Ухвала суду № 89065413, 30.04.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/7086/20

Провадження №1-кп/127/251/20

УХВАЛА

30 квітня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Войнаревич О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2019 р. за №12019020040001498 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Шестопала Д.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Коваль Н.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акти за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Шестопал Д.А. підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не вбачає. Просить призначити судовий розгляд кримінального провадження в який викликати сторони кримінального провадження та свідків, вважає за необхідне об`єднати кримінальні провадження та призначити справу до судового розгляду.

Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки останній може ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що запобіжний захід до обвинуваченого застосований вірно, підстав для його зміни, скасування немає, а тому з метою попередження вчинення нових правопорушень просить продовжити строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Коваль Н.О. вважають за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження. Просили суд об`єднати кримінальні провадження. Заперечували проти продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважають, що ризики прокурором не доведені, обвинувачений немає наміру ухилятися від суду, чинити тиск на свідків, має постійне місце проживання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження. Не заперечував щодо об`єднання кримінальних проваджень. Заперечував проти продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У підготовче судове засідання юридична особа, яка є потерпілим, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Аргон", яка належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання, свого представника не направила, про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення підготовчого судового засідання до суду не надавала.

Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається, зокрема, за участю потерпілого. Відповідно до ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечують проти проведення підготовчого судового засідання без представника потерпілого, враховуючи, що юридична особа, яка є потерпілим, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Аргон", яка належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання, свого представника не направила, про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення підготовчого судового засідання до суду не надавала, вважає за можливе проведення підготовчого засідання без представника потерпілого.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2020 року до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 10.05.2020 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, раніше не судимий, не працевлаштований, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, має постійне місце проживання, де проживає з матір`ю та братом.

Суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого обвинувачені, свідки на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається великим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого.

При цьому суд, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження.

Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу. У разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Враховуючи те, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (№ 127/7086/20) надійшло до суду 26.03.2020 року, тобто в той час, коли в провадженні суду вже перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України (№ 127/19523/19), суд вважає за необхідне вирішити питання про об`єднання вказаних проваджень в одне провадження.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

Враховуючи вимоги ст. 27 КПК України, судовий розгляд слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання необхідно викликати учасників судового провадження та свідків.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 5 ст. 314, ч. 1 ст. 314-1 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді. З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Отже, з положень ч. 5 ст. 314 КПК України вбачається, що доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи думку сторін судового провадження, які не заявляли клопотань про доручення органу пробації скласти досудову доповідь, суд дійшов висновку, що в дорученні представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь потреби немає.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження суд вважає, що слід призначити судовий розгляд кримінального провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314-316, 334 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (№ 127/7086/20) об`єднати з кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України (№ 127/19523/19) та присвоїти номер 127/19523/19.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України у відкритому судовому засіданні о 10 год. 00 хв. 04.05.2020 року в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, зал судових засідань №28.

В судове засідання викликати учасників судового провадження та свідків.

Клопотання прокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без зміни, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, починаючи з 30.04.2020 року до 28.06.2020 року включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" для відома та виконання в частині продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя