Ухвала суду № 89071219, 27.03.2020, Святошинський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

іменем України

ун.№759/5175/20

пр.№2-з/759/74/20

"27" березня 2020 р.

Святошинський районний суд міста Києва

в складі: головуючого-судді - Горбенко Н.О.,

секретаря - Савіцької Л.Д.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 759/5175/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Василенко О.А. про визнання дій протиправними, скасування запису про реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИВ:

20.03.2020 р. до провадження судді Святошинського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Василенко О.А. про визнання дій протиправними, скасування запису про реєстрацію права власності.

Подана заява мотивована тим, що 09.04.2012 р. заявником була придбана квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира була придбана за кредитні кошти, згідно кредитного договору № 014/ZB1A85/3/1, укладеного 09.04.2012р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Ерсте Банк». Кредитний договір укладено на 10 років, тобто до 08.04.2022р.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань за кредитним договором № 014/ZB1A85/3/1 від 09.04.2012 р., того ж дня було укладено договір іпотеки №014/ZB1A85/3/1.

Як вказує заявник, він вчасно виконував зобов`язання згідно кредитного договору та графіку погашення кредиту.

У 2019 році право вимоги за кредитним договором № 014/ZB1A85/3/1 від 09.04.2012р. та договору іпотеки № 014/ZB1A85/3/1 від 09.04.2012р. від ПАТ «Ерсте Банк» перейшло до ПАТ «Фідобанк».

Відповідно до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL3NO15248 від 21.02.2020р. право вимоги за кредитним договором № 014/ZB1A85/3/1 від 09.04.2012р. та договору іпотеки № 014/ZB1A85/3/1 від 09.04.2012р. право вимоги перейшло ТОВ «Мегаінвест сервіс».

Як зазначає заявник, він дізнався з Інформаційної довідки №204113697 від 13.03.2020р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано на ТОВ «Мегаінвест сервіс» та ОСОБА_2 .

В подальшому заявник дізнався, що 21.02.2020 р. на підставі договору про відступлення прав вимоги №GL3NO15248 від 21.02.2020р. за договором іпотеки був змінений Іпотекодержатель на ТОВ «Мегаінвест сервіс» та приватним нотаріусом Макаровою О.П. внесено зміни до рішення Державного реєстратора щодо реєстрації обтяжень від 21.02.2020р., індексний номер 51271908, а саме зазначено обтяжувачем - ТОВ «Мегаінвест сервіс».

У відповідності до п.3.4. Договору про відступлення прав вимоги №GL3NO15248 від 21.02.2020р. ТОВ «Мегаінвест сервіс» як новий кредитор зобов`язується повідомити протягом п`яти днів з дня укладення договору повідомити боржника про відступлення прав вимоги. Заявник зазначає, що жодних повідомлень відносно наявності заборгованості в результаті не виконання боржником своїх зобов`язань чи відступлення прав вимоги на його адресу не надходило.

Крім того, ОСОБА_1 у своїй заяві зазначає, що остання проплата платежу згідно договору кредиту здійснена 21.02.2020р.

Заявник посилається на те, що дії ТОВ «Мегаінвест сервіс» вчинено всупереч нормам чинного законодавства України, в зв`язку з чим ним подано заяву про кримінальне правопорушення, по якій відкрито кримінальне провадження №12020100080001487 від 14.03.2020 р.

Враховуючи викладене, заявник вважає, що даний час існує реальна загроза істотного ускладнення чи унеможливлення виконання в подальшому рішення суду у випадку задоволення позову, з яким звернувся до суду заявник, оскільки нові власники квартири, а саме ТОВ «Мегаінвест сервіс» та ОСОБА_2 мають всі можливості для подальшого відчуження квартири, реєстрації будь-яких осіб, у тому числі неповнолітніх, за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, заявник звернувся до суду з заявою про забезпечення позову та просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

-накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 ;

-заборони вчинення будь-яких дій ОСОБА_2 та ТОВ «Мегаінвест сервіс» по відчуженню квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;

-заборони реєстрації будь-яких, в тому числі, неповнолітніх осіб за адресою: АДРЕСА_1 ;

-заборони вчинення будь-яких дій ТОВ «Мегаінвест сервіс» з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі примусового виселення осіб, які зареєстровані у квартирі, вселення будь яких інших осіб, надання третім особа право користування квартирою.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову до позовної заяви та письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.

