Ухвала суду № 89066599, 28.02.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/3619/13-ц

провадження № 6/361/7/20

28.02.2020

УХВАЛА

Іменем України

28 лютого 2020 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Срібної Ю.О., Коваль О.О., Зазимко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал”, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”, ОСОБА_1 про заміну сторони,

в с т а н о в и в :

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” (далі – ТОВ “Вердикт Капітал” або Товариство) звернулося до суду із заявою, у якій просить замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” (далі – ТОВ “ОТП Факторинг Україна”) на його правонаступника ТОВ “Вердикт Капітал” у цивільній справі № 361/3619/13-ц за позовом ТОВ “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № СL-001/687/2006 від 01 листопада 2006 року, посилаючись на те, що 26 вересня 2018 року між ТОВ “ОТП Факторинг Україна” і ТОВ “Вердикт Капітал” був укладений договір факторингу № 4-09/18, за умовами якого до Товариства перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором, укладеним між останньою і ТОВ “ОТП Факторинг Україна”.

Представник заявника ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути заяву за його відсутності та задовольнити заяву.

Інші учасники справи, зокрема боржник ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, про причини неявки суд вони не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2013 року, ухваленим у цивільній справі № 361/3619/13-ц, частково задоволено позовні вимоги ТОВ “ОТП Факторинг Україна” та стягнуто з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № СL-001/687/2006 від 01 листопада 2006 року в розмірі 19385 доларів США 51 цент, що на день ухвалення рішення за курсом НБУ складає 154948 грн. 38 коп., пеню в розмірі 154948 грн. 38 коп., а також судовий збір у розмірі 1549 грн. 49 коп.; у рахунок погашення цієї заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ “ОТП Факторинг Україна” за вказаним кредитним договором звернуто стягнення на предмет застави транспортний засіб – легковий автомобіль марки “Honda Accord”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, що на праві власності належить ОСОБА_3 згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданим 27 жовтня 2006 року Броварським МРЕВ ДАІ, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

26 вересня 2018 року між ТОВ “ОТП Факторинг Україна” і ТОВ “Вердикт Капітал” був укладений договір факторингу № 4-09/18.

За умовами цього договору факторингу ТОВ “ОТП Факторинг Україна” відступило, а ТОВ “Вердикт Капітал” набуло права вимоги стягнення сум заборгованості за кредитними договорами, у тому числі вимоги за кредитним договором № СL-001/687/2006 від 01 листопада 2006 року до боржника ОСОБА_1 , що підтверджується реєстром боржників, який є додатком № 1 до договору факторингу.

У ч. ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, кожному гарантовано право на звернення до суду, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду (справа “Горнсбі проти Греції”, рішення від 19 березня 1997 року, п. 40).

Згідно із п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства.

У ч. 1 ст. 1291 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно із п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень.

У ч. ч. 1, 2 ст. 15 цього ж Закону встановлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 висловив правову позицію та зазначив, що виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 25 квітня 2018 року у справі № 2-н-148/09, від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, та її заміна новим кредитором (правонаступником).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Виходячи з наведеного, враховуючи те, що ТОВ “Вердикт Капітал” за умовами договору факторингу № 4-09/18 від 26 вересня 2018 року набуло права вимоги стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № CL-001/687/2006 від 01 листопада 2006 року, укладеним між останньою і ТОВ “ОТП Факторинг Україна”, суд дійшов висновку, що заява Товариства про заміну сторони стягувача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 259, 260, 442, 446 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” (ідентифікаційний код 36799749) у цивільній справі № 361/3619/13-ц про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.