Рішення № 89065891, 30.04.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/13239/19

Провадження № 2/219/820/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2020 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря Єлісеєвої С.Є., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмут цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом представника позивача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , до Миронівської селищної ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

представник позивача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Миронівської селищної ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності у порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0952 га, кадастровий номер 1410945400:00:001:0440, за вищевказаною адресою.

В обґрунтування позову зазначила, що після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилась спадщина у вигляді будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,0952 га за вказаною адресою. Мати та брат позивача відмовились від своїх часток спадкового майна на її користь. 20.02.2007 року позивач подала заяву про прийняття спадщини до Дебальцевської державної нотаріальної контори, проте свідоцтво про право на спадщину не отримувала. 20.02.2007 року мати позивача ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла все своє майно позивачу ОСОБА_5 Свідоцтво про право на спадщину не отримувала, вирішила отримати його після смерті матері за заповітом. Після смерті матері ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач 28.05.2019 року звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, брат позивача ОСОБА_6 відмовився від своєї частки спадкового майна на користь позивача. Разом з тим, постановою нотаріуса було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва на спадщину за заповітом, оскільки право власності на мати позивача не оформлено. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно після смерті батька на даний час неможливо, оскільки спадкова справа, заведена Дебальцевською державною нотаріальною конторою, залишилась на тимчасово окупованій території України.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2019 року відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.45).

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду (а.с.90).

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Позивач надала пояснення аналогічно тим, що викладені у позовній заяві. Зазначила, що крім неї та брата ОСОБА_6 спадкоємців після смерті батьків немає. Свідоцтво про право власності після смерті батька на будинок та земельну ділянку вона, мати та брат не отримували.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій не заперечує проти позовних вимог, просить справу розглянути у його відсутність.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він відмовився від своєї частки в спадковому майні, яке залишилось після смерті батьків, на користь сестри ОСОБА_1 , оскільки, отримав від матері грошові кошти. Інших спадкоємців немає.

Суд, вислухавши учасників судового засідання, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, дійшов до такого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копіями: свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 08.05.1954 року; свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 05.08.1977 року; свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 13.12.1991 року; довідки відділу реєстрації актів цивільного стану Дебальцевського міського управління юстиції № 479/03-86 від 22.09.2006 року (а.с.21, 22, 23, 24).

ОСОБА_3 безстроково була виділена земельна ділянка площею 0,0952 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва будинку, що підтверджується копіями: договору про надання у безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, з кількістю кімнат від 1 до 5 включно, від 22.08.1959 року; дозволу № 8-43 від 22.07.1959 року; реєстраційного посвідчення від 24.01.1966 року; Державного акту на право приватної власності на землю серії І - ДН № 120612; технічного паспорту на садибний (індивідуальний) будинок від 04.02.2011 року; витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.11.2019 року (а.с.25-27, 28, 29-30, 31, 32, 33 - 34).

З копії листа Міськрайонного управління у Бахмутському районі та м. Бахмуті Головного територіального управління Держгеокадастру у Донецькій області № 1073/111-19 від 28.12.2019 вбачається, що згідно даних Державного земельного кадастру земельна ділянка кадастровий номер 14109454000:00:001:0440 площею 0,0952 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії І- ДН № 120612, зареєстрований 01.07.1997 року за № 208 належить ОСОБА_3 . Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані. (а.с.98).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що встановлено з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 18.09.2006 року (а.с.7).

ОСОБА_1 20.02.2007 року звернулась до Дебальцевської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_3 (а.с.12).

ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відмовились від своїх часток у спадковому майні, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 (а.с.13,15).

Як вбачається з матеріалів справи, свідоцтво про право на спадщину (будинок та земельна ділянка) після смерті батька, позивач не отримувала.

Листом № 1781/01-16 від 28.11.2019 року Друга бахмутська державна нотаріальна контора повідомила суд, що за даними Спадкового реєстру, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , було заведено спадкову справу 22.11.2007 року за № 386/2007 Дебальцівською державною нотаріальною конторою та видано свідоцтво про право на спадщину ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Як вбачається з додаткових пояснень позивача, а також з пояснень, наданих нею в судовому засіданні, свідоцтво про право на спадщину було видано на цінні папери, якими володів померлий ОСОБА_3 . Копія свідоцтва про право на спадщину не збереглась.

З листа в.о. завідуючої Дебальцевської державної нотаріальної контори №108/01-06 від 03.04.2020 встановлено, що 22.11.2007 Дебальцевською державною нотаріальною конторою відкрита спадкова справа №368/2007 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Інформацією щодо знаходження архіву Дебальцевської державної нотаріальної контори, в якому зберігається спадкова справа не володіє. Надати копію спадкової справи та свідоцтва про право на спадщину не має можливості (а.с. 142).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно судом встановлено, що станом на 17.02.2020, відомості про власника будинку АДРЕСА_1 відсутні (а.с. 118).

20 лютого 2007 року ОСОБА_4 склала заповіт про те, що в разі її смерті вона все своє майно заповідає доньці ОСОБА_1 (а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що встановлено з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 17.04.2019 року (а.с.8).

Як вбачається з копії спадкової справи ОСОБА_4 , заведеної приватним нотаріусом Бахмутського районного нотаріального округу Кравченко О.В., із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулась позивач ОСОБА_1 , брат ОСОБА_6 відмовився від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 на користь позивача (а.с. 148, 156).

Постановою приватного нотаріуса Бахмутського районного нотаріального округу Кравченко О.В. від 28.05.2019 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки державна реєстрація права власності на вказане майно за ОСОБА_4 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня (а.с.20, 174).

Відповідно до абз. 2 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 та 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття. (ст. 1273 ЦК України).

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (ч. 2 ст. 1274 ЦК України).

З матеріалів справи встановлено, що спадкоємці першої черги ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відмовились від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 на користь позивача. Відмова відкликана не була.

Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну (ч. 2 ст. 1275 ЦК України).

Отже, позивач є спадкоємцем першої черги, яка прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 .

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ст. 1296 ЦК України).

Відповідно до ст. 1297 ЦК України (в редакції від 27.09.2014) спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З обставин справи вбачається, що позивач прийняла спадщину, оскільки вчасно звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але не може оформити своє право на спадщину, оскільки заведена Дебальцевською державною нотаріальною конторою спадкова справа залишилась на непідконтрольній владі України території. Встановити місце зберігання спадкової справи неможливо.

За вищевказаних обставин суд визнає за позивачем право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок номер вісім по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0952 га, кадастровий номер 1410945400:00:001:0440, за вказаною адресою.

Судові витрати, за заявою позивача, суд покладає на позивача.

Керуючись ст. ст. 328, 392, 1216, 1217, 1225, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 76-80, 141, 265 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_8 ) до Миронівської селищної ради Донецької області (адреса знаходження: Донецька область, Бахмутський район, смт. Миронівський, вул. Миру, 16, ЄДРПОУ 25946404) про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок номер вісім по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0952 га, кадастровий номер 1410945400:00:001:0440, за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 30 квітня 2020 року.

Суддя О.В. Любчик