Ухвала суду № 89063984, 05.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 травня 2020 року м. Київ № 640/9620/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України у м.Києві провизнання дій протиправними. зобов`язання вчинити дії,У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ у м.Києві) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій відповідача. які полягають у відмові провести перерахунок та виплату позивачу з 01 січня 2018 року встановленої йому пенсії в повному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеному станом на 01 березня 2018 року; зобов`язати відповідача провести перерахунок ив виплату позивачу з 01 січня 2018 року пенсії у розмірі 88% від грошового забезпечення з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеному станом на 01 березня 2018 року.

У відповідності до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви, зокрема з`ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 гривень.

Таким чином, під час звернення до суду позивачеві належало сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Разом з тим, доказів сплати судового збору позивач до позовної заяви не приєднав.

Натомість, у позовній заяві позивач зазначив, що є звільненим від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», з приводу чого суд зазначає наступне.

Слід звернути увагу позивача та не, що відповідно до пункт 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

На підтвердження того, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі вказаного пункту закону, останній жодних доказів не надав.

Проте позивачем надано копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .

Пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Тобто лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно наявності статусу учасника бойових дій або предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.

При цьому, пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

За змістом вказаної норми, наявність в особи статусу учасника бойових дій надає пільгу тільки у справах предметом позову яких є захист прав позивача, що безпосередньо пов`язані із реалізацією ним статусу учасника бойових дій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасник бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Спір у зазначеній справі не пов`язаний із захистом прав позивача, що безпосередньо пов`язані із реалізацією ним статусу учасника бойових дій, а отже відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02 березня 2018 року у справі № 820/2891/17, від 26 березня 2018 року у справі №805/3967/17-а, від 03 квітня 2018 року у справі №814/2000/17, від 13 липня 2018 року у справі №461/618/17, від 23 серпня 2018 року у справі №800/416/17, від 07 серпня 2018 року у справі №826/14550/17.

З позовної заяви вбачається, що предметом даного спору є, зокрема, дії відповідача щодо невиплати пенсії у визначеному законом розмірі.

Отже, спір не пов`язаний із соціальним захистом позивача як учасника бойових дій або Героя України, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, суд зазначає, що навіть у разі надання доказів на підтвердження того, що позивач є учасником бойових дій, у межах заявлених позовних вимог він не може бути звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України і позивачу належить усунути вищевказані недоліки, шляхом надання суду:

доказів сплати судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва або доказів, які б підтверджували підстави для звільнення позивача від його сплати.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії цієї ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Є.В. Аблов