09.04.2012р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Ерсте Банк», укладено кредитний договір №014/ZB1A85/3/1, згідно умов якого останньому було надано кредит в сумі 249 787,85 грн. на строк до 08.04.2022р. Кредитні кошти призначені для рефінансування кредитної заборгованості перед ПАТ КБ «Євробанк» згідно кредитного договору №с-226 від 21.12.2010р., терміном на 120 місяців по програмі кредитування «Кредит під заставу нерухомості - для позичальників фізичних осіб».

В забезпечення виконання зобов`язань позичальником, 09.04.2012р. між ПАТ «Ерсте банк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №014/ZB1A85/3/1, предметом якого є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 014/ZB1A85/3/1 від 09.04.2012р. та договору іпотеки № 014/ZB1A85/3/1 від 09.04.2012р. від ПАТ «Ерсте Банк» перейшло до ПАТ «Фідобанк».

Відповідно до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL3NO15248 від 21.02.2020р. право вимоги за кредитним договором № 014/ZB1A85/3/1 від 09.04.2012р. та договору іпотеки № 014/ZB1A85/3/1 від 09.04.2012р. перейшло до ТОВ «Мегаінвест сервіс».

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №204113697 від 13.03.2020 р., власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1506, виданий 26.02.2020 р., видавник: Василенко О.А. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51347412 від 26.02.2020 р.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що предметом позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС» є визнання дій протиправними та скасування реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 .

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити, та для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

Підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, але зареєстроване за відповідачем право власності на вказане нерухоме майно та невжиття заходів забезпечення позову створює реальну можливість і ризик його подальшого відчуження з метою унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, а дії відповідача щодо припинення арештів підтверджують спрямованість таких дій.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявна тоді, коли у сторони спору є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Саме з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача (ів) на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Подані заявником та досліджені судом письмові докази свідчать про те, що ТОВ «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС», як новим іпотекодержателем спірного нерухомого майна, без відома заявника було здійснено продаж квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, право власності на вказане майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстроване за гр. ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 26.02.2020 р.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення за ст. 190 КК України.

14.03.2020 р. Святошинським УП ГУНП у м. Києві по вище вказаному факту було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження №12020100080001487, правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.1 ст. 190 Кримінального кодексу України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, суд прийшов до висновку, що між сторонами у справі виник спір щодо прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник відстоює своє право на житло шляхом оспорювання у судовому порядку як підстави виникнення у ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру.

З`ясувавши обсяг позовних вимог, поведінку TOB «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС», яка підтверджує наявність обставин, що невжиття заходів забезпечення позову в цій справі може істотно утруднити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких заявник має намір звернутись до суду, а також відповідність видів забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає обґрунтованими доводи заявника про наявність достатніх підстав вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Таким чином, беручи до уваги, характер даного спору, а саме майнові права на спірне нерухоме майно, а також ту обставину, що забезпечення судом позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо відчуження квартири, заборони реєстрації у квартирі будь-яких осіб, в т.ч. неповнолітніх, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в даній частині вимог.

Що стосується вимог заяви в частині заборонити вчинення будь-яких дій ТОВ «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС» щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , то в даній частині вимог суд вважає за необхідне відмовити, оскільки такі вимоги є неконкретизованими.

Такі заходи забезпечення позову, будуть достатніми для забезпечення захисту порушених прав та інтересів заявника та виконання в майбутньому можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №759/5175/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Василенко О.А. про визнання дій протиправними, скасування запису про реєстрацію права власності- задовольнити частково.

Застосувати захід забезпечення позову у вигляді:

-накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2041136480000);

-заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь які реєстраційні дії стосовно квартири АДРЕСА_3 - до розгляду справи по суті.

В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Н.О. Горбенко