Рішення № 89069461, 05.05.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

05.05.20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

Справа 336/1234/20 Пр. 2-а/336/66/2020

05 травня 2020 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Зарютіна П.В., за участі секретарки судового засідання: Когут С.І., розглянув у м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Онищенка Ярослава Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи) за наявними у справі матеріалами, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 02.03.2020 за допомогою засобів поштового зв`язку звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначив, що відповідачем 21.02.2020 винесено постанову ЕАК №2138364 відносно нього про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Згідно з постановою, яку ОСОБА_1 вважає незаконною та необґрунтованою, він порушив п. п. 9.2.6 ПДР України, а саме, 21.02.2020 о 10-05 годині у с.Стоянка на 22 км а/д М06 Київської області, керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при здійсненні перестроювання в крайню праву смугу.

За змістом позову, зазначеного правопорушення ОСОБА_1 не скоював. Дійсно, 21.02.2020, приблизно о 10-00 годині, він керував автомобілем DAF FT XF 105, 460 НОМЕР_1 , на вказаній у постанові ділянці шляху, однак жодних порушень Правил дорожнього руху України не вчиняв. Напрямок руху не змінював, будь-яких маневрів не робив, про що повідомив інспектора поліції після зупинки транспортного засобу під його керуванням. Проте, його заперечення та пояснення з приводу відсутності події правопорушення відповідачем до уваги не взяті. Крім того, на вимогу позивача, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, жодних доказів порушення ним ПДР України йому не надано.

З підстав, передбачених ч.3 ст. 62 Конституції України, ст. 7, 251, 288, 293 КУпАП, ст. 69, 71 КАС України, оскільки зміст оскаржуваної постанови не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а саме, у ній не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, позивач просить задовольнити позов, а саме, скасувати вказану постанову.

Ухвалою суду від 06.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за вищевказаним позовом, визначено дату, час і місце проведення судового розгляду справи по суті без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи) за наявними у справі матеріалами, визначено строк для подання відповідачем відзиву на позов до початку судового засідання, постановлено витребувати у відповідача належним чином засвідчену копію справи про адміністративне правопорушення позивача.

Ухвала суду в частині витребування доказів не виконана відповідачем. Відповідно до ч.5 ст.77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. За змістом ч.9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Інших процесуальних дій у справі судом вчинено не було за відсутності відповідних заяв та клопотань.

Відповідач не скористався своїм правом, врегульованим ч.4 ст. 159, ч.5 ст. 162 КАС України, відзиву на позов не подав, поважних причин його неподання не повідомив. Тому, на підставі ч.6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши надані позивачем письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як врегульовано ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено ч.1 ст.262, ч.3 ст. 286 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ця норма розповсюджується й на справи про адміністративні правопорушення.

Ст. 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, судом встановлено, що 21.02.2020 відповідачем відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2138364, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень.

Згідно з оскаржуваною постановою, 21.02.2020 о 10-05 годині, керуючи транспортним засобом DAF FT XF 105, 460 НОМЕР_1 , у с.Стоянка Київської області, на 22 км дороги М06, ОСОБА_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні в крайню праву смугу, чим порушив п. 9.2(б) Правил дорожнього руху України (порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху), за що передбачено адміністративну відповідальність згідно з ч.2 ст.122 КУпАП. Додатків постанова у відповідній графі не містить. Постанова містить підпис Єфименка М.С. у графі про роз`яснення його прав, строку оскарження, та отримання її копії, а також засвідчена підписом інспектора поліції Онищенка Я.А.

Позивач в позовній заяві стверджує, що зазначеного адміністративного правопорушення він не скоював, на його переконання, відповідачем не в повній мірі з`ясовано обставини у справі, оскільки його пояснення не взяті до уваги, висновки поліцейського не відповідають фактичним обставинами справи, не підтверджені належними доказами.

У відповідності до ч. 2, 4-5 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У цьому випадку уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Доказів складення протоколу відповідно до ст. 256 КУпАП, внаслідок того, що позивач оспорював порушення, відповідачем суду не надано.

Згідно зі ст.222 КУпАП, правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відноситься до компетенції Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За нормою п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Ч.2 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку. Вказані дії тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Так, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у відповідному санкції статті розмірі, тобто, у сумі 425,00 гривень. Штрафні бали за змістом ч.1 ст. 27-1 КупАП в даному випадку не могли бути застосовані, як стягнення, оскільки накладаються на громадян за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, установлені цим Кодексом.

Пунктом 9.2(б) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, про порушення якого вказано інспектором у оскаржуваній постанові, встановлено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

За наявними матеріалами справи суд не може прийти до висновку про те, що інспектор поліції в повній мірі встановив необхідні для вирішення справи обставини, адже відсутні належні та допустимі докази, зокрема, відеозапис, що вказують на вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.

Ч. 1-3 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи.

Враховуючи вказані норми адміністративного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок щодо доказування правомірності та обґрунтованості свого рішення, зокрема, події адміністративного правопорушення та наявності його складу у діях позивача.

У ст.251 КУпАП наведено перелік доказів в справі про адміністративне правопорушення, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ч.1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати, як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема, п. 9.2(б) належним чином не підтверджено, стороною відповідача жодних доказів щодо обставин, які мали місце 21.02.2020, та дотримання порядку розгляду справи (ст. 279 КУпАП, п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, зареєстрованим в МЮУ 10.11.2015 за №1408/27853) суду не надано.

При цьому, ч.4 ст.77 КАС України чітко закріплено, що суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Оскаржувана постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ - за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в ній.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем в порушення вимог ст.77 КАС України не доведено правомірності оскаржуваної постанови, адже не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Тому суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену Конституцією України та КУпАП, виходить з того, що показання позивача з приводу конкретних обставин його дій на дорозі не спростовані і відповідають дійсності, і у такому випадку не доведено наявність події і складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності.

Відповідно, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, - закриттю з підстав, встановлених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За змістом ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 6, 8, 9, 12, 72-79, 132, 139, 143, 159, 205, 229, 241-246, 257, 262, 269-272, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Онищенка Ярослава Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2138364 від 21.02.2020, винесену відносно ОСОБА_1 інспектором 3 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Онищенком Ярославом Анатолійовичем за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень на користь держави.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код за ЄДРПОУ 40108646) на користь державного бюджету судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Реквізити сторін: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП судом не встановлений.

Інспектор 3 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Онищенко Ярослав Анатолійович, адреса: вул. Народного Ополчення, буд.9, м. Київ, 03151, інші дані невідомі.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на судове рішення, із врахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України, може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Копію рішення суду невідкладно надіслати учасникам справи.

Повний текст рішення суду складено та підписано 05.05.2020.

Суддя П.В. Зарютін