Рішення № 89081064, 05.05.2020, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/450/19

Провадження № 2/617/59/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2020 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Борщ Л.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

та представника третьої особи - Єліференка В . В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вовчанську Харківської області у загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, треті особи - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, як орган опіки та піклування та Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області, як орган опіки та піклування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що у період з жовтня 2015 року по жовтень 2018 року вона перебувала із ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах, від яких мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До другої половини січня 2019 року ОСОБА_2 за спільною згодою відвіз сина до себе у с. Новоолександрівка Вовчанського району Харківської області, з метою, щоб дитина тиждень поспілкувалась із дідом та бабою. В подальшому ОСОБА_2 відмовився повертати ОСОБА_5 та сказав, що він буде проживати із ним.

Зазначає, що найкращим інтересам ОСОБА_5 буде визначення його місця проживання із нею у м. Харкові, а ніж із батьком у с. Новоолександрівка. Вона проживає у двокімнатній квартирі, облаштованій відповідними умовами для проживання, разом із матір`ю ОСОБА_6 , яка надає допомогу у вихованні дитини. Просила визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_7 разом із матір`ю ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 768 грн. 00 коп.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові. Пояснила, що вона зареєстрована та постійно проживає у двокімнатній квартирі у м. Харкові. На теперішній час разом із нею проживають її мати ОСОБА_6 та син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У вихованні дітей їй постійно допомагає її мати, яка отримує пенсію. На теперішній час вона працює розповсюджувачем державних лотерей за цивільно-правовим договором, отримує заробітну плату, також вона отримує аліменти на утримання сина ОСОБА_5 від ОСОБА_2 З народження ОСОБА_9 проживав разом із нею у м. Харкові до листопада 2017 року. В період з листопада 2017 року по листопад 2018 року ОСОБА_9 проживав разом із батьком у с. Новоолександрівка, а з листопада 2018 року по січень 2019 року знов проживав із нею у м. Харкові. ОСОБА_5 перебуває на обліку у медичному закладі у м. Харкові, оскільки має вади серця. З того часу, як ОСОБА_9 проживає разом із батьком у с. Новоолександрівка, вона з дитиною не спілкувалась та її не відвідувала, оскільки транспортне сполучення та телефонний зв`язок між м. Харковом та с. Новоолександрівкою Вовчанського району - ускладнені. Ніяких перешкод у спілкуванні з дитиною, їй ніхто не чинить.

Відповідач під час судового розгляду позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Пояснив, що вони із ОСОБА_1 мають спільного сина ОСОБА_5 , який з січня 2019 року проживає разом із ним по АДРЕСА_2 . В будинку також проживають його батьки, які є пенсіонерами та постійно допомагають йому у вихованні сина. Будинок є п`яти кімнатним, обладнаний санвузлом. Для дитини здійснені всі необхідні умови для проживання. За місцем проживання він відвідує дитячий садок. Він працює у ВК № 43 та має постійний дохід. Дитину він забрав у січні 2019 року до себе за згодою із ОСОБА_1 . За час проживання сина у м. Харкові, він став замкнутим. Зазначає, що найкращі умови для проживання ОСОБА_5 є саме із ним. Жодних перешкод у спілкуванні сина ОСОБА_5 із матір`ю ніхто не чинить.

Представник третьої особи - Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, сповіщався судом про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи Вовчанської районної державної адміністрації просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що було здійснено обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 , було встановлено, що для проживання ОСОБА_5 створені всі необхідні умови. Власник будинку - батько відповідача та відповідно дідусь ОСОБА_5 не заперечував проти проживання у будинку онука.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, представника третьої особи Вовчанської районної державної адміністраціїта дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як встановлено під час судового розгляду та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

ОСОБА_10 з травня 2016 року по листопад 2017 року проживав у кв. АДРЕСА_1 , з листопада 2017 року по листопад 2018 року проживав у буд. АДРЕСА_2 , з листопада 2018 року по січень 2019 року у кв. АДРЕСА_1 , а з січня 2019 року по теперішній час у буд. АДРЕСА_2 .

Малолітній ОСОБА_10 з 04.12.2018 року по 02.01.2019 року відвідував групу загального розвитку № 2 закладу дошкільної освіти № 160 комбінованого типу Харківської міської ради (а.с. 57), а з 11.04.2019 року по теперішній час відвідує Новоолександрівський дошкільний заклад (ясла-садок) «Сонечко» Новоолександрівської сільської ради Вовчанського району Харківської області (а.с. 35).

ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживає у двокімнатній кв. АДРЕСА_1 (а.с. 8). Також зареєстровані мати ОСОБА_6 , син ОСОБА_11 та син ОСОБА_12 (а.с. 59). Право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_13 (а.с. 9).

З 19 листопада 2018 року ОСОБА_2 сплачує аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5 (а.с. 10).

