Рішення № 89075479, 04.05.2020, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/5221/19

Провадження № 2/661/137/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року

Новокаховський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді: Бойко М.Є.,

за участю секретаря: Антоненко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Нова Каховка, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором від 29.12.2010 року в сумі 120791,53 грн., посилаючись на порушення боржницею своїх зобов`язань за даним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 29.12.2010 року, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачкою був укладений договір б/н шляхом підписання останньою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном його повернення, що відповідає строку дії картки. Своїм підписом відповідачка підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають договір про надання банківських послуг.

Проте, ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконувала, на вимоги про погашення заборгованості не реагувала, унаслідок чого, станом на 30.09.2019 року, за нею утворилась заборгованість, в зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду та просить стягнути з відповідачки частину її боргу, а саме: 120791,53 грн., який складається з: 581,00 - заборгованості за кредитом, 120210,53 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 29.12.2010 року по 31.10.2018 року.

Посилаючись на вищевикладене, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою судді від 24.03.2020 року позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву, в якій просив суд позовні вимоги задовольнити, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, відзиву на позов не надала.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачкою відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, на підставі ст. 280 ЦПК України та зі згоди позивача суд вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи. Крім того, суд вважає можливим, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" є правонаступником прав та обов`язків публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", у зв`язку з чим, на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 21.05.2018 року було змінено найменування з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", про що зазначено у п.1.7. Статуту АТ КБ "ПриватБанк".

Позивач у своїй позовній заяві зазначив, що 29.12.2010 року, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачкою був укладений договір № б/н, шляхом підписання ОСОБА_1 . анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки .

Згідно інформації, викладеній в цій заяві, відповідачка підтвердила, що вона погоджується із тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Банк, звертаючись до суду з позовом, надав, крім заяви від 29.12.2010 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанку», яка підписана відповідачкою, розрахунок заборгованості за договором № б/н від 29.12.2010 року, а також витяг з Тарифів банку та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/terms.

Згідно наданого банком розрахунку, заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором станом на 30.09.2019 року дорівнює 230229,72 грн. , проте, позивач просить стягнути з відповідачки частину зазначеного боргу, а саме: 120791,53 грн., яка складається з: 581,00 - заборгованості за кредитом, 120210,53 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, за період з 29.12.2010 року по 31.10.2018 року.

Заяву від 29.12.2010 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «Приватбанку», яка підписана відповідачкою, розрахунок заборгованості за кредитним договором, з якого вбачається, що позичальниця користувалась грошима та частково сплачувала заборгованість, суд вважає достатніми доказами для підтвердження того, що між сторонами виникли кредитні правовідносини та факту отримання відповідачкою кредиту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Саме такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17.

АТ КБ «Приватбанк», пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив окрім заборгованості за кредитом, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по відсоткам за користування кредитом .

Як вбачається із матеріалів справи, в анкеті-заяві від 29.12.2010 року, за якою відповідачка отримала кредит, не міститься строку повернення кредиту (користування ним), відсутні домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, не зазначені умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів), інших сум за порушення зобов`язання, прострочення його виконання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг у Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Враховуючи, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на сайті:https://privatbank.ua/terms/pages/70/, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідачки, яка внаслідок відсутності в судовому засіданні не могла підтвердити чи визнати умови укладеного з банком договору, їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного сторонами 29.12.2010 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови цього договору.

При цьому, згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відтак, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідачки на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період 29.12.2010 року по 31.10.2018 року у сумі 120210,53 грн. необхідно відмовити.

Щодо іншої заборгованості (тіло кредиту), то суд вважає, що належними та допустимими доказами позивачем підтверджено отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірах, зазначених у виписці банку по заборгованості відповідачки, а тому на користь позивача з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №б/н від 29.12.2010 року в сумі 581,00 грн.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню також судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 9,24 гривень .

На підставі ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором від 29.12.2010 року в сумі 581,00 - заборгованості за кредитом та судові витрати у сумі 9,24 грн., а всього - 590,24 коп. (п`ятсот дев`яносто гривень 24 коп.).

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог, встановлених ст.353-356 ЦПК України.

Ознайомитись з текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair/sud2117.

Суддя М. Є. Бойко