Рішення № 89063876, 27.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 року м. Київ № 826/7616/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Тера» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення від 01.06.2017 року та податкового повідомлення-рішення №0002021407 від 20.03.2017 року,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Тера» (надалі по тексту - позивач, ТОВ «А-Тера») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (надалі по тексту - відповідач-1, ДПС України), Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (надалі по тексту - відповідч-2, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 01.06.2017 року та податкового повідомлення-рішення №0002021407 від 20.03.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач дотримувався положень п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України, отже зобов`язання подавати звіт про контрольні операції товариства за 2015 рік з контрагентом CNH International S.A. (Швейцарська Конфедерація) у позивача не виникало. Позивач наполягає, що ставка податку на прибуток Швейцарської Конфедерації є більшою ніж в Україні, а не меншою на 5 відсоткових пунктів, як то передбачено п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України. Таким чином, на думку позивача, висновки акту перевірки суперечать положенням чинного податкового законодавства України та є безпідставними, а тому, винесене відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, позивач вказав на те, що розпорядження Кабінету Міністрів України №1042-р від 25.12.2013 року та №449-р від 14.05.2015 року прямо суперечать нормам п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України, тому на думку позивача застосуванню підлягають норми, які мають вищу юридичну силу.

У додаткових поясненнях до позовної заяви, позивач зазначив аналогічні підстави для обґрунтування вимог, що і у позовній заяві.

Відповідачі позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані рішення прийняте ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. У своїх запереченнях відповідач стверджує, що річний дохід ТОВ «А-Тера» за 2015 звітний рік становить 98 928 306грн, а також, що обсяг господарських операцій з контрагентом нерезидентом склав понад 5 млн. грн та згідно даних бухгалтерського обліку проведені операції вплинули на об`єкт оподаткування податку на прибуток позивача у 2015 році, через що на позивача було покладено обов`язок подавати Звіт про контрольовані операції щодо вказаного контрагента.

Заслухавши представників позивача та відповідачів, що з`явились у судове засідання, ознайомившись з письмово викладеною позицією позивача та запереченнями відповідачів, наявними в матеріалах справи, які дають змогу здійснити оцінку правомірності взаємовідносин сторін, у зв`язку з відсутністю потреби заслуховувати свідків чи експерта, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи заяви позивача та відповідачів про здійснення розгляду справи без їх участі, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до податкової декларації з податку на прибуток за 2015 року, річний дохід ТОВ «А-Тера», визначений за правилами бухгалтерського обліку, складає 98 928 306 грн., що перевищує 50 мільйонів гривень за відповідний податковий (звітний) рік.

У 2015 році позивачем здійснено імпортні операції з нерезидентом CNH International S.A. (Швейцарська Конфедерація) на підставі контракту №UA-АТ-WR-2015 від 09.12.2014 року.

На виконання умов контракту №UA-АТ-WR-2015 від 09.12.2014 року позивачем у період з 01.01.2015 року по 15.09.2015 року здійснено імпортні операції з нерезидентом CNH International S.A. (Швейцарська Конфедерація) на суму більш ніж 5 млн. гривень (за вирахуванням непрямих податків), а саме на суму 29 654 707,27 грн.

Крім того, у період з 01.01.2015 року по 15.09.2015 року Швейцарська Конфедерація була включена до переліку держав (територій), резиденти яких підпадають під податковий контроль за трансферним ціноутворенням, згідно розпоряджень Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року за №1042-р (термін дії з 01.09.2013 року по 13.05.2015 року) та від 14.05.2015 року №449-р (термін дії з 14.05.2015 року по 15.09.2015 року).

Проте, звіт про контрольні операції за 2015 рік ТОВ «А-Тера» не подано.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «А-Тера» з питання неподання Звіту про контрольовані операції за 2015 року, за результатами якої складено акт №415/03-20-14-07/38181454 від 01.03.2017 року, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України в частині неподання Звіту про контрольні операції за 2015 року.

При цьому, податковий орган виходив з того, що річний дохід ТОВ «А-Тера» за 2015 звітний рік становить 98 928 306 грн, а також, що обсяг господарських операцій з контрагентом нерезидентом склав понад 5 млн. грн та згідно даних бухгалтерського обліку проведені операції вплинули на об`єкт оподаткування податку на прибуток позивача у 2015 році. Крім того, наведені вище операції здійснені у період з 01.01.2015 року по 15.09.2015 року з нерезидентом CNH International S.A. (Швейцарська Конфедерація), яка була включена до переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні. Тому на думку податкового органу, позивач зобов`язаний був подати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну і митну політику, до 1 травня року. Проте, позивачем до центрального податкового органу не було подано вказаної звітності.

На підставі вказаного акта перевірки та п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.п.120.3 ст.120 Податкового кодексу України відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002021407, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 352 800 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням відповідача від 01.06.2017 року №11881/6/99-99-11-03-01-25 скарга ТОВ «А-Тера» залишена без задоволення, а рішення - без змін.

З матеріалів справи вбачається, що суми надходжень і розрахунків за 2015 рік у цій частині жодною із сторін не оспорюються. Предметом спору є необхідність подання Звіту про здійснення контрольованих господарських операцій.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, суд бере до уваги наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: а) господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - нерезидентами; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Відповідно до пп.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Під час визначення такого переліку Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.

Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.

Таким чином, якщо обсяг операцій з одним контрагентом-нерезидентом перевищує 5 млн гривень та у разі включення держава (території) цього нерезидента до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, такі господарські операції є контрольованими, а інформація про них підлягає включенню до звіту про контрольовані операції.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.12.2013 року №1042-р «Про затвердження переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні» Швейцарська Конфедерація включена до переліку держав у період з 01.09.2013 року по 13.05.2015 року; відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року №449-р «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України» (термін дії з 14.05.2015 року до 15.09.2015 року).

Позивач на обґрунтування своєї позиції зазначає, що Кабінет Міністрів України безпідставно включив до відповідного переліку Швейцарську Конфедерацію, оскільки вказана держава не відповідає критеріям, установленим п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України, у зв`язку із тим, що ставка податку на прибуток підприємств у Швейцарській Конфедерації - становила 24,34%, тобто на 6,34 відсоткових пунктів вище ніж в Україні (18% в 2015 році).

Разом з тим, суд відхиляє вказані доводи, оскільки обставини відповідності Швейцарської Конфедерації критеріям, установленим п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України, не є предметом доказування у даній справі, а вказана правова норма прямо вказує, що операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Крім того, суд звертає увагу, що згадані розпорядження Кабінету Міністрів України в частині включення до відповідних переліків Швейцарської Конфедерації не були скасовані чи визнані нечинними у судовому порядку, а тому підлягали обов`язковому врахуванню контролюючими органами у період їх дії.

При цьому контролюючий орган не наділене повноваженнями надавати правову оцінку розпорядженням Кабінету Міністрів України про затвердження переліків держав.

За правилами п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України неконтрольовані операції - це будь-які господарські операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2 і 39.2.1.5 п.п.39.2.1 цього пункту, що здійснюються між непов`язаними особами.

Відповідно до п.п.39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України (в чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин, зі змінами згідно Закону України від 15.07.2015 р. №609-VIII) господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

При цьому, розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.07.2015 року №609-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» (далі - Закон №609-VIII) визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опубліковано в офіційному виданні «Голос України» 12.08.2015 року №147).

Закон №609-VIII є чинним, у встановленому порядку неконституційним не визнавався. При цьому, згідно правил подолання колізії спеціальних норм права, у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Тому, положення Закону №609-VIII є пріоритетними у застосуванні та застосовуються з дати набрання ними чинності.

Як встановлено в акті перевірки та визнається сторонами, позивачем у період з 01.01.2015 року по 15.09.2015 року у 2015 році здійснено імпортні операції з нерезидентом CNH International S.A. (Швейцарська Конфедерація) на суму більш ніж 5 млн. гривень (за вирахуванням непрямих податків), а саме на суму 29 654 707,27грн. на підставі контракту №UA-АТ-WR-2015 від 09.12.2014 року. Крім того, згідно податкової декларації ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія» з податку на прибуток за 2015 рік, ним задекларовано річний дохід в розмірі 98 928 306 грн., тобто більше 50 мільйонів гривень.

Отже, інформація про операції позивача із нерезидентами CNH International S.A. (Швейцарська Конфедерація) підлягають включенню до звіту про контрольовані операції за звітний 2015 рік, проте, позивач не виконав свого обов`язку із відображення інформації про вказані операції у звіті.

Відповідно до п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закон) щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Неподання до Державної фіскальної служби платником податків звіту про проведені ним контрольовані операції, відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України є порушенням податкового законодавства, відповідальність за яке передбачено п.120.3 ст.120 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.120.3 ст.120 Податкового кодексу України неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог п.39.4 ст.39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі: 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції; 1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції; 3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена п.п.39.4.6 п.39.4 ст.39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов`язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду викладеної в постановах від 27 лютого 2018 року у справі № 802/1853/16-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 820/6318/16, відповідно до якої: для платника податків, річний дохід якого від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, в цілому за 2015 рік перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), контрольованими операціями згідно з п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України будуть визнаватись виключно господарські операції, здійснені з нерезидентом в період, коли відповідна держава (територія) була включена до вищезазначених переліків, за умови, що обсяг таких операцій перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків). Інформація про ці контрольовані операції має бути відображена у звіті про контрольовані операції.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 20.03.2017 року №0002021407 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні, у відповідності до положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою ст.19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «А-Тера» не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

вирішив:

У задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.287, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя І.В. Смолій