Рішення № 89068061, 04.05.2020, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/398/16-ц

Номер провадження 2/289/220/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2020 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів та просить суд, з урахуванням уточнених вимог, ухвалити рішення, яким припинити право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на 1/10 ідеальну частку кожної в житловому будинку АДРЕСА_1 та стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь кожної із відповідачів грошову компенсацію вартості 1/10 ідеальної частки в зазначеному житловому будинку та належних до нього господарських будівель і споруд в розмірі 2877,60 грн. Просить визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 2/10 ідеальних частини житлового будинку АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в рівних частках кожній (т.1 а.с.238-241).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що йому на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на праві приватної власності належить 6/10 частин житлового будинку АДРЕСА_1 (загальною площею 54,9 кв.м), що складає 32,94 кв.м загальної площі будинку. Його рідні сестри, відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також мають Свідоцтво про право власності кожна по 1/10 частин в спірному будинку, тобто кожна по 5,49 кв.м загальної площі будинку. Оскільки будинок складається з однієї житлової кімнати розміром 27 кв.м, всі інші приміщення - допоміжні, виділення часток кожного із співвласників в натурі є неможливим, а будинок є неподільним, що підтверджено висновком експерта від 19.11.2015. В зв`язку із неприязними стосунками, які склалися між сторонами, відповідачі припинили спілкування з позивачем, не приймають участі в догляді за будинком, його утриманні. Посилаючись на те, що відповідачі постійно проживають в м. Києві, де мають власне житло, позивач вважає, що припинення їх права на частку будинку в спільному майні не завдасть істотної шкоди ні інтересам співвласників, ні членам їх сімей.

Згідно висновку про вартість об`єкта оцінки станом на 10.11.2017 складає 28779 грн., виходячи з цього вартість належної кожному з відповідачів 1/10 частки складає 2877,60 грн., вказані суми позивач вніс на депозитний рахунок суду.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 18.04.2016 направили до суду заперечення, в яких зазначають, що вони по можливості доглядають за будинком, беруть активну участь у його утриманні, хоч і проживають в м. Києві. При цьому звертають увагу на те, що сам позивач також постійно проживає в м. Києві. Посилаючись на непорушність права власності, просять відмовити в задоволенні заявлених вимог позивача за безпідставністю (т.1 а.с.54,55).

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, ухвалою від 24.01.2020 суддя Сіренко Н.С. прийняла справу до свого провадження, призначено підготовче засідання на 08.04.2020 (т.3 а.с.24), копії ухвали направлено учасникам справи, які їх отримали в лютому 2020 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.3 а.с.10,11,12).

Ухвалою суду від 08.04.2020 підготовче провадження у вказаній цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду на 04.05.2020, про що повідомлено сторонам належним чином (т.3 а.с.18,19,20,24,25).

В судове засідання сторони не з`явилися, позивач електронною поштою направив заяву про розгляд справи без його участі (а.с.27), від відповідачів заяви чи клопотання не надходили.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, враховуючи позицію сторін, дійшов до наступних висновків.

Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Відмова від такого права є недійсною.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України і обраний позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на праві приватної власності належить 6/10 частин житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 54,9 кв. м, житловою площею 27,0 кв.м (т.1 а.с.12,13).

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 03.02.2016 у справі № 289/853/15-ц встановлено, що рідним сестрам позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 11.10.2013 належить по 1/10 частині житлового будинку АДРЕСА_1 , кожній. Вказаним рішенням ОСОБА_1 відмовлено в позові до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності (а.с.10-11).

Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи від 19.11.2015, проведеної при розгляді справи № 289/853/15-ц, 6/10 частки співвласника ОСОБА_1 складає 32,94 кв.м загальної площі житлового будинку, 1/10 частки співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становлять в одиницях площі по 5,49 кв.м кожній. Розподіл житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників не видається можливим. Установлено, що дійсна (ринкова) вартість житлового будинку складає 86690,00 грн. (т.1 а.с.17-34).

В подальшому позивачем долучено до справи звіт про оцінку майна № ESK-10112017-250, згідно висновку якого станом на дату оцінки - 10.11.2017, ринкова вартість об`єкта оцінки - будинку АДРЕСА_1 , складає 28776,00 грн. (т.1 а.с.172-184).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої 16.05.2018, житловий будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної часткової власності: 1/10 - ОСОБА_2 , 1/10 - ОСОБА_3 , 6/10 - ОСОБА_1 (т.1 а.с.208-209,210-211).