ОСОБА_1 працює за цивільно-правовим договором у ТОВ «Тераголд», за 2018 рік отримала дохід у розмірі 2640 грн. 20 коп. (а.с. 11).

ОСОБА_6 є пенсіонером, за період з травня 2018 року по квітень 2019 року отримала пенсійні виплати у розмірі 21655 грн. 40 коп. (а.с. 19).

ОСОБА_2 зареєстрований та постійно проживає у п`яти кімнатному будинку АДРЕСА_2 (а.с. 54). Зареєстровані його батько ОСОБА_14 та мати ОСОБА_15 , у будинку проживає ОСОБА_10 (а.с. 76). Власником будинку є ОСОБА_14 (а.с. 51-53).

ОСОБА_2 проходить службу в державній установі «Харківська виправна колонія (№ 43)» (а.с. 46), за період з лютого 2019 року по липень 2019 року отримав грошове забезпечення у розмірі 40698 грн. 16 коп. (а.с. 47).

ОСОБА_15 є пенсіонером, за період з січня 2019 року по червень 2019 року отримала пенсійні виплати у розмірі 15313 грн. 75 коп. (а.с. 48).

ОСОБА_14 є пенсіонером, за період з січня 2019 року по червень 2019 року отримав пенсійні виплати у розмірі 11440 грн. 30 коп. (а.с. 49).

Вказані обставини визнані сторонами у справі, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зі статтею 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За частинами першою, другою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав на те, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 Рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.

У рішенні ЄСПЛ в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13) Суд вказав на необхідність дослідження питання захисту і безпеки дитини (пункт 79); ризиків безпеки дитини під час проживання з матір`ю (пункт 82); дослідження стабільності середовища дитини для забезпечення її найкращих інтересів (пункти 83-84).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц зазначила, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага, в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини, приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи вимоги статті 51 Конституції України, статей 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, статті 7 СК України, а також положення прецедентної практики Європейського суду з прав людини, при вирішенні справи, зокрема, про визначення місця проживання дитини встановлення обставин, які, на думку суду, забезпечують найкращі інтереси дитини та зазначення указаних обставин у відповідному рішенні є обов`язком суду.

Суд звертає увагу, що при обстеженні умов проживання у кв. АДРЕСА_1 було встановлено відсутність дитячих речей та іграшок, про що зазначено у акті від 04.06.2019 року (а.с. 59).

Натомість, при обстеженні умов проживання у буд. АДРЕСА_2 були встановлені добрі умови проживання - пічне опалення, водопостачання, ванна кімната, необхідні меблі та побутова техніка. Для виховання та розвитку дитини створені відповідні умови - наявні ліжко, іграшки, одяг, взуття, продукти харчування. ОСОБА_2 веде добропорядний спосіб життя, займається вихованням сина ОСОБА_5 (а.с. 76).

Згідно висновку Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 23.04.2019 року про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_7 , під час обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_2 було встановлено, що він мешкає разом зі своїми батьками та малолітнім сином ОСОБА_5 . В будинку створені належні умови проживання для малолітньої дитини. ОСОБА_2 має достатній дохід для утримання малолітнього сина. Встановлена доцільність визначення місця проживання ОСОБА_7 разом із батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 34).

Суд звертає увагу, що малолітній ОСОБА_9 тривалий час - з січня 2019 року постійно проживає разом із батьком, а з квітня 2019 року відвідує навчальний заклад у с. Новоолександрівка Вовчанського району Харківської області. Як зазначила під час судового розгляду позивач, з січня 2019 року вона не спілкувалась із сином ОСОБА_5 , хоча жодних перешкод з боку відповідача та його батьків не існує.

ОСОБА_2 за місцем проходження служби характеризується з позитивного боку (а.с. 46). Судом не встановлено будь-яких протипоказань медичного характеру, які б перешкоджали йому виконувати свої батьківські обов`язки відносно сина ОСОБА_5 .

ОСОБА_14 , як власник будинку АДРЕСА_2 оформив відповідну заяву, що не заперечує проти проживання малолітнього онука в його будинку (а.с. 75).

Таким чином, суд приходить до висновку, що на час вирішення справи проживання малолітнього ОСОБА_5 з батьком якнайкраще забезпечить його інтереси.

При цьому, суд разом із матеріально-побутовими умовами проживання батьків, враховано вік, психологічний стан та потреби малолітнього ОСОБА_7 .

Суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд вважає, позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, суд покладає судовий збір на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, треті особи - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, як орган опіки та піклування та Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області, як орган опіки та піклування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Строк на подання апеляційної скарги продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Вовчанський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , іден. номер НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , іден. номер НОМЕР_2 .

Третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, адреса місця знаходження: м. Харків, вул. Чернишевського, 55, ЄДРПОУ 26489104.

Третя особа - Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області, адреса місця знаходження: Харківська обл., м. Вовчанськ, вул. Соборна, 73, ЄДРПОУ 04059473.

Суддя -