Рішення № 89063859, 04.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року м. Київ № 640/17905/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку розміру пенсії за вислугою років ОСОБА_1 ;

- зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 13.06.2012 та 13.09.2013 у розмірі 80% від загальної суми складових місячного заробітку (окладу, класного чину, вислуги років, премій інших виплат, які передбачені чинним законодавством), зазначених у довідці Генеральної прокуратури України на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити недоплачену частину пенсії з 01.09.2019 по теперішній час, без обмеження всіх складових заробітної плати та з урахуванням індексу інфляції;

- встановлення судового контролю за виконанням постанови суду, шляхом зобов`язання відповідачів подати у місячний строк з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 09.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки Кабінетом Міністрів України не вжито заходів щодо прийняття порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, позивач мав право на перерахунок пенсії на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ у розмірі 80% від місячного заробітку, із застосуванням норм, які визначали умови та порядок перерахунку пенсії, що діяли на момент її призначення.

Відповідач подав відзив, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ була чинна до 01.01.2015, водночас станом на час виникнення спірних правовідносин Кабінетом Міністрів України не прийнято порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Позивачем подано відповідь на відзив. Оскільки в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 09.10.2019 судом відповідно до частини третьої статті 263 КАС України встановлено подання лише відзиву відповідачем, відповідь на відзив подана позивачем судом до уваги не береться.

Дослідивши письмові докази, суд установив.

Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19.12.2013 у справі №755/30394/13-а та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 ОСОБА_1 призначено пенсію по вислузі років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" з 16.09.2013.

Наказом Генерального прокурора України від 31.03.2014 №550 ц/а звільнено радника юстиції ОСОБА_1 з посади прокурора організаційно-методичного відділу Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за вислугу років з 31.03.2014 відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (статті 38 КЗпП України).

Листом від 23.07.2019 позивач звернувся до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив провести перерахунок пенсії з урахуванням умов оплати праці, які існували на день звільнення у зв`язку з виходом на пенсію за вислугу років та виплатити пенсію в розмірі 80 % від заробітної плати, без обмеження максимального розміру пенсії на підставі документів наявних у справі позивача, з врахуванням підвищень посадових окладів та доплат за класний чин, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657, на підставі фактично нарахованої заробітної плати працівникам органів прокуратури на відповідних посадах, виходячи з розміру місячного заробітку прокурора відділу Генеральної прокуратури України та виплатити різницю грошових коштів між фактично виплаченою пенсійною сумою та фактично нарахованої пенсії (за постановою Кабінету міністрів України від 30.08.2017 №657) за кожний місяць окремо (скласти графік повернення), починаючи із 01.09.2017 по теперішній час, та виплачувати нараховану пенсію надалі без обмеження її граничного розміру.

Головне управління Пенсійного фонду України листом від 20.08.2019 №186076/03 повідомило позивача про відсутність законних підстав для перерахунку пенсії.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Частиною тринадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII (набрав чинності з 01.01.2015) внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, якими частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII набрав чинності 15.07.2015. Розділом ХІІ "Прикінцеві положення Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII визначено, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення Закону України "Про прокуратуру", крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15.12.2015.

Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (26.07.2019) частини тринадцята та вісімнадцята статі 50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратили чинність. Водночас, як убачається з заяви про перерахунок пенсії від 23.07.2019, позивач просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ у редакції 2013 року.

Частиною двадцятою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (в редакції, чинній на час звернення з заявою про перерахунок пенсії) визначалось, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 справа №522/838/17 висловив правову позицію, за якою з 01.01.2015, коли набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII та яким частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ викладено у новій редакції щодо надання повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури та набранням з 15.07.2015 чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, відповідно до статті 86 (у відповідній редакції) якого передбачено аналогічні повноваження Уряду України, пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку розміру пенсії за вислугою років ОСОБА_1 є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019:

визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (зі змінами), яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (пункт 1);

положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (зі змінами), визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (пункт 2);

установлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (зі змінами) не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки" (пункт 3).

За змістом статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 №2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (зі змінами) втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, відтак позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" з 13.12.2019.

Позивачем до адміністративної справи додано довідку Офісу Генерального прокурора від 02.03.2020 №21-212зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Проте, станом на час виникнення спірних відносин та звернення до суду, вказана довідка відповідачу не подавалась та не була підставою позову. На думку суду, відповідач не зміг реалізувати свої повноваження щодо вирішення питання про перерахунок пенсії відповідно до складових вказаних у довідці.

З урахуванням наведеного правового регулювання, судової практики Верховного Суду, Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, зважаючи на підстави позову щодо протиправної відмови відповідача здійснити перерахунок з 01.09.2019 на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (зі змінами), неподання до органу Пенсійного фонду України довідки про розміри заробітної плати (грошового забезпечення), в якій визначені складові, на підставі яких може бути здійснений перерахунок пенсії з 13.12.2019, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо перерахунку пенсії з 01.09.2019.

Відповідно до частини п`ятої статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем відповідно до квитанції від 17.09.2019 №90467 сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Оскільки в позові відмовлено повністю, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" (зі змінами згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 3 Розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами згідно з Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.А. Донець