче засідання на 10.02.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10 березня 2020 року

В подальшому у зв`язку із надходженням 10 березня 2020 року від учасників справи клопотань та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, судом, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів, у зв`язку з чим судових дебатів у справі не було.

Відповідно до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Суд звертає увагу, що позивач та представник позивача не повідомили суд а ні під час підготовчого засіданн, а ні під час розгляду справи в порядку письмового провадження по суті про наявність судових витрат позивача на правничу допомогу, не надали доказів сплати витрат на правничу допомогу або про відсутність можливості надати докази до прийняття рішення в справі.

Суд зазначає, що недодержання процесуальної умови - обов`язкового повідомлення суд про наявність витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів по справі, в даному випадку до вирішення справи по суті, - унеможливлює задоволення заяви позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.11.2018 року у справі №820/1242/18, надане суду пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України право ухвалити додаткове рішення у разі, якщо ним не вирішено питання про судові витрати, поширюється на ситуації, коли суд відповідної інстанції повинен вирішити це питання в установлених процесуальним законом випадках і не здійснив цього під час ухвалення судового рішення. При цьому, Верховний Суд наголосив на тому, що додаткове судове рішення є невід`ємною частиною основного судового рішення та не може змінювати його змісту.

Таким чином, у цій справі суд мав можливість вирішити питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу додатковим рішенням, якщо б вимоги про їх стягнення були заявлені до ухвалення рішення по суті позовних вимог із наданням відповідних доказів, або за умови виконання позивачем/представником позивача приписів частини 3 статті 143 КАС України щодо повідомлення про наявність поважних причин, що унеможливлюють подання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.

Так, визначальною умовою для можливості ухвалити додаткове судове рішення щодо відшкодування судових витрат, в даному випадку на правничу допомогу, має бути наявність відповідної заяви позивача та відповідних доказів, які подані до закінчення судових дебатів у справі. Зазначення позивачем в позовній заяві про вирішення питання щодо розподулу судових витрат, без подання доказів на підтвердження вказаних витрат (договір, опис робіт), не може розглядатись як заява про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення в розумінні ч. 7 ст. 139 КАС України.

Оскільки позивачем не було заявлено про витрати на правничу допомогу до ухвалення рішення по суті позовних вимог та не надано відповідних доказів, а також не повідомлено суд про наявність поважних причин, що унеможливлюють подання доказів, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат, відповідно таке питання не було предметом розгляду під час прийняття рішення, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для винесення додаткового судового рішення та необхідність залишення заяви представника позивача без розгляду, оскільки поважних причин пропуску строку на подання заяви та доказів у відповідності до частини 7 статті 139 КАС України, суду не надано.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.139,143, 241, 243, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Волошина Андрія Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат у справі № 160/337/20 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.О. Коренев