Рішення № 89071930, 16.04.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 752/14338/19

Провадження № 2/761/3427/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 квітня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні у заочному порядку в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тантін» про розірвання договору та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тантін»(далі - відповідач), у якому просив суд розірвати Договір про надання послуг №01012 від 15.01.2019 року, укладений між позивачем та відповідачем, стягнути з відповідача на користь позивача сплачені кошти 149 999,99 грн. та 5 000,00 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач через мережу Інтернет знайшов оголошення, що ТОВ «Тантін»здійснює допомогу з пошуку та купівлі-продажу автомобілів. Після чого 15 січня 2019 року в офісі за адресою: АДРЕСА_1 між ним і вказаним товариством був укладений Договір про надання послуг № 01012 . В день укладення договору ОСОБА_1 оплатив послуги шляхом внесення коштів на рахунок відповідача 149 999,99 грн. Між тим, зобов`язання за договором відповідачем не виконані, представники відповідача не відповідають на дзвінки, офіс, де було укладено договір, зачинений. Позивач звернувся до поліції у зв`язку з ознаками в діях відповідача кримінального правопорушення. Як вказує позивач, вказані обставини є підставою для розірвання договору та стягнення коштів. Крім того, позивачу спричинена моральна шкода, оскільки внаслідок бездіяльності відповідача ОСОБА_1 та його родина знаходяться у пригніченому стані, що відображається на роботі та повсякденному житті. Ситуація, що виникла, також створила фінансові труднощі. Моральна шкода оцінена у сумі 5 000,00 грн.

У судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, про що свідчать матеріали справи, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися до суду без вручення відповідачу з відміткою працівника поштового відділення «за закінченням встановленого терміну зберігання», що підтверджується довідками Укрпошти, форма 20.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності(ч.ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до вимог суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.07.2019 року вказану позовну заяву передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

12.12.2019 року вказана справа надійшла до провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А., а ухвалою судді від 13.12.2019 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 15 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАНТІН» (виконавцем) та ОСОБА_1 (замовником) був укладений Договір про надання послуг № 01012 (далі - Договір) (а.с. 15-22).

Згідно з п. 1.1 Договору, виконавець зобов`язується надати, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку, передбачених цим договором послуги з питань пошуку автотранспортного засобу за побажанням замовника.

Пунктом 2.1 Договору закріплено, що вартість послуг виконавця складає 149 999,00 грн.

Оплата послуг здійснюється авансом, тобто Замовник оплачує послуги Виконавця протягом 5-ти робочих днів з дня підписання цього договору на розрахунковий рахунок Виконавця в національній валюті - українській гривні (п. 2.2 договору).

Відповідно до пункту 3.4 Договору, доказом надання послуги є підписаний сторонами акт наданих послуг.

При цьому, в пункті 3.7 Договору сторони погодили, що замовник може відмовитися від договору про надання послуг і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступить до виконання зобов`язань за договором або надає послугу так повільно, що закінчити своєчасно стає неможливим.

Згідно з пунктом 3.8 Договору якщо під час надання послуг стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, замовник може призначити виконавцю відповідний розумний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору 15.01.2019 року було сплачено на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Тантін» грошові кошти в розмірі 149 997,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 12-14).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ч. 1 ст. 905 ЦК України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як було встановлено, позивач належним чином виконав свої зобов`язання, передбачені умовами Договору.

Проте, відповідач не виконав роботи за Договором, що свідчить про істотне порушення його умов. Таким чином, позивач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Оскільки позивач здійснив оплату за Договором у сумі 149 997,00 грн., вказані грошові кошти слід стягнути з відповідача на корить позивача.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, варто зазначити, що згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав . Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 вказаної Постанови).

У даному випадку позивачем не надано доказів завдання йому моральної шкоди та не обґрунтовано її розмір, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, що унеможливлює задоволення позову у цій частині.

Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наявних у справі матеріалів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь держави 2 268,37 грн. судового збору, що включає в себе 768,40 грн. за задоволену вимогу немайнового характеру та 1 499,97 грн. за вимоги майнового характеру.

Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 23, 25, 526, 530, 546, 611, 627, 629, 638, 651, 901, 905 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 128, 211, 223, 263, 265, 273 п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Постановою Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тантін» про розірвання договору та стягнення коштів, - задовольнити частково.

Розірвати Договір про надання послуг №01012 від 15.01.2019 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тантін»та ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тантін»на користь ОСОБА_1 сплачені кошти за Договором про надання послуг №01012 від 15.01.2019 року у розмірі 149 997,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКБУДСЕРВІС» на користь держави 2 268,37 грн. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення моральної шкоди, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення, який обчислюється з часу закінчення карантину.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, але не пізніше закінчення строку карантину. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тантін», код ЄДРПОУ 41979712, адреса: м. Київ, вулиця Білоруська, 11.

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов

Повний текст рішення виготовлено 16.04.2020 року