Рішення № 89071681, 24.04.2020, Оболонський районний суд міста Києва

24.04.2020 Справа № 756/4439/19

Справа пр. №2/756/1060/20

ун. №756/4439/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Звершховської І.А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім 1" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2019 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім 1" (далі - ТОВ "Сучасний дім 1") звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає ТОВ "Сучасний дім 1".

Як стверджував позивач, він належним чином виконує взятий на себе обов`язок з надання відповідачеві послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Натомість ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за послуги з централізованого опалення, допустила заборгованість з їх оплати за період з 01 січня 2016 року по 31 липня 2018 року у сумі 26087,08 грн.

З цих підстав позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 указану заборгованість, що складається з основної суми боргу у розмірі 26087,08 грн, інфляційних втрат у сумі 4421,31 грн та трьох процентів річних у розмірі 1070,90 грн, а також присудити з відповідача судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву, у якій просив суд розглядати справу за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила.

За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а. с. 32-34).

Відповідно до акту приймання-передачі житлового комплексу житловий будинок на АДРЕСА_1 був переданий на обслуговування та експлуатацію ТОВ "Сучасний дім 1" (а. с. 29-31).

Згідно зі статутом ТОВ "Сучасний дім 1" забезпечує комплексне обслуговування об`єктів, а також може здійснювати утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функцій балансоутримувача житлового та нежитлового фонду (п. 3.2, 3.3 ст. 3 статуту) (а. с. 8-21).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (введений в дію з 01 травня 2019 року, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст. 26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).

Суб`єктами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоч і ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

При цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постановах від 14 листопада 2018 року у справі №461/12597/15-ц, від 09 серпня 2019 року №459/3958/15-ц).

За положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 зобов`язана своєчасно та у повному обсязі сплачувати ТОВ "Сучасний дім 1" за спожиті житлово-комунальні послуги, незважаючи на відсутність укладеного між сторонами договору на надання житлово-комунальних послуг.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує внески на утримання будинку і прибудинкової території, допустила заборгованість з їх оплати. За період з 01 січня 2016 року по 31 липня 2018 року заборгованість становить 20126,61 грн. Також відповідач допустила заборгованість з оплати за централізоване опалення у сумі 5960,47 грн. Усього заборгованість ОСОБА_1 за спожиті комунальні послуги становить 26087,08 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якшо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За положеннями з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Загальний розмір інфляційних втрат за період з 01 січня 2016 року по 31 липня 2018 року складає 4421,31 грн, три проценти річних від простроченої суми за аналогічний період становлять 1070,90 грн.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність позовні вимоги ТОВ "Сучасний дім 1" задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у сумі 26087,08 грн, втрати від інфляції у сумі 4421,31 грн та три проценти річних від простроченої суми у сумі 1070,90 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280 ,281 ЦПКУкраїни, суд, -

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім 1" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім 1" (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 29-Б; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32772220) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у сумі 26087 (двадцять шість тисяч вісімдесят сім) гривень 08 (вісім) копійок, втрати від інфляції у сумі 4421 (чотири тисячі чотириста двадцять одна) гривня 31 (тридцять одна) копійка, три проценти річних від простроченої суми у сумі 1070 (тисяча сімдесят) гривень 90 (дев`яносто) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім 1" (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 29-Б; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32772220) судовий збір у сумі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 (нуль) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук