Ухвала суду № 89067328, 04.05.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/4110/18

Провадження №2/242/56/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Капітонова В.І., секретар судового засідання Нарижна О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м.Селидове цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договору іпотеки припиненим та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

В провадженні суду знаходиться дана цивільна справа.

Від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення співвідповідача у справі ПАТ «ОТП Банк», оскільки справу неможливо розглянути без дослідження правовідносин, які склалися в силу підписання нотаріально посвідченого договору про відступлення права вимоги №24/06/16, зареєстрованого в реєстрі №523 між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «ОТП Банк», укладанням кредитного договору СМ-SME 104/109/2007 від 11.06.2007 та наявності договору наступної іпотеки №РМ-SME 104/109/2007/1 від 11.06.2007 між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк». Просив призначити почеркознавчу експертизу, проведення якої просив доручити Харківському науково – дослідницькому інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Також надав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є способом позасудового врегулювання, а суд не наділений повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем, а тому вважає, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Від представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 – ОСОБА_4 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення цивільних справ №242/3187/19 за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м.Києва – Юдіна Максима Анатолійовича та ТОВ «Фінансова компанія» «Довіра та Гарантія» про зняття арешту з майна, припинення дій та визнання договорів недійсними та до розгляду справи №242/1694/20 за позовом ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Київ – Юдіна Максима Анатолійовича, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», ПАТ «ОТП Банк» про визнання договору наступної іпотеки недійсним. Просив вирішити дане клопотання за його участю.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Проте, відповідно до ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справ.

Дослідивши клопотання, що надійшли від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про залучення співвідповідача, призначення у справі почеркознавчої експертизи та про закриття провадження у справи, та клопотання представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 – ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 5 ст. 12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 182 ЦПК України передбачає, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Згідно із ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Звертаючись до суду із клопотання про залучення співвідповідача у справі ПАТ «ОТП Банк» ОСОБА_1 зазначав, що справу неможливо розглянути без дослідження правовідносин, які склалися в силу підписання нотаріально посвідченого договору про відступлення права вимоги №24/06/16, зареєстрованого в реєстрі №523 між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «ОТП Банк», укладанням кредитного договору СМ-SME 104/109/2007 від 11.06.2007 та наявності договору наступної іпотеки №РМ-SME 104/109/2007/1 від 11.06.2007 між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк».

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 183 ЦПК України, суд вважає що у клопотанні не зазначено підставу залучення у справі ПАТ «ОТП Банк» як співвідповідача. Суд зазначає, що за приписами процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, а співвідповідачем у справі є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Тобто, учасники справи - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги, а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання.

Так, у справі відсутні позовні вимоги , які мали б бути виконані ПАТ «ОТП Банк». Предметом спору за первісним позовом є звернення стягнення на предмет іпотеки №РМ-SME 104/109/2007/1 від 11.06.2007 між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк», а саме на нежитлову будівлю універмагу, загальною площею 1614,5 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 09.04.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Селидівського міського нотаріального округу Донецької області. Тобто, ПАТ «ОТП Банк» є лише стороною договору, який оспорюється відповідачем. Проте, право вимоги за даним договором перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», який є учасником справи.

У клопотанні про призначення почеркознавчої експертизи у справі ОСОБА_1 в порушення ст. 183 ЦПК України не зазначено обґрунтування такого клопотання. Крім того, згідно з п.1.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року за №53/5, з відповідними змінами та доповненнями на час розгляду даного клопотання судом, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису.

Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Крім того, даною Інструкцією передбачено, що для проведення почеркознавчої експертизи експерту мають бути представлені вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку чи підпису особи, яка підлягає ідентифікації. Під вільними зразками розуміються ті, які достовірно виконані певною особою до відкриття провадження у справі і не пов`язані з обставинами справи. При цьому вільні зразки мають бути надані по змозі не менш ніж на 15 документах, експериментальні не менш ніж 5-8 аркушів.

Звертаючись до суду із даним клопотанням відповідач не ставив питання щодо витребування оригіналів документів за якими необхідно провести експертизу, а також не надав суду матеріали необхідні для її проведення.

Також, клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідача та про призначення почеркознавчої експертизи разом із заявою про збільшення розміру позовних вимог було направлено ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Проте, у порушення ч. 2 ст. 183 ЦПК України дані клопотання не направлено третій особі за зустрічним позовом приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу м.Київ Юдіну Максиму Анатолійовичу.

Дослідивши клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі та клопотання представника ОСОБА_1 – ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі, суд вважає, що вони не відповідають вимогам ч. 2 ст. 183 ЦПК України, оскільки не були направлені іншим учасникам справи.

Суд звертає увагу, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили та суд позбавлений можливості роз`яснити учасникам справи їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій. Згідно із ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на те, що клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідача , призначення почеркознавчої експертизи, закриття провадження у справі та клопотання представника ОСОБА_1 – ОСОБА_4 про зупинення провадження у справи не відповідають вимогам ч. 1 та ч. 2 ст. 183 ЦПК України, суд вважає за необхідне повернути їх заявникам без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.183, 260 ЦПК України,

постановив:

Клопотання відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про залучення співвідповідача у справі, призначення почеркознавчої експертизи, закриття провадження у справи та клопотання представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 – ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі повернути без розгляду заявникам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя