Ухвала суду № 89072866, 30.04.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8798/17

Провадження № 2-з/522/244/20

УХВАЛА

30 квітня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні заяву про призначення експертизи та забезпечення доказів у цивільній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси з 15 травня 2017 року знаходиться справа за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Приморським районним судом м. Одеси 21.07.2017 року по зазначеній справі винесено заочне рішення, яке у подальшому ухвалою суду від 25.10.2017 року було скасовано та справу призначено до розгляду у загальному порядку.

Розгляд справи, призначений на 12.12.2017 року, після дачі представниками сторін пояснень по суті справи, був відкладений на 15.02.2018 року за клопотання представника відповідача.

До суду 15.02.2018 року від відповідача надійшов відзив на позов (т.1.а.с.136-138),, у якому також було заявлено про застосування до спору строків позовної давності.

15.02.2018 року за клопотання сторін розгляд справи був відкладений на 29.03.2018 року.

28.03.2018 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача (т.1, а.с.146-157, а.с.168-200).

Розгляд справи, призначений 29.03.2018 року, був відкладений на 22 травня 2018 року у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою суду від 22.05.2018 року у задоволенні клопотання представника відповідача – ОСОБА_2 (діючої по ордеру серії ОД №210447 від 15.02.2018 року) про об`єднання позовів було відмовлено.

Розгляд справи 22.05.2018 року був відкладений на 13.06.2018 року у зв`язку з неявкою сторони відповідача.

До суду 13.06.2018 року надійшло клопотання від представника відповідача – Шляпіної ОСОБА_3 (діючої по ордеру серії ОД №210447 від 15.02.2018 року), згідно якого просила зупинити розгляд даної справи до набрання законної сили рішенням суду, ухваленим по справі №522/5260/18 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приват Банк» про визнання розрахунку по кредитному договору недійсним. Дане питання просила вирішити за її відсутності.

Ухвалою суду від 13.06.2018 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі було відмовлено. Розгляд справи було віддалено на 20.09.2018 року.

20.09.2018 р. розгляд справи був відкладений на 15.11.2018 р. у зв`язку з неявкою сторони відповідача.

До суду 10.10.2018 року надійшла уточнена позовна заява АК КБ «Приватбанк», згідно якої просили стягнути із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.10.2012 року станом на 31.03.2017 року у розмірі 30 710,19 грн. (т.2, а.с.2-8).

15.11.2018 р. розгляд справи був відкладений на 30.01.2019р. у зв`язку з неявкою сторін.

30.01.2019 року до суду надійшло клопотання відповідачки про призначення по справі судової економічної експертизи, проведення якої просила доручити експертам ОНДІСЕ.

Ухвалою суду від 15.02.2019 року у задоволенні заяви представника відповідача про призначення судової економічної експертизи відмовлено. У клопотанні про витребування доказів відмовлено.

11.07.2019 року електронною поштою надійшов до суду сканований документ, а саме заява про призначення експертизи та забезпечення доказів, відповідно якого адвокат Сидорук Д.С. просила постановити ухвалу, якою призначити судову-економічну експертизу та постановити ухвалу, якою забезпечити докази шляхом їх витребування у позивача ПАТ КБ «Приватбанк», а саме оригіналу кредитної справи за договором б/н від 03.10.2012 року, укладеного із ОСОБА_1 , докази відкриття карткового рахунку і видачі карти їй, виписку з рахунку позичальника.

Ухвалою суду від 11.07.2019 року заяву від 11.07.2019 року повернуто заявнику.

18.07.2019 року до суду подано заяву про призначення експертизи та забезпечення доказів, відповідно якого адвокат Сидорук Д.С. просила постановити ухвалу, якою призначити судову-економічну експертизу та постановити ухвалу, якою забезпечити докази шляхом їх витребування у позивача ПАТ КБ «Приватбанк», а саме оригіналу кредитної справи за договором б/н від 03.10.2012 року, укладеного із ОСОБА_1 , докази відкриття карткового рахунку і видачі карти їй, виписку з рахунку позичальника.

Ухвалою суду від 23.07.2019 року у задоволенні заяви представника відповідача – адвоката Сидорук Д.С. про призначення експертизи та забезпечення доказів відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Сидорук Д.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2019 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07.04.2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Сидорук Д.С. задоволено частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2019 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання про призначення у справі експертизи та витребування доказів.

29.04.2020 року до суду надійшла заява про призначення експертизи та забезпечення доказів вдруге, відповідно якої представник ОСОБА_1 – адвокат Сидорук Д.С. просила : призначити судову-економічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: 1) Який розмір заборгованості позичальника ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу), згідно з умовами укладеного кредитного договору б/н від 03.12.2012 року між банком та відповідачем, є станом на момент пред`явлення цього позову? 2) Чи вірно було здійснено нарахування банком відсотків за кредитним договором за вказаним договором у відповідності до вимог Положення про кредитування банку ПАТ КБ «Приватбанк» та закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність»? Також представник просив забезпечити докази, шляхом їх витребування у позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», а саме: оригінали кредитної справи за договором б/н від 03.10.2012 року, укладеного із ОСОБА_1 , докази відкриття рахунку і видачі картки їй, виписку з рахунку позичальника. Також просила розглянути дане клопотання за відсутності відповідачки та її представника.

Представник позивача – ОСОБА_4 29.04.2020 року, в судове засідання не з`явилась, проте надала письмову відповідь на заяву про призначення експертизи та забезпечення доказів, відповідно якої просила відмовити у задоволенні заяви у зв`язку з тим, що копія-анкети-заяви, яка завірена належним чином, міститься в матеріалах справи, так само як і виписка по рахунку. Крім того, розрахунок заборгованості раніше вже оскаржувався відповідачкою. Постановою апеляційного суду Одеської області по справі №522/5260/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання розрахунку по кредитному договору недійсним – відмовлено. Тобто, судом вже встановлено правомірність розрахунку.

В судове засідання 29.04.2020 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 30.04.2020 року.

Дослідивши подане клопотання, суд приходить до наступного.

Як вбачається з положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За правилом ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно ст. 84 ЦПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Згідно частин 1,3 статті 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права, у відповідності до 2 постанови пленуму ВСУ N 8 від 30.05.97 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», вбачається, що неприпустимо призначати експертизу у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Визначення питань, які ставляться перед експертом, повинно здійснюватися з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України.

Неприпустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Суд вбачає, що предметом спору є вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором (заявка-анкета) станом на 31.03.2017 року у розмірі 30260,19 грн. Сторонами станом на 15.02.2019 року були надані відповідні пояснення в заявах по суті: надано відзив, відповідь на відзив та 12.12.2017р. сторони по справі надали суду свої пояснення по суті справи.

Аналізуючи заявлені питання до експерта, суд вважає, що заява в частині призначення експертизи не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Перше питання представника відповідача викладено наступним чином: «Який розмір заборгованості позичальника ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу), згідно з умовами укладеного кредитного договору б/н від 03.12.2012 року між банком та відповідачем, є станом на момент пред`явлення цього позову?» Суд вважає, що дане питання неможливо поставити експерту, з огляду на те, що матеріали справи не містять умови укладеного кредитного договору б/н від 03.12.2012 року, оскільки ОСОБА_1 підписала анкету-заяву №б/н від 03.10.2012 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (т.1 а.с. 5), також в матеріалах справи наявна анкета-заява про приєднання к Умовам та Правилам надання банківських послуг в ПриватБанку від 21.10.2015 року (т.1 а.с. 110) без підпису відповідачки, Також в матеріали справи долучено оригінал картки яку надав відповідачці банк (т. 1 а.с. 139), отже доказів у вигляді підписаних обома сторонами щодо умов кредитного договору матеріали справи не містять, а факт отримання банківської картки відповідачкою не заперечується, тобто окрім розрахунку заборгованості відсутні об`єкт порівняльного дослідження (узгоджені сторонами умови надання кредиту) .

Крім того заявлене питання щодо встановлення розміру заборгованості станом на пред`явлення позову не входить до предмету доказування, оскільки відповідно позову та розрахунку позивача, ним пред`явлена вимога щодо стягнення заборгованості станом на 31.03.2017 року. У зв`язку з чим суд вважає. що таке поставлене питання до експерта виходячи з предмету позову не підлягає задоволенню.

З приводу другого питання, а саме: «Чи вірно було здійснено нарахування банком відсотків за кредитним договором за вказаним договором у відповідності до вимог Положення про кредитування банку ПАТ КБ «Приватбанк» та Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність»?»:

Судом встановлено, що матеріали справи не містять вказаного в питанні Положення про кредитування банку ПАТ КБ «Приватбанк», крім того представник не зазначив конкретно якої самої норми закону необхідно перевірити правильність нарахування банком відсотків за кредитом.

Також судом встановлено, що Постановою апеляційного суду Одеської області по справі №522/5260/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання розрахунку по кредитному договору недійсним – відмовлено, а отже обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України), з огляду на це дане питання не підлягає з`ясуванню.

Отже, зважаючи на предмет позову та підстави, з яких він заявлений, вимоги чинного процесуального законодавства (ст.76, ч.2 ст.102 ЦПК України), строки розгляду даної справи, а також те, що сторонами надані заяви по суті справи, суд вважає, що відсутні підстави для призначення заявленої представником відповідача судової експертизи.

Крім того суд вважає, що не має підстав для задоволення вимоги про забезпечення доказів шляхом їх витребування у позивача ПАТ КБ «Приватбанк», а саме оригіналу кредитної справи за договором б/н від 03.10.2012 року, укладеного із ОСОБА_1 , докази відкриття карткового рахунку і видачі карти їй, виписку з рахунку позичальника, оскільки в матеріалах справи така виписка наявна з 01.09.2006р. (а.с.72) та належним чином засвідчена копія анкети-заяви (а.с.108-110 т.1) (а.с.86-107 т.1, а.с.192- 196т.1).

Керуючись ст.ст.3-12, 72 ,76, 84, 89, 103, 104, 108, 109, 223, 247, п.5 ч.1 ст.252, 258, 260, 354 ЦПК України,суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача – адвоката Сидорук Д.С. про призначення експертизи та забезпечення доказів у цивільній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення чи протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, постановленої без участі особи, яка її оскаржує.

Повний текст ухвали складено 30.04.2020 року.

Суддя: Л.В. Домусчі