Ухвала суду № 89065802, 04.05.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9454/20

Провадження № 2/127/1457/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Центрального територіального управління капітального будівництва, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Міністерство оборони України, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу та незаконної затримки видачі трудової книжки і належних до сплати сум у день звільнення, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центрального територіального управління капітального будівництва, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Міністерство оборони України, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу та незаконної затримки видачі трудової книжки і належних до сплати сум у день звільнення, стягнення моральної шкоди.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме:

- позовна заява не містить зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;

- позовна заява не містить зазначення відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- позовна заява не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- позовна заява не містить зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (в змісті позовної заяви вказано, що розрахунок судових витрат додаються до позовної заяви, проте він відсутній).

Крім того, в описовій частині позовної заяви міститься прохання позивача про витребування у відповідача інформації про розмір заборгованості станом на день звільнення, а також інформації про розмір його середньомісячної зарплати, яке подане з порушенням ч. 3 ст. 177 ЦПК України.

Також, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а саме позивачем не сплачено судовий збір.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено шість вимог: визнання незаконними та скасування наказів (дві вимоги немайнового характеру), поновлення на роботі (звільнено від сплати судового збору), стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу та незаконної затримки видачі трудової книжки і належних до сплати сум у день звільнення (майновий характер), стягнення сум коштів, належних до сплати у день звільнення (майновий характер), стягнення моральної шкоди (майновий характер).

Тобто, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та три вимоги майнового характеру.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 грн. та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10510,00 грн.

Відповідно до п. 1.2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір з розрахунку 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840 грн. 80 коп.

За змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Також в п. 12, 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Згідно п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Зміни в сфері регулювання оплати судового збору відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 01 вересня 2015 року. Цим Законом скорочено перелік суб`єктів, які звільняються від оплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»).

Так, за змістом пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі, що узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року (справа № 6-1121цс16).

Відповідна правова позиція також висловлена Верховним Судом в постанові від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16.

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання незаконними та скасування наказів; стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу та незаконної затримки видачі трудової книжки і належних до сплати сум у день звільнення; стягнення сум коштів, належних до сплати у день звільнення; стягнення моральної шкоди - підлягають оплаті судовим збором.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Таким чином, суд може попередньо визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем. З огляду на те, що п`ята та шоста вимога позивача не містять конкретних сум, що підлягають до стягнення, то позивачу слід сплатити судовий збір в мінімальному розмірі за дані вимоги, тобто по 840,80 грн.

Тож судовий збір належить сплатити за сукупністю вимог майнового характеру в розмірі 2522,40 грн., а також судовий збір за вимоги немайнового характеру в розмірі 1681,60 грн.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 4204,00 грн. за реквізитами: «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», Одержувач: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, Код ЄДРПОУ: 38054707, Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: НОМЕР_1 (для сплати судового збору за розгляд справ Вінницьким міським судом Вінницької області).

Також, позивачем не конкретизовано шосту позовну вимогу, а саме щодо стягнення з відповідача на його користь суми коштів, належних до сплати у день звільнення, зокрема не вказано правових підстав стягнення та конкретну суму.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При цьому, судом враховано положення п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення», а саме щодо продовження строків залишення позовної заяви без руху на строк дії карантину.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центрального територіального управління капітального будівництва, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Міністерство оборони України, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу та незаконної затримки видачі трудової книжки і належних до сплати сум у день звільнення, стягнення моральної шкоди, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків - не більше ніж п`ять днів з дня закінчення строку дії карантину, про що повідомити позивача.

У разі невиконання вказаних недоліків, дана позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: