Вирок № 89068985, 05.05.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.05.2020

Справа № 937/2155/20

1-кп/937/704/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«05» травня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Сметаніної А.В.,

при секретарі - Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12020080140000321 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, без освіти, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,

за участю прокурора - Нагорного В.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Савона В.В.,

В С Т А Н О В И В:

У невстановлений слідством час, за невстановлених слідством обставин, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів діючи з корисливих мотивів, незаконно, з метою подальшого збуту, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «метадон», який внесений до Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», який незаконно зберігаючи при собі перевіз у маршрутному автобусі з м. Запоріжжя до м. Мелітополя та, продовжував зберігати при собі з метою подальшого збуту, до моменту затримання о 14 годині 55 хвилин 29.01.2020, на підставі ст.208 КПК України, співробітниками Мелітопольськоп ВП ГУНП в Запорізькій області. В ході проведення обшуку затриманого ОСОБА_1 було виявлено та вилучено 32 полімерних згортки з кристалічною речовиною білого кольору, яка відповідно до висновків експертів № 7-308 від 30.01.2020 року та № 7-314 від 03.02.2020 року є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - «метадоном», загальна маса якого в перерахунку на основу склала 0,7544 грамів, який останній зберіг при собі з метою подальшого збуту.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинувачені визнав повністю та пояснив, що 29.01.2020 року він на маршрутному автобусі приїхав із м. Запоріжжя до м. Мелітополя, з собою в нього було 32 пакетика «метадону», які він придбав в м. Запоріжжі за телефоном та хотів збути у м. Мелітополі, шляхом «закладування» в районі залізничного вокзалу та по вул. Ломоносова. Під час перевірки документів працівниками поліції в нього були виявлені вказані пакетики «метадону». В скоєному розкаюється, більше правопорушень допускати не буде, просить звільнити його з-під варти.

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою провину, щиросердно розкаявся у скоєному, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а тому, суд у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, обмежився тільки допитом обвинуваченого, а також дослідженням матеріалів, що характеризують обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувались.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.1 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичного засобу.

Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує суспільну небезпеку скоєного діяння, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р., з відповідними змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиросердно розкаявся у скоєному, своїми зізнавальними та послідовними показами в судовому засіданні сприяв встановленню істини по кримінальному провадженню, що визнається судом обставинами, що пом`якшують його покарання.

Крім того, судом враховується стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , який згідно висновку лікаря-нарколога на обліку не перебуває, згідно висновку лікаря-психіатра має діагноз «Синдром залежності від опіатів. Стан відміни», згідно висновку лікаря-терапевта має діагноз «Правобічна верхнодольова пневмонія», згідно висновку лікаря-фтизіатра має діагноз «Інфільтративний туберкульоз в/частки правої легені».

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує суспільну небезпеку скоєного ним діяння, його обставини та наслідки, особу винного, стан його здоров`я, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також, той факт, що особі повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, тому суд прийшов до висновків, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання з випробуванням, із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки саме таке покарання буде законним, обґрунтованим, справедливим, відповідати особі обвинуваченого.

На підставі вимог ч.5 ст.72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати у строк відбуття призначеного обвинуваченому покарання строк попереднього ув`язнення останнього у даному кримінальному провадженні з 29 січня 2020 року (дня фактичного затримання) по 05 травня 2020 року (день ухвалення вироку) включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 377 КПК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти в залі суду.

Також, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на проведення експертиз у розмірі 2198,14 грн. у відповідності до наданих довідок.

Питання відносно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 307 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом 2 /двох/ років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 76 КК України додатково покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття призначеного обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення останнього у даному кримінальному провадженні з 29 січня 2020 року (дня фактичного затримання) по 05 травня 2020 року (день ухвалення вироку) включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 2 198 (дві тисячі сто дев`яносто вісім) гривень 14 копійок (рахунок № НОМЕР_1 , одержувач - УК у Шевченковському районі м. Запоріжжя, код 24060300, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38025367 Казначейство України (ЕАП).

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- спец пакет № 3835806, в якому знаходиться димедрол та, який згідно постанови про визнання речових доказів від 17.03.2020 року зберігається у камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 571-293 - знищити;

- спец пакет № 2610016, в якому знаходиться мета дон, вагою після проведення експертизи 0,144 грам та який згідно постанови про визнання речових доказів від 10.02.2020 року зберігається у камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 570-293 - знищити;

- мобільний телефон «Номі», модель І-184, імей1 НОМЕР_2 , імей2 НОМЕР_3 , мобільний телефон «Нокіа», модель 1600, імей НОМЕР_4 без сім карти, які згідно постанови про визнання речових доказів від 05.02.2020 року зберігаються у спец пакеті № 7074270 в камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 205-505 - конфіскувати в дохід держави;

- банківську картку «Ощадбанку» № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_2 , яка згідно постанови про визнання речових доказів від 05.02.2020 року зберігається у спец пакеті № 7074270 в камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 205-505 - повернути законному власнику ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду

Запорізької області: А.В.Сметаніна