Ухвала суду № 89080998, 05.05.2020, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 621/309/14-к

провадження № 1-кп/610/4/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2020 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: - судді Тімонової В.М.,

за участі секретаря Косолапової Ю.А.,

прокурора Гетьмана С.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Татьянка А.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2013 за №12013220300001449 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

28.10.2016 відповідно до ухвали апеляційного суду Харківської області від 18.10.2016 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, надійшло до Балаклійського районного суду Харківської області для розгляду.

Ухвалою судді від 31.10.2016 зазначене кримінальне провадження призначено в підготовче судове засідання.

22.11.2019 ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області Шубу О.М. оголошено в розшук та надано дозвіл на затримання з метою приводу в судове засідання для вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

05.05.2020 ОСОБА_1 було затримано, про що свідчить протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05 травня 2020 року.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_2 обгрунтовано обвинувачується у десяти епізодах крадіжок, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаних з проникненням у приміщення. Під час досудового розслідування було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який було продовжено під час судового розгляду Зміївським районним судом Харківської області. Внаслідок неодноразових неявок та ухилення від суду ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 30.12.2014 року оголошено в розшук. Кримінальне провадження було передано до Балаклійського районного суду Харківської області, який також оголосив обвинуваченого в розшук в зв`язку з його неявкою.

На теперішній час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, не працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків, має незадовільний матеріальний стан і відсутність законних джерел до існування, які вказують на наявність ризиків переховування від суду та ризику вчинення інших злочинів. Порушення ним умов домашнього арешту свідчать про неможливість застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачений та його захисник просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд приходить до наступного.

Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

В силу ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Суд погоджується з клопотанням прокурора щодо існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор: обвинувачений може здійснити спроби переховуватися від суду та по факту вже переховується від нього, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків, законних джерел існування та має незадовільний матеріальний стан, інкримінується вчинення десяти епізодів тяжкого злочину, що свідчить про його значний кримінальний досвід.

Переконання про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам ґрунтується на: тяжкості злочину і тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується, так як ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та порушення ним вже застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Отже, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В силу ч.5 ст. 182 та ч.3 ст. 183 КПК України суд визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 182-183, 314-316, 371, 372 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, до 03 липня 2020 року.

Визначити суму застави у розмірі 63 060 грн. (шістесят три тисячі шістдесят гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок: отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; розрахунковий рахунок: НОМЕР_1 ; призначення платежу: (застава, справа № __, обвинувачений___ (прізв., ініціали), платник ___ (прізв., ініціали) (Балаклійський районний суд Харківської області).

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт;

5) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Виконання ухвали покласти на Балаклійський ВП ГУНП в Харківській області

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи з дня її винесення.

Суддя