Рішення № 89069073, 27.04.2020, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/313/20

Провадження № 2/321/253/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2020 смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Мосієнко О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

В позовній заяві, що надійшла до Михайлівського районного суду Запорізької області від позивача вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_3 . Після його смерті залишилось спадкове майно: житловий будинок АДРЕСА_1 . Після смерті чоловіка, вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у зв`язку з тим, що вказаний житловий будинок був зруйнований. На підстави викладеного, в зв`язку з неможливістю реалізувати право на спадщину через те, що вказаний будинок зруйнований, просить визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, додатково пояснюючи, що будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зруйнувався в цьому році самостійно. Також позивач в судовому засіданні пояснила, що чоловік помер у 2011 році, після його смерті вона частково прийняла спадщину. Із заявою до нотаріуса про прийняття у спадщину будинку, розташованого за адресом: АДРЕСА_1 та який належав її чоловіку, вона не зверталася. В зв`язку з необхідністю зняття вказаного будинку з реєстру, як неіснуючого, позивачу необхідне визнання його власником, так як з відповідною заявою може звернутися лише власник майна.

Представник відповідача - Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи при його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_3 (а.с.5).

Згідно свідоцтва про одруження, виданого 06 травня 1972 року Райбюро ЗАГС смт Михайлівка Запорізької області, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 одружились 06 травня 1972 року про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 32. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_3 , дружини - ОСОБА_1 (а.с.6).

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 11 квітня 2005 року, ОСОБА_3 належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13 квітня 2005 року, ОСОБА_3 належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.9).

Відповідно до довідки КП «Михайлівське районне архітектурно-планувальне та техінвентаризаційне бюро» від 27 лютого 2020 року № 153, право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно матеріалів інвентаризаційної справи станом на 27 лютого 2020 року, зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 11 квітня 2005 року (а.с. 07).

Згідно довідки КП «Михайлівське районне архітектурно-планувальне та техінвентаризаційне бюро» від 27 лютого 2020 року № 154, об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , знищено. Про що складено Акт про знищення об`єкту нерухомості № 543 від 29.07.2019 року (а.с.10).

Рішенням Михайлівської селищної ради № 8 від 21 квітня 2005 року ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проектів відведення земельної ділянки в оренду, площею 0,15 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів спадкової справи № 79/2012, зареєстровану після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Ворожбянової Л.М., з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка. Згідно заповіту від 15.11.2011 року ОСОБА_3 все належне йому майно заповів ОСОБА_1 .

28 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Ворожбянової Л.М., з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті її чоловіка, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 .

Однак, Постановою до приватного нотаріуса Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Ворожбянової Л.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 січня 2020 року № 88/79/-2012/02-14, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку зі знищенням об`єкту нерухомості.

Згідно з ч.4 ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі знищення майна.

Стаття 349 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності на майно припиняється в разі його знищення.

У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Відповідно до ч. 1ст. 4, ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 2 ст. 77, ч 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що з часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 (дня смерті ОСОБА_3 ) все спадкове майно померлого ОСОБА_3 в тому числі житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , належить спадкоємцю ОСОБА_1 , хоча й остання не отримала свідоцтво про право на спадщину на вказане майно.

Згідно ст. 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 316 правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі знищення майна.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 349 ЦК України, право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Вказана стаття не містить визначення поняття "знищення майна" та випадків, на які поширюється ця норма, зокрема залежно від причин знищення майна. Тобто, зазначена норма поширюється на всі випадки фізичного руйнування майна, що призводить до припинення його існування як такого, незалежно від причин настання такого результату. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру. Тобто припинення права власності на таке майно пов`язується з фактом звернення власника до відповідного органу та наявністю рішення цього органу про виключення знищеної речі з державного реєстру. Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про безпідставність та незаконність вимог позивача про визнання права власності на майно, що було знищено, відсутність порушення прав позивача й відповідно відсутність предмету спору, невірне обрання способу захисту цивільного права, а також недоведеність порушення, невизнання або оспорювання права позивача, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4-5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , до Михайлівської селищної ради Михайлівського району, Запорізької області, код ЄДРПОУ 25214512, місцезнаходження: Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул. Центральна, 22, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 05 травня 2020 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Н.О. Кравченко