Рішення № 89079878, 05.05.2020, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/178/20

Провадження № 2/353/152/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2020 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н.І.,

з участю секретаря судового засідання - Кулика А.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тлумацької міської ради об`єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

04.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тлумацької міської ради об`єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 . Свої вимоги обґрунтовував тим, що його батькові ОСОБА_2 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за вищевказаною адресою. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому на день смерті майно. Після смерті батька він фактично прийняв спадщину, так як вступив в управління спадковим майном (проводив похорон батька, доглядає та обслуговує будинок). Однак в нотаріальному порядку йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки свідоцтво про право власності на житловий будинок було видане та зареєстроване після смерті батька ОСОБА_2 .

У зв`язку з вищевказаним, позивач просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, однак 01.04.2020 року на адресу суду надіслав заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просив його задоволити та справу розглянути у його відсутності.

Представник відповідача - Тлумацької міської ради об`єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області в підготовче судове засідання не з`явився, однак через канцелярію суду подав заяву, в якій вказав, що заперечень проти позову немає, позов визнає у повному обсязі та просив справу розглянути у його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав:

Судом встановлено, що згідно свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 05.06.1997 року, виданого виконавчим комітетом Тлумацької міської Ради народних депутатів, ОСОБА_2 (батько позивача) на праві особистої власності належав в цілому житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 19-20). Рішенням Тлумацької міської ради Івано-Франківської області № 104 від 27.04.2012 року змінено номер житлового будинку по АДРЕСА_1 з НОМЕР_2 на НОМЕР_3 , у зв`язку з проведеною інвентаризацією господарств (а.с. 24). Відповідно до копії Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 34723718 від 05.07.2012 року ОСОБА_2 (батько позивача) на праві приватної власності належить домоволодіння по АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності Тлумацької міської ради №б/н від 05.06.1997 року (а.с. 18). Згідно копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 28.04.2012 року житловий будинок, господарські будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 , побудовані у період з 1991 року по 2006 рік (а.с. 13-16).

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 22).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (батько позивача) помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 21).

Згідно ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 р.), який діяв на момент смерті спадкодавця - ОСОБА_2 , для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважались: факт вступу спадкоємця в управління або володіння спадковим майном чи подача спадкоємцем заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

ОСОБА_1 (позивач) прийняв спадщину в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , оскільки вступив в управління спадковим майном батька, що підтверджується довідками Тлумацької міської ради об`єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області №№ 849, 852, 850 від 30.05.2019 року (а.с. 59, 59 зворот, 60) та копією будинкової книги № 297 для прописки громадян (а.с. 7-16).

Дані обставини підтверджуються копією спадкової справи № 118/2012 від 20.04.2012 року, заведеної Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області після смерті ОСОБА_2 (батько позивача) (а.с. 44-71), з якої вбачається, що ОСОБА_1 (позивач) є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, інших спадкоємців в порядку спадкування за законом чи за заповітом немає. Мати позивача ОСОБА_3 20.04.2012 року звернулася до Тлумацької державної нотаріальної контори із заявою, в якій вказала, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1 , є особистою (приватною) власністю її померлого чоловіка, на які вона не претендує та не заперечує, щоб свідоцтво про право на спадщину було видано на ім`я їхнього сина - ОСОБА_1 (позивач), 1963 р.н. (а.с. 50).

Отже, на момент звернення до суду ОСОБА_1 (позивач) правомірно претендує на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому, розташованими по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 .

Позивачу в нотаріальному порядку відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , які залишились після смерті його батька ОСОБА_2 , оскільки свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, видане виконавчим комітетом Тлумацької міської ради народних депутатів 05.06.1997 року та зареєстроване в Івано-Франківському бюро технічної інвентаризації 18.06.1997 року, тобто після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій, виданою державним нотаріусом Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Васильєвою Н.М. за № 737/02-31 від 20.11.2019 року (а.с. 2).

Відповідно до повідомлення Тлумацької міської ради об`єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області № О-889 від 20.12.2019 року чинним законодавством України не передбачено можливості скасування органом місцевого самоврядування свого рішення, на підставі якого видано свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок та внесені дані у реєстр прав власності на нерухоме майно. Порядок спадкування майна після померлої особи, передбачений гл. 84-90 ЦК України та не може здійснюватися шляхом анулювання міською радою свого рішення (а.с. 23).

Зазначені обставини перешкоджають позивачу ОСОБА_1 належним чином оформити право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При такому вирішенні позову, враховуючи те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу ОСОБА_1 слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 1044,95 грн.

На підставі ст.ст. 548, 549, 553 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст.ст. 316-319, 391, 392, 1216 - 1222, 1268 ЦК України (в редакції 2003 року), керуючись ст. ст. 13, 82, 141, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 .

Повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованому по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , сплачений ним по квитанції № ПН1431283 від 04.03.2020 року судовий збір в розмірі 1044 (Одна тисяча сорок чотири) гривні 95 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальний строк, визначений ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України для апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

ГоловуючийН. І. Лущак