Як вбачається із відповіді нотаріуса від 12.06.2018, у провадженні Радомишльської державної нотаріальної контори знаходиться спадкова справа № 42/2010 до майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спадковій справі є наступні документи: Заява ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . В спадковій справі наявний заповіт, за яким ОСОБА_4 все своє майно заповіла своєму синові ОСОБА_7 . Крім того, в спадковій справі міститься повний витяг актового запису про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкоємця за законом ОСОБА_6 . Видані спадкоємцям: ОСОБА_1 - свідоцтво про право на спадщину за заповітом 6/10 частини не виплаченої пенсії в УПФУ та на 6/10 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 - свідоцтво про право на спадщину за законом (на обов`язкову частку) 1/10 частини не виплаченої пенсії в УПФУ та на 1/10 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 - свідоцтво про право на спадщину за законом (на обов`язкову частку) 1/10 частини не виплаченої пенсії в УПФУ та на 1/10 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Спадкоємиця ОСОБА_5 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину станом на 12.06.2018 не зверталася. Свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 12.06.2018 не видавались. Зазначені обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 42/2010 (т.1 а.с.235-236, т.2 а.с.56-140).

Позивач попередньо вніс на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Житомирській області вартість часток відповідачів - по 2877,60 грн. (т.1 а.с.170,171).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В силу положень ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі захисту права спільної часткової власності.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Згідно з частинами першою, другою ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

При спільній частковій власності кожному із співвласників, як це зазначено в ч. 1 ст. 356 ЦК України, належить частка в праві власності на спільний об'єкт у цілому. Частки можуть бути рівними і нерівними, але завжди їхній розмір повинен бути точно визначений у вигляді дробу права власності або в процентному відношенні.

Згідно із статтею 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Отже, право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що завдана внаслідок такого припинення шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Зазначена правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 02 липня 2014 року № 6-68цс12, від 24 лютого 2016 року № 6-2784цс15, така судова практика є незмінною.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в письмових запереченнях зазначили, що беруть участь у догляді за будинком, не заважають один-одному користуватись спірним будинком та заперечують проти задоволення позову. Також судом встановлено, що як позивач, так і відповідачі проживають в м. Києві, де мають власне житло, однак, всі мають бажання і в подальшому користуватись своїми частками в батьківському будинку.

Слід зазначити, що доводи позивача про неможливість виділу в натурі належної кожному із відповідачів 1/10 частини спірного житлового будинку є обґрунтованими, однак, відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, частини першої статті 81 ЦПК України, позивач не надав суду доказів неможливості спільного користування батьківським будинком (враховуючи, що всі співвласники проживають в м. Києві) та доказів того, що припинення права відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на їх частку не завдасть істотної шкоди їх інтересам як співвласникам, а саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, при цьомусуд бере до уваги, що компенсація вартості належної відповідачам на праві власності частки спільного будинку є незначною.

Посилання позивача на те, що сторони розірвали родинні стосунки та не спілкуються з позивачем, суд не вважає достатніми для того, щоб порушити принцип рівності прав співвласників, при цьому правовий режим спільної часткової власності враховує інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших.

Крім того, позивачем не залучено в якості співвідповідачів інших співвласників спірного житлового будинку, яким належить право на 2/10 частини спірного будинку, на що також звертав увагу апеляційний суд в ухвалі від 22.06.2016.

Враховуючи викладені вище обставини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 259, 264-268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_3 ) про припинення права на частку у спільному майні - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Житомирській області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) :

- 2877,60 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят сім грн. 60 коп.), сплачені ним на депозитний рахунок р/р НОМЕР_4 , МФО 811039, одержувач: ТУ ДСА у Житомирській області, код одержувача 26278626, згідно квитанції № 14 Ощадбанку по м. Києву та області від 03.01.2018 та

- 2877,60 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят сім грн. 60 коп.), сплачені ним на депозитний рахунок р/р НОМЕР_4 , МФО 811039, одержувач: ТУ ДСА у Житомирській області, код одержувача 26278626, згідно квитанції № 17 Ощадбанку по м. Києву та області від 03.01.2018.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. С. Сіренко