Ухвала суду № 89081191, 05.05.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2114/20

Провадження № 1-кп/645/618/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2020 року Судова колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В., суддів - Горпинич О.В., Сілантьєвої Е.Є.,

за участю секретаря – Бережної А.М.,

за участю прокурора – Таран А.В.

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - Коваль А.П., Малойван Є.І.,

потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши в підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и ла:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

15 квітня 2020 року ухвалою судової колегії призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження не заперечували щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Судова колегія, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, виходячи з наступного.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, кримінальне провадження підсудне Фрунзенському районному суду м. Харкова.

Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Згідно матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 березня 2020 року стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 травня 2020 року включно.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з посиланням на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачені можуть: переховування від суду, впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інший злочин, оскільки офіційно не працюють, законних засобів для існування не мають, а отже, маються достатні підстави вважати, що обвинувачені при застосуванні більш м"якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у подальшому можуть продовжити вчиняти нові злочини.

В підготовче судове засідання цивільний позивач ОСОБА_4 не з`явився, надав заяву з проханням проводити підготовче судове засідання за його відсутності.

В підготовчому судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 потерпілий ОСОБА_3 підтримав, щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 потерпілий покладався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу, зазначиши, що він не має наміру впливати на потерпілих та свідків, приховуватись від суду. Також зазначив, що має сім"ю, двох дітей, які потребують його допомоги, тому просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Коваль А.П. в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт, посилаючись на, що на даний час відпала потреба у застосуванні саме такого виду запобіжного заходу, оскільки ризиків, що обвинувачений може впливати на свідків, потерпілих чи сховати або спотворити будь-яку річ чи документи, які мають істотне значення для вирішення кримінальної справи відсутні, оскільки на даний час досудове слідство по справі закінчене, матеріальну і моральну шкоду потерпілим відшкодовано в повному обсязі. Також зазначає, що ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв"язки: має у власності квартиру, одружений, має двох дітей, має позитивну характеристику за місцем проживання та від органу пробації. В сукупності наведених обставин, просив суд задовольнити клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Малойван Є.І. в підготовчому судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу, зазначиши, що обвинувачений не має наміру впливати на потерпілих та свідків, приховуватись від суду, наявність ризиків не доведена, також зазначили, що обвинувачений має родину, дітей, тому просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Судова колегія, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Коллегія суддів, вислухавши учасників процесу, дослідивши надані суду характеризуючі дані обвинувачених, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, вирішуючи питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку тримання під вартою, виходить з необхідності уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, можливість впливати на свідків та потерпілого, враховуючи, що ані потерпілий, ані свідки ще не були допитані в судовому засіданні, та вчиняти інші кримінальні правопорушення, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового строку, а ОСОБА_2 вважається не судимим в силу ст. 89 КК України.

Також колегія суддів враховує тяжкість обвинувачення та покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними у інкримінованих злочинах, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину проти власності, та особливо тяжкого злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, що у сукупності з іншими обставинами справи дають підстави вважати, що лише тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам та, з урахуванням положень ст. 183 КПК України, виключає можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо даних осіб.

З огляду на суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, приймаючи до уваги, що ризики, які були підставою для обрання останнім запобіжного заходу, на теперішній час не зникли та жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , судова колегія приходить до висновку про продовження застосування обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 314-316 КПК України, судова колегія -

п о с т а н о в и л а:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Фрунзенського районного суду м. Харкова на 15 травня 2020 року о 11 годині 00 хвилин.

В судове засідання викликати осіб згідно обвинувального акта.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , та його захисника Коваль Анатолія Павловича про зміну запобіжного заходу - відмовити.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Малойвана Євгена Ігоровича про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 02 липня 2020 року.

Копію ухвали направити до Харківського слідчого ізолятора для відома.

Ухвала в частині продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд міста Харкова протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченими - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Головуючий суддя - І.В. Ульяніч

Судді - О.В. Горпинич

Е.Є. Сілантьєва